Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Родовий відмінок іменників чоловічого роду одниниСодержание книги
Поиск на нашем сайте
У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду залежно від їх значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю. 1. Ці іменники приймають закінчення -а (у твердій та мішаній групах), - я (у м’якій групі), коли вони означають: а) назви осіб, власні імена та прізвища: колгоспника, промовця, робітника, студента, тесляра, учителя; Андрія, Дмитра, Дорошенка, Франка; також персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Ліса, Мороза – у художніх творах та ін.; б) назви тварин і дерев: ведмедя, вовка, дуба, кілка, коня, пса, ясеня; в) назви предметів: гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, піджака, плаща, портфеля, стола (й столу); г) назви населених пунктів: Воронежа, Голосієва, Житомира, Києва, Лондона, Луцька, Миргорода, Новгорода, Парижа, Святошина, Тернополя, Харкова. Примітка. Але -у, -ю пишеться у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в родовому відмінку закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо; д) інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності -ев (-єв), -ин (-їн): Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Остра, Пирятина, Псла, Пскова, Тетерева. е) назви мір довжини, ваги, часу тощо: гектара, грама, місяця, процента, тижня (але віку, року); назви місяців і днів тижня: вівторка, жовтня, листопада (але листопаду – назва процесу); назви грошових знаків: гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; числові назви: десятка, мільйона, мільярда; є) назви машин і їх деталей: автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора; ж) терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса тощо, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, прийменника, знаменника, іменника, трикутника, чисельника, числівника тощо, але: виду, роду, також синтаксису, складу, способу. 2. Закінчення -у (тверда й мішана групи), -ю (м’яка група) у родовому відмінку однини мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають: а) речовину, масу, матеріал: азоту, асфальту, бальзаму, водню, воску, гасу, гіпсу, граніту, квасу, кваску, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру, спирту, але хліба; б) збірні поняття: ансамблю, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, гурту, загалу, капіталу, каравану, кодексу, колективу, лісу, оркестру, парку, полку, пролетаріату, реманенту, рою, саду, сушняку, тексту, тому, тріумвірату, хору; сюди належать назви кущових і трав’янистих рослин: барвінку, бузку, буркуну, звіробою, молочаю, очерету, чагарнику, щавлю, ячменю (але вівса), а також назви сортів плодових дерев: кальвілю тощо; в) назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: вокзалу, ґанку, даху, заводу, залу, замку, каналу, коридору, магазину, мезоніну, метрополітену, палацу, поверху, тину, універмагу, шинку, але (переважно з наголосом на закінченні): бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва; а (-я) вживається також в іменниках – назвах архітектурних деталей: карниза, еркера, портика; обидва закінчення – -а (-я)та -у (-ю) приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота; г) назви установ, закладів, організацій: інституту, клубу, колгоспу, комісаріату, комітету, радгоспу, університету, штабу; д) переважна більшість слів зі значенням місця, простору тощо: абзацу, валу, байраку, краю, лиману, лугу, майдану, рову, ручаю, світу, уривку, яру, але: горба, хутора тощо, а також зменшені форми на -к: ліска, майданчика, ставка, ярка; е) явища природи: вихору, вогню, вітру, граду, грому, дощу, жару, землетрусу, інею, морозу, туману, урагану, холоду; є) назви почуттів: болю, гніву, жалю, страху; ж) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних та абстрактних понять: авралу, бігу, винятку, галасу, грипу, дисонансу, догмату, достатку, екзамену, експорту, екскурсу, звуку (але як термін – звука), ідеалу, інтересу, канону, кашлю, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, пасу, мажору, міражу, мінімуму, модусу, моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, регресу, рейсу, ремонту, ритму, руху, світогляду, сорту, спорту, способу, стиду, тифу, толку, хисту, ходу, шуму, але: