Особливості правовідносин у галузі забезпечення екологічної безпеки

Абсолютні правовідносини.

Повноваження щодо реалізації права на екологічну безпеку належить громадянам, а всі інші особи зобов’язані забезпечувати пріоритетність вимог екологічної безпеки, визначених законодавством, та їх не порушувати.

Підстави виникнення.

Норми екологічного законодавства[2]

Суб’єкти правовідносин у галузі екологічної безпеки.

1) Громадяни України

2) Фізичні особи

3) Юридичні особи.

Держава.

Об’єкти правовідносин

1) Життя і здоров’я людей.

2) Безпечне навколишнє природне середовище та його компоненти (природні умови)

Зміст правовідносин

Права громадян на екологічну безпеку.(Від неконтрольованого та шкідливого біологічного впливу. Від акустичного, електромагнітного, іонізуючого впливу, фізичних факторів та радіоактивного забруднення. Від забруднення виробничими, побутовими, іншими відходами.)

Обов’язки держави щодо забезпечення екологічної безпеки.(У процес проектування,розміщення, будівництва, реорганізації, введеня та експлуатацію підприємств та інших об’єктів. У процесі застосування засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, хімічних речовин та інших препаратів. У процесі проведення наукових досліджень, впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем.)Обов’язки інших осіб щодо дотримання вимог екологічної безпеки.(При проектуванні, виробництві, експлуатації та обслуговуванні транспортних засобів. При проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатацію військових, оборонних об’єктів. При плануванні, розміщені, забудові і розвитку населених пунктів.)

 

Механізм правового забезпечення екологічної безпеки

Механізм правового забезпечення екологічної безпеки - сукупність державно-правових засобів, спрямованих на регулювання діяльності, спроможної посилювати рівень екологічної безпеки, попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для населення та природних систем, локалізацію проявів екологічної небезпеки.

Організаційно-превентивні заходи - комплекс юридично значимих дій, які спрямовані на виявлення екологічно небезпечних об’єктів, зон, територій і видів діяльності, впровадження і застосування важелів щодо попередження виникнення екологічної небезпеки.

Форми.

· Обліково- установчі.

1) Виявлення екологічно небезпечних джерел, об’єктів, територій.

2) Інвентаризація екологічно небезпечних джерел, об’єктів, зон, територій.

3) Класифікація екологічно небезпечних джерел, об’єктів, зон, територій.

· Реєстраційно- ліцензійні.

1. Реєстрація екологічно небезпечних джерел, об’єктів, зон, територій.

2. Пасиортизація екологічно небезпечних підприємств.

3. Сертифікація екологічно небезпечної продукції.

4. Ліцензування екогогічно небезпечних видів діяльності.

5. Посилене нормування викидів і скидів шкідливих фізичних впливів екологічно небезпечних об’єктів.

· Експертно- оціночні.

1. Проведення екологічних експертиз об’єктів, небезпечних для стану навколишнього природного середовища, здоров’я і життя людей.

2. Запровадження попередньої оцінки екологічного впливу тих об’єктів.

3. Проведення відкритих громадських слухань.

4. Обговорення населенням проектів екологічно небезпечної діяльності, що намічаються до реалізації.

· Інформаційно- прогностичні.

1. Систематичне інформування державних органів про екологічний стан та стан захворюваності людей.

2. Періодичне інформаційне екологічне забезпечення населення.

3. Моделювання, програмування і прогнозування зміни екологічного стану внаслідок дії екологічно небезпечних джерел і об’єктів.

Регулятивно- стимулюючі заходи- система юридичних норм і правил, спрямованих на регулювання відносин, забезпечення дотримання пріоритетів, нормативів, стандартів, лімітів та інших вимог у галузі екологічної безпеки.

· Нормативно- технічні засоби

1. Стандарти в галузі екологічної безпеки.

2. Нормативи екологічної безпеки.

3. Правила проектування і експлуатації екологічно небезпечних об’єктів.

4. Норми радіо екологічної безпеки.

5. Правила поводження з екологічно небезпечними речовинами та джерелами.

· Нормативно- правові засоби.(Законодавчі акти)

1. Імперативи.

2. Пріоритети.

3. Принципи.

· Нормативно - економічні засоби(Підзаконні акти)

1. Нормативні плати (Договірне цільове фінансування розвитку екологічно безпечних технологій і виробництв)

2. Платежі (Страхування за екологічний ризик).

3. Пільги (Кредитні, позикові, податкові)

· Нормативно - обмежувальні (організаційні засоби)

1. Нормування екологічно небезпечної діяльності.

2. Лімітування екологічно небезпечної діяльності.

3. Надання дозволів на здійснення екологічно небезпечної діяльності.

4. Регламентування екологічно небезпечних об’єктів.

5. Зонування екологічно небезпечних територій.

Розпорядчо - виконавчі заходи- цілеспрямована діяльність спеціально уповноважених органів щодо реалізації заходів та функцій в сфері забезпечення екологічної безпеки.

· Структурно - функціональне забезпечення.

