ІІ. Лабораторні методи діагностики алергії (in vitro)

Оскільки провокаційні проби, проведені навіть у фазу ремiсiї захворювання, небезпечні для пацієнта, нерідко викликають виражені загальні реакції аж до розгорнутого приступу бронхіальної астми чи астматичного статусу, постійно проводиться пошук безпечних лабораторних методів діагностики алергії. Лабораторні тести абсолютно безпечні, можуть виконуватися у період загострення захворювання, у будь-які період часу, незалежно від циркуляції алергену у навколишньому середовищі, на фоні специфічної десенсибiлiзацiї.

 

2.1. Тести, які виявляють підвищення рівня специфічних iмуноглобулiнів Е (реагiнів).

 

Радіоалергосорбентний тест (РАСТ)

Алерген, фіксований на полiмері (нерозчинний кон'югат) додають до сироватки, яка досліджуєтсья. При цьому алерген тест-системи зв'язується із специфічними реагiнами хворого. Якщо пацієнт сенсибiлiзований до даного алергену, кількість специфічних Ig Е буде збільшена. Після цього в систему вводять індикатор - мічені iзотопами антитіла проти Ig Е, видаляють компоненти реакції, які не зв'язалися, пробу піддають радiометрiї. Результати РАСТ співпадають з даними шкірних тестів у 70% спостережень. Причиною невірнонегативних результатів є антитіла, які блокують сироватки, що зв'язують тест-алерген. Специфічність тесту 97%

 

Радіоймунні системи МАСТ

Система МАСТ побудована на подібних із РАСТ iмунохiмічних принципах. Тест-камера МАСТ дозволяє проводити діагностику одночасно з 35 алергенами. Чутливість методу 60%, специфічність 97%.

 

Радіоімуносорбентний тест (РІСТ)

Застосовують для специфічної діагностики бронхільної астми, при цьому визначається рівень антитіл до Ig Е. У здорових вміст антитіл до Ig Е у сироватці коливається від 1 до 200 нг/мл. Низький рівень антитіл до Ig Е практично виключає атопічний генез захворювання, високий - свідчить про велику імовірність атопічних процесів у даного пацієнта.

 

Імуноферментний аналіз

Початкові етапи дослідження аналогічні РАСТ. Алергосорбент тест-системи (алерген, фіксований на нерозчинному сорбенті) підлягає iнкубації із сироваткою пацієнта. При цьому утворюється комплекс антиген-антитіло (алергосорбент - специфічні Ig Е). Компоненти, що не зв'язались, видаляють промиванням. До утвореного комплексу приєднується анти-iмуноглобулiн Е. Iндикація комплексу аллергосорбент - специфічний Ig Е - антиiмуноглобулiн Е здійснюється за допомогою ферментів (пероксидизи, лужної фосфатази).

 

2. Тести, що виявляють сенсибiлiзацію клітин.

Реакція гальмування міграції лейкоцитів (РГМЛ)

Лiмфоцити хворого, сенсибiлiзованого до певного алергену, при iнкубацiї із цим алергеном втрачають спроможність до мiграцiї. Результати методу повністю співпадають із даними шкірних проб.

 

Реакція бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ)

При iнкубацiї лiмфоцитів хворого з алергеном, до якого сенсибiлiзований хворий, відбувається трансформація лiмфоцитів у бластні форми через 4-6 діб - збільшується об'єм ядра, цитоплазми та кількість ядерець, внаслідок стимуляцiї синтезу РНК цитоплазма стає базофiльною. Чутливість методу у порівнянні із шкірними пробами 60%

 

Тест Шеллі (дегрануляція базофілів)

Базофiльні гранулоцити хворого змішують із алергеном на предметному скельці. При позитивній реакції (хворий сенсибiлiзований до даного алергену) через 20 хвилин змінюється форма базофiла, з'являються псевдоподiї, вакуолi у цитоплазмі, змінюється розміщення гранул.

 

Тест електрофоретичної рухомості макрофагів

Сенсибiлiзовані лiмфоцити периферичної крові пацієнта iнкубують із алергеном, який викликав сенсибiлiзацію, протягом 24 години. При цьому виділяються бiоактивні речовини, які знижують заряд iндикаторних клітин (макрофагів), внаслідок чого їх електрофоретична рухомість знижується.

 

Тест показника ушкодження нейтрофілів (ПУН)

Тест заснований на обліку підсилення амебоїдної активності нейтрофiлів внаслідок впливу комплексу алерген - специфічний Ig Е. У даному тесті використовуються стандартні алергени.

 

Тест вивільнення гістаміну з базофілів та тучних клітин

До цільної крові чи виділених із неї лейкоцитів додають можливий алерген. При сенсибiлiзацiї до даного алергену із базофiлів та тучних клітин виділяється гiстамiн, який визначається у надосадній рідині. Позитивною вважаєтсья реакція, при якій рівень гiстамiну збільшується на 50%.

 

Тест стимуляції адреналіном глікогенолізу лімфоцитів

У присутності алергену, до якого сенсибiлiзовані лiмфоцити, вираженість стимульованого адреналіном глікогенолiзу у 5-10 разів нижча, ніж у контрольних умовах. Тест високоiнформативний у діагностиці медикаментозної алергії.

Зараз тільки комплексне використання клінічних та лабораторних методів дозволяє провести достатньо точну та достовірну діагностику алергічних захворювань.