Внутрішні чоловічі статеві органи.

1. Яєчко (testis) або сім’янник - парна чоловіча статева залоза еліпсоподібної форми, яка виробляє чоловічі статеві клітини та статеві гормони. Довжина яєчка 4 - 6см., маса 15 - 30г. воно лежить майже вертикально в мошонці і має дві поверхні (бічну та середню), два краї (передній та задній) та два кінці (верхній та нижній).До заднього краю яєчка прилягає його придаток. Зовні яєчко вкрите щільною та товстою сполучнотканинною або білковою оболонкою. Від

цієї оболонки в середину відходять перегородки, які ділять речовину яєчка на 250 - 300 часточок. Конвертуючи до заднього краю, перегородки яєчка утворюють потовщення середостіння яєчка. В кожній з часточок яєчка розміщенні 2 - 3 покручені сім’яні канальці, одні кінці яких слині, а другі напрямлені до середостіння, переходять у прямі сім’яні канальці. Прямі сім’яні канальці проходячи через середостіння яєчка утворюють сітку від якої відходять 12 - 15 виносних протоків яєчка. Стінка покручених сім’яних канальців має опорно - трофічні клітини та сперматогенний епітелій, з якого в процесі сперматогенезу утворюються сперматозоони.

2. Над’яєчко (придаток яєчка, epididemis) невеликий видовжений орган, який прилягає до заднього краю яєчка. У ньому розрізняють головку, обернену в гору і присередньо та тригранної форми тіло, яке знизу закінчується хвостом.

У товщі головки придатка згадані вище виносні проточки зливаються і утворюють загальну покручену протоку придатка яєчка, яка проходячи через тіло та хвіст переходить в сім’явиносну протоку. Кровопостачання яєчка та придатка відбувається за рахунок яєчкових артерій (гілок черевної частини аорти). Венозна кров відтікає по однойменних венах, причому права вена впадає у нижню порожнисту вену, а ліва - у ліву ниркову вену. Лімфа від яєчка та придатка відтікає в поперекові лімфатичні вузли, а іннервуються ці органи гілками черевного, ниркового, аортального та підчеревного сплетінь.

3.Сім’явиносна протока (ductus deferens) є безпосереднім продовженням протоки придатка яєчка. Це циліндрична - пряма трубка 40 - 50 см. завдовжки і понад 2 мм завтовшки. З середини стінка протоки вислана слизовою оболонкою, ззовні розміщений досить значний шар непосмугованих м’язових клітин. Зовнішнім шаром стінки протоки є сполучнотканинна (адвентиціальна) оболонка. Сім’явиносна протока відходить від хвоста придатка яєчка, піднімається вгору у складі сім’яного канатика і входить у пахвинний канал через його поверхневе кільце.

Залишає пахвинний канал через глибоке пахвинне кільце і йде до сечового міхура по бічній, а далі по нижній стінці таза. Підійшовши до сечового міхура та передміхурової залози, сім’явиносна притока утворює розширення - ампулу і зливається з протокою сім’яного міхурця утворюючи сім’явипорскувальну протоку. Вона має довжину близько 2

см., проходить товщу задньої стінки передміхурової залози і відкривається в початкову (передміхурову) частину сечівника.

Сім’яний канатик (funikulus spermatikus) формуються структурами, які тягнуться за яєчком при його опусканні з черевної порожнини в мошонку. Сім’яний канатик формою нагадує шнур. До складу його входять: сім’явиносна протока, судини та нерви яєчка та сім’явиносної протоки, а також лімфатичні судини. Всі ці елементи оточені сполучнотканинною

оболонкою - внутрішньосім’яною фасцією. На зовні від цієї фасції, в пахвинному каналі, пролягає підвищуючий м’яз яєчка (muskulus cremaster), який зовні критий підвіщуючою фасцією, а ще більш зовні лежить зовнішня сім’яна фасція. Сім’яний канатик починається від верхнього кінця яєчка, йде догори і через поверхневе

пахвинні кільце потрапляє в пахвинний канал. Біля глибокого пахвинного кільця елементи сім’яного канатика розходиться. Так, сім’явиносна протока йде до низу та присередньо, до сечівника; судини та нерви йдуть до гори, а підвіщуючий м’яз яєчка тут закінчується.

4. Сім’яні міхурці (vesicula seminalis) - парний довгастої форми утвір 4 - 5см завдовжки та до 2 см. завширшки, який має багато випинів і згинів. Сім’яні міхурці (правий та лівий) розміщенні позаду дна сечового міхура та перед ампулою прямої кишки. Секрет сім’яних міхурців - прозора, безбарвна або дещо жовтувата рідина, яка домішується до сперми і розріджує її. Стінка сім’яного міхурця утворена слизовою оболонкою, тонкою м’язовою та адвентиціальною оболонками. Вивідна протока сім’яного міхурця з’єднується з кінцем сім’явивідної протоки,

утворюючи сім’явипорскувальну протоку.

5.Передміхурова залоза (prostata) - непарний м’язово - залозистий орган, який за формою нагадує каштан.

Маса залози у дорослого близько 20 грам. Залоза розміщена у порожнині малого таза і охоплює початкову частину сечівника та кінцеві відділи сім’явипорскувальних проток. У передміхуровій залозі розрізняють: потовщену основу, яка прилягає до дна сечового міхура та загострену верхівку, напрямлену наперед та донизу до сечостатевої діафрагми. Крім того описують 4 поверхні залози: передню (обернену до лобкового зрощення), задню (що прилягає до ампули прямої кишки і може бути промацана пальцями через відхідник) та 2 нижньобічні. Передміхурова залоза має дві частки (праву та ліву) і перешийок.По всій довжині передміхурову залозу пронизує початкова частина сечівника, який проходить ближче до попередньої поверхні залози. Тканина передміхурової залози складається з двох речовин: залозистої - утворює 30 - 35 маленьких часточок залози, проміжки між якими заповнені сполучною тканиною та непосмугованими міоцитами. Цей секрет по проточках передміхурової залози, які відкриваються переважно на задній стінці сечівника потрапляє в сечівник; м’язової - побудована з непосмугованих м’язових клітин, розміщених між проміжками часточок залози, і складає значну частину речовини залози. М’язові клітини при скороченні сприяють одночасному виділенню секрету із залозистих часток, а також виконують роль мимовільного стискача сечівника. Зовні передміхурову залозу вкриває сполучнотканинна капсула. Кров’ю передміхурову залозу забезпечують гілки нижніх міхурних та середніх прямокишкових артерій, а венозна кров відтікає в міхурове сплетіння та через гілки нижніх міхурових вен у внутрішню клубову вену. Лімфа відводиться у внутрішні клубові лімфатичні вузли. Передміхурову залозу іннервують гілки нижнього підчеревного сплетіння.

6. Цибулино - сечівникова залоза (glandula bulbourethralis) - парний (правий та лівий) утвір величиною та формою нагадує горошину. Залоза знаходиться у товщі сечостатевої діафрагми по боках та дещо назад від перетинчастої частини сечівника. Секрет залози у вигляді тягучої слизової рідини проходить через протоку залози, яка відкривається у сечівник в ділянці цибулини губчастого тіла і домішується до сперми.