XII. Кола кровообігу. Артерії малого кола кровообігу

Велике коло кровообігу – відділ кровоносного русла, що починається аортою, яка відходить

від лівого шлуночка і закінчується верхньою та нижньою порожнистими венами, які

впадають в праве передсердя.

Аорта дає початок великим, середнім та малим артеріям, які переходять в артеріоли і

закінчуються капілярами. Капіляри широкою сіткою пронизують всі органи і тканини

організму.

В них кров віддає кисень і поживні речовини, а з них в кров потрапляють продукти обміну

речовин і вуглекислий газ. Капіляри переходять в венули, кров з яких попадає в вени.

Кров від верхньої частини тулуба і верхніх кінцівок збирає верхня порожниста вена, від

нижньої частини тулуба та нижніх кінцівок – нижня порожниста вена. Ці дві вени

впадають в праве передсердя, де і закінчується велике коло кровообігу.

Мале коло кровообігу (легеневе) – починається легеневим стовбуром, від правого шлуночка та несе в легені венозну кров. Закінчується - чотирма легеневими венами у лівому

передсерді.

Легеневий стовбур розгалужується на дві гілки, до правої та лівої легені.

В легенях легеневі артерії поділяються на дрібні артерії, артеріоли та капіляри. В

капілярах відбувається газообмін, кров віддає вуглекислий газ і збагачується киснем.

Легеневі капіляри переходять у венули, які потім утворюють вени. По чотирьох легеневих

венах артеріальна кров поступає в ліве передсердя.

Особливістю малого кола кровообігу є те, що по артеріях тече венозна кров, а по венах

– артеріальна.

Час, необхідний для проходження крові по двох колах кровообігу, називається часом кровооберту.

Встановлено, що у дорослої людини при 70-80 скороченнях серця за 1 хв повний коло оберт проходить за 20-23 секунди. З цього часу 1/5 припадає на мале коло кровообігу, а 4/5 – на велике.

 

XIII. Вінцеве коло кровообігу

Серце отримує артеріальну кров з двох вінцевих артерій правої та лівої.

Вони починаються з аорти, трохи вище півмісяцевих клапанів і проходять до вінцевої борозни, яка відділяє передсердя від шлуночків. Гілки обох артерій анастомозують між собою як у вінцевій борозні, так і на верхівці серця. У всіх шарах стінки серця артеріальні гілки діляться на більш дрібні і утворюють капілярну сітку, яка забезпечує газообмін і живлення стінки серця. Капіляри переходять у венули, а потім у власні вени серця, вени впадають у вінцеву пазуху, яка відкривається у праве передсердя.

Дуже небезпечно, коли судини, які постачають серцевий м’яз кров’ю, закупорюються згустком крові (тромбом),або атеросклеротичною бляшкою. Якщо ділянка серця, яка кровопостачається цією судиною, достатньо велика, то смерть хворого може наступити через декілька хвилин внаслідок гострого інфаркту міокарда.

 

ЛЕКЦІЯ №2

ТЕМА: «ЗАГАЛЬНА АНАТОМІЯ АРТЕРІАЛЬНИХ ТА ВЕНОЗНИХ СУДИН»

 

АРТЕРІЇ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ.

 

І. Аорта, її відділи

Аорта (aorta) має три частини:

висхідна частина (pars ascendens) аорти,

дуга (arcus aortae) аорти,

низхідна частина (pars descendens aortae) аорти, яка має 2 відділи –

Грудний (pars thoracica aortae)та

Черевний (pars abdominalis aortae).

Висхідна частина аорти – від неї відходять права та ліва вінцеві (коронарні) а ртерії, які

забезпечують артеріальною кров’ю саме серце. Вінцеві артерії, їх гілки й анастомози, а

також вени серця, що вливаються в його венозну пазуху, утворюють серцеве (третє) коло

кровообігу.

Дуга аорти.

Від неї відходять три великі судини:

1.плечоголовний стовбур (truncus brachiocephalicus)- розміщений попереду трахеї,

розгалужується на:

а) праву загальну сонну артерію,

б) праву підключичну артерію.

Ліва загальна сонна артерія,

Ліва підключична артерія.

ІІ. Артерії голови та шиї

Загальні сонні артерії(arteriae carotis communis dextra et sinistra) розгалужуються на рівні

щитоподібного хряща на: зовнішню і внутрішню сонні артерії.

Внутрішня сонна артерія (arteria carotis interna) – проходить в порожнину черепа, де

з’єднуючись або анастомозуючи з іншими артеріями, забезпечує кров’ю більшу частину

мозку та очне яблуко.

Її гілки: а) передня мозкова артерія;

б) середня мозкова артерія;

в) очна артерія.

Зовнішня сонна артерія (arteria carotis externa) має такі гілки:

а) верхня щитоподібна;

б) язикова;

в) лицьова;

г) поверхнево скронева;

д) потилична;

є) задня вушна;

ж) висхідна глоткова;

з) верхньощелепна.

Вони постачають кров’ю:

- язик,

- слинні залози,

- стінки носової порожнини,

- щелепи і зуби,

- м’язи і шкіру обличчя та потилиці, а також

- органи шиї: гортань, щитоподібну залозу, глотку.

При кровотечі з сонної артерії її притискають до переднього відростка 6-го шийного хребця

(тільки з одного боку, щоб не порушити мозкового кровообігу ).

Крім того, можна притискати і гілки зовнішньої сонної артерії:

лицьову – до нижньої щелепи, а поверхневу артерію (скроневу) – до скроневої кістки

Спереду вушної раковини.

Підключичнаартерія(arteria subclavia) – є початковим відділом артеріальної системи верхньої

кінцівки. Проходить над верхівкою легень, віддає численні гілки, які постачають кров’ю

шию, грудну клітку спереду та щитоподібну залозу.

Від підключичної артерії відходять:

а) хребтова артерія – віддає гілки:

передня та задня спинномозкові артерії;

мозочкові;

твердій оболонці потиличних часток великого мозку;

Перед хребтовим м’язам шиї,

Задні мозкові артерії.

б) щитошийний стовбур - постачає кров’ю

щитоподібну залозу, гортань, м’язи шиї та лопатки;

в) внутрішня грудна артерія - постачає кров’ю

молочну залозу, перикард, діафрагму;

г) поперечна артерія шиї - постачає кров’ю

м’язи потилиці та лопатки.

Артеріальне коло великого мозку (Віллізієве коло) - розміщено на основі мозку, навколо турецького сідла. Від правої та лівої внутрішніх сонних артерій відходять передні та середні мозкові артерії, які анастомозують з задніми мозковими артеріями(гілками хребтової артерії) за допомогою сполучних артерій. Від утвореного таким чином артеріального кола великого мозку відходить багато бічних гілочок, які забезпечують кров’ю навколишні структури мозку.