Стратегії управління персоналом організації

Під стратегією управління персоналом організації розуміється система довгострокових цілей управління персоналом, які визначаються ідеологією і загальними завданнями розвитку, а також вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення. Стратегію управління персоналом можна розглядати як генеральний план дій підприємства у сфері роботи з персоналом, що визначає її форми і напрями, джерела і способи формування персоналу, які забезпечують досягнення стратегічних цілей розвитку організації. Поняття стратегічного управління персоналом ґрунтується на концептуальних засадах стратегічного управління підприємством в цілому.

Основними характеристиками стратегічного управління персоналом є:

- довгостроковий характер, що пояснюється її спрямованістю на розроблення і зміну психологічних установок, мотивації, структури персоналу, всієї системи управління персоналом або її окремих елементів;

- цілі стратегічного управління персоналом мають відповідати загальній стратегії розвитку організації; вони мають бути спрямовані на досягнення цілей економічного розвитку, а не суперечити їм;

- стратегічне управління персоналом повинне враховувати дію чинників зовнішнього і внутрішнього середовища організації, що може викликати необхідність коректування загальної стратегії розвитку, а відповідно і змін структури та чисельності персоналу, його навичок і кваліфікації, стилю і методів управління тощо.

Кожному варіанту стратегії управління організації відповідає адекватний варіант стратегії розвитку персоналу. Цілі стратегії управління персоналом, у свою чергу, впливають на реалізацію заходів політики менеджменту персоналу організації.

Види стратегій менеджменту персоналу

За типом організацій

Генеральна - Якщо основним продуктом діяльності організацій є сам персонал (наприклад, навчальні заклади або фірми щодо лізингу персоналу), у даному випадку стратегії менеджменту персоналу мають самостійне значення і є генеральними для організацій.

Функціональна - Якщо в організаціях персонал є одним з факторів їхньої діяльності, у даному випадку стратегія менеджменту персоналу належить до групи функціональних, тобто підлеглих завданню реалізації основної стратегії. Тому вона залежить від останньої, розвиває і деталізує її.

За масштабами та специфікою ринків, на яких функціонує організація

Диверсифікован а - Диверсифіковану стратегію варто використовувати великим організаціям, що здійснюють різні напрямки діяльності, підрозділи яких функціонують у різних природнокліматичних зонах, з різною демографічною ситуацією, станом ринку праці, культурними традиціями і т.п. При цьому основним завданням даної стратегії є забезпечення незалежного розвитку об'єктів на основі взаємної підтримки і взаємодопомоги.

Концентрована - У невеликих, вузькоспеціалізованих організаціях, що функціонують на одному ринку та мають однорідний склад персоналу, доцільно використовувати концентровану стратегію менеджменту персоналу.

 

Основні види стратегій менеджменту персоналу залежно від маркетингової орієнтації організації

Стратегії функціонування

Стратегія лідерства в ни­зьких витра­тах - Орієнтує підприємство на одержання до­даткового прибутку за рахунок економії на постійних витратах, що складається в результаті максимізації обсягів продажів стандартних товарів повсякденного по­питу і завоювання нових ринків шляхом зниження цін - Орієнтація на залучення і закріплення працівників масових професій серед­ньої кваліфікації.

Стратегія диференціації - Концентрація підприємством своїх зу­силь у декількох пріоритетних напрям­ках, у яких воно намагається досягти пе­реваги над іншими - Орієнтація на персонал вузької спеціалізації і мак­симально високої ква­ліфікації

Стратегія фокусування - Вибір підприємством певного сегмента ринку і реалізація на ньому стратегії лі­дерства в низьких витратах або стратегії диференціації - Орієнтація на персонал вузької спеціалізації.

Стратегії розвитку

Стратегія росту - Забезпечує нарощування конкурентних переваг підприємства за рахунок впрова­дження на нові ринки, диверсифікованості, постійних нововведень. Властива, як правило, молодим підприємствам, що прагнуть в найкоротший термін зайняти позиції лідера на ринку, або підприємствам, що використовують новітні досягнення НТП - Залучення персоналу особливо високої квалі­фікації. Основний акцент на: створення належної системи мотивації, формування сприятливого соціально-психологічного клімату, постійне підвищення кваліфікації, кар’єрне зростання

Стратегія помірного росту - Властива підприємствам, що мають міцні позиції на ринку і функціонують у традиційних сферах - Залучення і закріплення кадрів, стабілізація пер­соналу. Основний акцент на: внутрішнє переміщення кадрів, перенавчання персоналу, посиленій соціальних гарантій

Стратегія скорочення - Необхідна в періоди перебудови діяльності підприємства, коли потрібно здійснити його санацію, позбутися усього застарілого - Організація масових зві­льнень і допомога у пра­цевлаштуванні. Основ­ний акцент на: стимулю­вання довгострокового виходу на пенсію, збе­реження персоналу, що відповідає майбутнім на­прямкам роботи; пере­кваліфікацію

Комбінована стратегія - Включає в тому чи іншому співвідношенні елементи стратегії росту, помірного росту, скорочення - Включає залежно від конкретної ситуації еле­менти трьох попередніх стратегій