Тема: «автономний відділ нервової системи» 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема: «автономний відділ нервової системи»



Вегетативна нервова система складається з двох частин:

а) симпатичної,

б) парасимпатичної

Іннервує весь організм в цілому, всі органи та тканини:

а) залози,

б) м’язи судин, внутрішніх органів,

в) серцевий м’яз,

г) скелетні м’язи,

є) головний та спинний мозок, тобто ЦНС.

Більшість органів іннервує як парасимпатична так i симпатична Н.С.

Парасимпатична частина не іннервує

- посмуговані м’язи,

- гладенькі м’язи матки

- більшість кровоносних судин

- сечоводи

- потові залози

- волосяні фолікули шкіри

- селезінку

- надниркові залози

- гіпофіз.

 

Вегетативна Н.С. не має своїх особливих аферентних чутливих шляхів.

Чутливі імпульси від органів направляються по чутливим волокнам, загальним для вегетативної

та соматичної нервових систем.

Контроль та регуляція функції вегетативної нервової системи, як i соматичної, здійснюється

корою півкуль великого мозку.

 

Особливості будови.

 

1.Вегетативні волокна виходять з деяких ділянок (вогнищ) головного та спинного

мозку (рухові).

2.Принципово відрізняється рефлекторна дуга вегетативної нервової системи:

а) рухові або аферентні нейрони вегетативної нервової системи лежать на периферії в

вузлах (вегетативних);

б) відростки вставних вегетативних нейронів, які розташовані в головному або

в спинному мозку, виходячи з нього, обов’язково переключаються на клітинах

вегетативних вузлів.

Таким чином, шлях вегетативних аферентних волокон розбивається

на 2 ділянки:

а) від мозку до вегетативного вузла - превузловий (прегангліонарний);

б) від вузла до робочого органу - після вузловий (постгангліонарний).

 

СИМПАТИЧНА НЕРВОВА СИСТЕМА

Симпатична частина вегетативної нервової системи складається з:

1.Центрального відділу - він утворений клітинами бічних рогів спинного мозку на рівні bcіx

грудних та верхніх трьох поперекових сегментів.

2.Периферичний відділ - представлений нервовими волокнами та симпатичними нервовими

вузлами (гангліями).

 

Нервові вузли поділяються на 2 групи:

а) коло хребтові (паравертебральні) - вони розташовані двома ланцюжками з боків від хребта i

утворюють правий та лівий симпатичні стволи;

б) перед хребтові (превертебральні) - це вузли периферичних нервових сплетінь, які

лежать в грудній та черевній порожнинах.

 

Симпатичні нервові волокна виходять із спинного мозку у складі передніх корінців

спинномозкових нервів, а потім через білу з’єднувальну гілку направляються до

відповідного вузла симпатичного ствола. Там частина волокон переключається на

еферентний нейрон i його постгангліонарні волокна направляються до органів.

Для постгангліонарних симпатичних волокон характерно:

а) утворення сплетінь за ходом артерій, які живлять певний орган;

б) утворення самостійних нервів (наприклад, черевний нерв);

в) входити до складу периферичних розгалужень спинномозкових та черепних

нервів.

СИМПАТИЧНІ СТВОЛИ (правий та лівий).

n це ланцюги нервових вузлів, які з’єднані міжвузловими гілками, розташованими з обох

сторін вздовж хребта.

В області грудного та верхнього поперекового відділів, кожен вузол, з’єднаний білою

сполучнотканинною гілкою з відповідним спинномозковим нервом.

Так як білі з’єднувальні гілки складаються з мієлінових волокон, то пучки мають білий

колір. Від всіх вузлів симпатичного ствола до спинномозкових нервів йдуть сірі

з’єднувальні гілки, які складаються з постгангліонарних безмієлінових волокон

сірого кольору.

В симпатичному стволі розрізняють:

а) шийний,

б) грудний,

в) поперековий,

г) крижовий,

д) куприковий відділи.

 

ШИЙНИЙ ВІДДІЛ

представлений вузлами:

а) верхнім - самий крупний, від нього відходять гілки, за рахунок яких здійснюється

іннервація органів голови та шиї.

Ці гілки утворюють спле­тіння:

- на внутрішній та зовнішній сонній артеріях,

- та за рухом їх гілок досягають слізної залози,

- залоз слизової оболонки глотки,

- гортані, язика,

- м’яза розширювача зіниці;

б) середнім;

в) нижнім - він лежить попереду глибоких м’язів шиї і нерідко зливається з першим

грудним, утворюючи шийно - грудний або зореподібний ву­зол.

Від трьох шийних вузлів, обох симпатичних стволів відходять: шийні серцеві нерви,

які спускаються в грудну порожнину де разом з гілками блукаючих нервів на

висхідній частині аорти та легеневому стовбурі утворюють серцеве сплетіння, від якого

йдуть гілки до серця.

ГРУДНИЙ ВІДДІЛ

складається з 10 – 12 вузлів, які лежать попереду шийок ребер, прикритих

плеврою. Від вузлів грудного відділка відходять гілки до аорти, серця, легенів,

бронхів, стравоходу, які утворюють органні сплетення.

Найбільш крупними нервами, які йдуть від 5 – 9 та 10–11 грудних вузлів,

являються великі та малі органні нерви. Як ті так і інші проходять між ніжками

діафрагми в черевну порожнину, де підходять до вузлів черевного (сонячного)

сплетіння. Вони несуть прегангліонарні волокна до клітин черевних вузлів.

 

3.ПОПЕРЕКОВИЙ ВІДДІЛ

складається з 3 – 5 вузлів, які розташовані на передньобічних поверхнях тіл

поперекових хребців. Від них йдуть гілки, які беруть участь в утворенні сплетінь

черевної порожнини та тазу.

 

КРИЖОВИЙ ВІДІЛ

складається з 4-х вузлів, які розташовані на передній поверхні крижа. Знизу ланцюжки

вузлів правого та лівого симпатичних стволів з’єднуються в одному куприковому

непарному вузлі. Bci ці утворення з’єднуються під назвою тазового відділу

симпатичних стволів. Від них відходять гілки, які беруть участь в утворенні

вегетативних сплетінь таза.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 146; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.205.246.61 (0.031 с.)