ривка, стрибка, стусана; з) терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі тощо: аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, ферменту, а також літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлетону тощо; и) назви ігор і танців: баскетболу, вальсу, волейболу, краков’яку, танку, танцю, тенісу, футболу, хокею, але: гопака, козака; і) більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водогону, вододілу, водопроводу, живопису, живоплоту, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу, але: електровоза, пароплава; ї) переважна більшість префіксальних іменників з різними значеннями (крім назв істот): вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), сувою, усміху, успіху; й) назви річок (крім зазначених вище), озер, гір, островів, півостровів, країн, областей тощо: Амуру, Бугу, Гангу, Дону, Дунаю, Єнісею, Нілу, Рейну, Сейму; Байкалу, Ельтону, Мічигану, Світязю, Чаду; Алтаю, Ельбрусу, Паміру, Уралу; Кіпру, Криту, Родосу, Сахаліну, Пелопоннесу; Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу, Кавказу, Сибіру. Примітка. У ряді іменників зміна закінчення впливає на значення слова: алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал), акта (документ) – акту (дія), апарата (прилад) – апарату (установа), блока (частина споруди, машини) – блоку (об’єднання держав), буряка (одиничне) – буряку (збірне), вала (деталь машини) – валу (насип), елементу (абстрактне) – елемента (конкретне), інструмента (одиничне) – інструменту (збірне), каменя (одиничне) – каменю (збірне), клина (предмет) – клину (просторове поняття), пояса (предмет) – поясу (просторове поняття), рахунка (документ) – рахунку (дія), терміна (слово) – терміну (строк), фактору (чинник) – фактора (маклер) тощо.
Інші відмінки 1. У давальному та місцевому відмінках однини іменники чоловічого роду мають паралельні закінчення: -ові, - еві, -єві та - у, -ю, при цьому закінчення -у, -ю мають переважно назви неістот: робітникові, товаришеві, Олексієві, яру, гаю, буряку. Коли в тексті вживаються поряд кілька іменників, слід уникати одноманітності у відмінкових закінченнях і вживати їх паралельно: Тарасові Шевченку, добродієві Андрію, бригадирові Стародубу. 2. В орудному відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення - ом (будинком, батьком, вікном); іменники м’якої групи – закінчення - ем, -єм (- єм – після голосного та апострофа); іменники мішаної групи – закінчення -ем: бійцем, букварем, краєм, солов’єм; дощем, плачем, явищем. Усі іменники середнього роду на - я в орудному відмінку мають закінчення - ям: обличчям, весіллям, щастям. Неслов’янські прізвища на -ін в орудному відмінку однини мають закінчення - ом: Дарвіном, Чапліном, Ервіном. 3. У місцевому відмінку однини в іменниках, що означають назви неживих предметів, вживаються закінчення -і(-ї): на вікні, на дубі, в інституті, у селі, в небі, на Дунаї,але залежно від наголосу пишемо: у гаї – у гані, у криї – у крані. Із прийменником по можуть уживатися паралельні закінчення - у, -ю та -і, -ї: по Дніпру – по Дніпрі, по дубу – по дубі, по Дунаю – по Дунаї, по селу – по селі, по гаю – по гаї. Примітка. Іменники – прізвища чоловічого роду й географічні назви середнього роду твердої групи, що відмінюються як прикметники, мають в орудному відмінку закінчення - им: Пушкіним, Лєсковим; Горошине – Горошиним, Михалкове – Михалковим. 4. У називному відмінку множини іменники чоловічого роду II відміни мають закінчення -и, -і, -ї (як іменники І відміни): робітники, пастухи, інженери (тверда група); бійці, вчителі, лікарі, царі (м’яка група); краї, водії, обрії (після голосного); дощі, каменярі, товариші (мішана група). Примітка: Іменники з суфіксами -анин, -янин, -ик у множині втрачають -ин: киянин – кияни, селянин – селяни, громадянин – громадяни, болгарин – болгари. Іменники середнього роду у множині мають закінчення -а, -я: поля, моря, прислів’я, села, міста, відра, явища, прізвища, але очі, плечі, уші (вуха); вуса і вуси, рукава і рукави, ґрунта і ґрунти, хліба і хліби.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 363; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.117.154.134 (0.007 с.) |