Особливості організації роботи логопеда у школі для дітей із порушеннями інтелекту

Корекція порушень мовлення розумово відсталих учнів вимагає організації спеціальної логопедичної роботи. У навчальному плані шкіл для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку передбачені години логопедичних занять, які проводяться вчителем-логопедом. Учитель-логопед є членом медико-психолого-педагогічної консультації. Він повинен шляхом спеціального обстеження встановити, чи є у дитини мовленнєве порушення і визначити його характер. У складних випадках дати аргументований висновок про те, що є первинним: недорозвинення пізнавальної діяльності або/та мовленнєве порушення дитини.

Логопедична робота у школі перш за все спрямована на подолання вад мовлення учнів. На відміну від масової школи, логопед спеціальної школи працює з учнями не тільки молодших, а й середніх класів. Робота з виправлення мовленнєвих порушень будується з урахуванням вікових особливостей, шкільної програми з рідної мови та особливостей мовленнєвого дефекту. Основним критерієм при зарахуванні на заняття є характер мовленнєвого порушення і його значення для успішності дитини.

На логопедичні заняття відводяться 5-і і 6-і уроки, вільні від класних занять, та в позакласний час (зокрема, у режимні моменти після обіду). За домовленістю з адміністрацією школи та вчителями класів логопед може брати дітей з уроків читання.

Індивідуальні та групові заняття проводяться 4 рази на тиждень з учнями 1-4-х класів і 3 рази на тиждень з учнями 5-6-х класів. На індивідуальне заняття з кожним учнем відводиться, як правило, 15 хвилин. Тривалість занять для групи - 45 хвилин. Допускаються заняття з підгрупами тривалістю - 20-25 хвилин.

Логопед тісно співпрацює з учителями початкових класів, учителями української мови, психологом, а в неінтернатній установі – ще й з батьками учнів.

В обов’язки логопеда школи для дітей з порушеннями інтелекту входить:

• ведення журналу обліку відвідуваності занять, в якому коротко окреслено зміст пройденого на заняттях матеріалу (щоденно);

• організація роботи в тісному контакті з вчителями і вихователями, які на уроках, при підготовці домашніх завдань та у побуті повинні сприяти закріпленню мовленнєвих навичок, набутих учнями в процесі логопедичних занять;

• інформування вчителів і вихователів про успіхи та недоліки учнів з тим, щоб під час і після уроків до мовлення дітей висувалися посильні вимоги;

• по завершенню логопедичних занять із дитиною логопед інструктує вчителя і вихователя про прийоми доведення досягнутих навичок до повної автоматизації в умовах класу і в позаурочний час;

• відвідування уроків рідної мови, розвитку мовлення, читання та інших для перевірки мовленнєвих можливостей учнів, які мають порушення мовлення (у вільний від логопедичних занять час). У свою чергу вчителі та вихователі також повинні періодично відвідувати логопедичні заняття, щоб бути обізнаними із станом проведеної мовленнєвої роботи з їх учнями;

• орієнтування в програмних вимогах, в методах і прийомах навчання рідної мови, врахування їх у своїй роботі, використання дидактичного матеріалу відповідно до теми програми, що вивчається на уроці;

• допомога вихователям в організації мовленнєвої роботи з учнями;

• участь у педагогічних радах з повідомленнями та доповідями про свою роботу. Такі виступи мають велике значення для пропаганди логопедичних знань серед вчителів.

Наприкінці навчального року логопед складає якісний та кількісний звіти про роботу за рік.

У школі із інклюзивними класами для дітей з ТПМ передбачена посада логопеда. Його ставка – 18 годин на тиждень – обчислюється із розрахунку 12 дітей на одного логопеда. Фахівець самостійно формує підгрупи дітей з однорідними порушеннями й одного віку для підгрупових занять, а також проводить з дітьми індивідуальні заняття. Всі заняття проводяться в позаурочний час.

На кожну дитину логопед оформляє мовленнєву картку, пише програму корекційної роботи і регулярно, раз на півроку, відмічає зрушення у мовленнєвому розвитку дитини. Також спеціаліст веде журнали обліку відвідування занять, поурочного і перспективного планування тощо.