1. Верховна Рада України(визначає повноваження органів місцевого самоврядування, органів управління в галуз забезпечення екологічної безпеки)

2. Коміся з питань ядерної політики екологічної безпеки при Президентові України (Вироблення науково обґрунтованих пропозицій з питань формування державної ядерної політики та екологічної безпеки).

3. Національна комісія по радіаційній безпеці населення України (Незалежний орган зрадіаційної безпеки населення, розробляє і затверджує норми радіаційної безпеки.)

4. Кабінет Міністрів України (Постійна урядова комісія з питань техногенно –екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій).(Організація, координація і контроль за діяльністю щодо забезпечення техногенно –екологічної безпеки).

5. Відділ комплексного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

· Система органів у галузі екологічної безпеки.

1. Президент України (Вживає заходів до забезпечення національної безпеки).

2. Рада Національної безпеки України при Президенті Ураїни (забезпечення національної безпеки.

3. Мінздоров’я України (Розробляє, затвержує і вводить у дію нормативи екологічної безпеки, норми радіаційної безпеки).

4. Координаційний комітет з питань якості та безпеки продуктів харчування при Мінздоров’я України (координація та здійснення контролю за роботою органів системи державного контролю якості та безпеки продуктів харчування).

5. Держкомітет у справах захисту прав споживачів (Здійснює радіологічний, хімікотоксилогічний і фізикохімічний контроль за продуктами харчування).

6. Міністерство транспорту України (Формування основних наприямів екологічної безпеки на транспорті, забезпечення безпеки).

7. Укрдержхімкомісія- державна міжвідомча комісія України у справах випробувань і реєстрації засобів захисту та регуляторів росту рослин (Розглядає питання про заборону застосування екологічно небезпечних препаратів).

8. Головне управління ветеринарної медецини з державною ветеринарною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства. (Проведення екологічного контролю продуктів харчування рослинного та тваринного походження).

9. Органи прокуратури України (Нагляд за дотриманням норм екологічної безпеки).

· Контрольно –наглядові та інші організаційно- правові форми.

1. Мінекобезпеки України (Контроль за додержанням екологічної безпеки).

2. Держекоінспекція[3]

3. Головна державна інспекція по нагляду за ядерною та радіаційною безпекою[4]

Забезпечувальні заходи –система юридично значимих дій, спрямованих на попередження екологічних правопорушень, захист права людини на екологічну безпеку і пов’язаних з ним інших екологічних прав та застосування до осіб засобів державно-правового примусу у рвзі порушення ними вимог і норм екологічної безпеки.

· Запобіжно- деліктні заходи (обмеження екологічно небезпечної діяльності та зупинення екологічно небезпечної діяльності)

1. За сестиматичне порушення нормативів еколгічної безпеки.

2. За порушення нормативів і вимог екологічної безпеки.

· Судочинські заходи.

1. Розгляд справ щодо захисту права громадян екологічну безпеку.

2. Розгляд справ за позивами органів Прокуратури про припинення екологічно небезпечної діяльності[5]

3. Розгляд спав, що виникають із адміністративних правопорушень, вимог і норм екологічної безпеки.

4. Розглядспав про екологічні злочини, що порушують вимоги і норми екологічної безпеки.

5. Розгляд справ про відшкодування шкоди, за подіяної порушенням вимог і правил екологічної безпеки.

· Юридична відповідальність за порушення вимог і норм екологічної безпеки.

1. Дисциплінарна відповідальність.

2. Адміністративна відповідальність.

3. Кримінальна відповідальність.

4. Майнова відповідальність за заподіяння шкоди здоров’ю і майну осіб.

Охоронно- Відновнувальні заходи- комплекс організаційно-юридичних засобів, спрямованих на локалізацію проявів екологічної небезпеки, здійснення ліквідаційних робіт, визначення правового режиму територій відповідно до рівня екологічного ризику і встановлення статусу осіб, які потерпіли внаслідок екологічної небезпеки.

· Нормативно- режимні заходи

1. Визначення ступеню екологічної небезпеки.

2. Підготовка матеріалів щодо оголошення зон підвищеної екологічної небезпеки.

3. Передача і розгляд матеріалів.

4. Екологічна експертиза матеріалів обгрунтування проектів зон підвищеної екологічної небезпеки

5. Прийняття рішення про оголошення режиму зон підвищеної екологічної небезпеки.

· Програмно- ліквідаційні заходи.

1. Проведення невідкладних аварійно- рятувальних робіт

2. Паспортизація екологічно небезпечних виробницт.

3. Дослідження характеру та наслідків впливу екологічної небезпеки.

4. Оцінка наслідків пряву екологічної небезпеки.

· Встановлення статусу потерпілих громадян

1. Визначення категорії потерпілих осіб від наслідків прояву екологічної безпеки.

2. Встановлення причинного зв’язку впливу екологічної безпеки.

3. Реєстрація потерпілих громадян.

4. Підготовка і розгляд проектів документів.

5. Видання правоустановчих документів.