Місце екологічного права у системі екологічних і правових наук

Систему екологічного права як навчального предмета становить науково обґрунтована послідовність інститутів екологічного права. Правовий інститут в екологічному праві являє собою відособлену гру­пу юридичних норм, що регулюють однорідні екологічні відносини.

Навчальний курс екологічного права України складається з двох частин: загальної і особливої.

Загальна частина містить норми, характерні для всіх інститутів екологічного права, незалежно від того, до якої частини курсу ці інститути відносять — загальної чи особливої. До них належать норми, що визначають предмет, принципи і функції екологічного права, його пріоритети, загальні правила користування природними ресур­сами, правові форми охорони довкілля, основи управління природо­користуванням і охороною природи, механізм реалізації екологічно­го права.

Важливе місце у загальній частині курсу посідає тема "Пріорите­ти екологічного права України", в якій йдеться про такі пріоритети, як гарантування екологічної безпеки в Україні, охорона екологічних прав та інтересів громадян України, всебічне сприяння екологізації суспільства.

Основною у загальній частині є тема "Державне управління природокористуванням і охороною навколишнього природного се­редовища". Вона відіграє особливу роль в екологічних відносинах. Саме управління природокористуванням лежить в основі охорони природних ресурсів. Важливе місце в цій частині курсу відводиться питанням управління в галузі природокористування та охорони дов­кілля. Зокрема, висвітлюється питання і зміст управління, розгля­дається система органів управління та їх компетенція.

Закінчується вивчення загальної частини екологічного права темою "Механізм реалізації екологічного права", в якій розгляда­ються економічні та юридичні заходи щодо забезпечення реалізації екологічного права, доводиться, що є вирішальним етапом у роз­витку екологічних відносин.

Особлива частина екологічного права містить норми, характерні для окремо взятих інститутів екологічного права, спрямовані на охо­рону людей, вод, лісів, надр землі, тваринного світу, атмосферного повітря тощо. Зміст цих норм став визначальним для тем особливої частини курсу екологічного права у модулях: "Право екологічної безпеки", "Природноресурсове право", "Природоохоронне (середовищеохоронне) право", "Міжнародно-правова охорона довкілля".

Місце екологічного права серед інших галузей права зумовлено місцем екологічних відносин серед інших суспільних відносин. Місце, роль і значення кожної галузі права визначаються внеском тієї чи іншої галузі права у розвиток держави, суспільства і господарств, у задоволення життєвих потреб людей.

Екологічне право тісно пов'язано з такими дисциплінами: "Еколо­гія" (є основою екологічного права), "Аграрне право" (розглядає питання реалізації природноресурсового права), "Адміністративне право" (вивчає управління, в тому числі і державне управління при­родокористуванням і охороною довкілля; відповідальність за пору­шення в сфері екологічного права), "Цивільне право" (в аспекті еко­логічного права регулює право власності, право користування, володіння природними ресурсами; зобов'язання, пов'язані з використан­ням природних ресурсів; відшкодування шкоди тощо), "Господарсь­ке право" (регулює господарську діяльність, у тому числі щодо за­безпечення екологічної безпеки, використання природних ресурсів, дотримання охорони довкілля), "Кримінальне право" (встановлює кримінальну відповідальність за злочини проти довкілля).

Роль і значення екологічного права величезні. Його норми, зок­рема, відіграють надзвичайно вагому роль у задоволенні багато­гранних насущних потреб нашого суспільства. Вирішення простих і найскладніших господарських завдань тісно пов'язано з викорис­танням і охороною природних ресурсів.

Екологічне право має безпосереднє відношення і до вирішення таких життєво важливих для людини питань, як забезпечення про­дуктами харчування, водою, одягом, чистим повітрям, тобто всім тим, без чого вона жити не може. Отже, з екологією і екологічним правом тісно пов'язане саме буття людства. Все це визначає чільне місце екологічного права поміж інших галузей права.