Організація логопедичної допомоги у мережі дошкільних закладів

Наукові дослідження в галузі корекційної педагогіки довели, що найбільш сприятливим для розвитку мовлення дитини є ранній і дошкільний вік. Тому винятково важливого значення набуває раннє виявлення мовленнєвого недорозвинення у дитини та своєчасна організація адекватного педагогічного і корекційного впливу на подальше її становлення і розвиток мовлення. Практика свідчить, що рання корекція мовлення дозволяє значною мірою попередити шкільні труднощі, які виникають у дітей із тяжкими порушеннями мовлення. Цим пояснюється необхідність широкої розгалуженої системи логопедичної допомоги саме у закладах дошкільної освіти. Корекційно-виховна робота з дітьми дошкільного віку з порушеннями мовлення призводить до значної їх компенсації.

В Україні логопедичні послуги для дошкільників надаються на дошкільних логопедичних пунктах, у спеціальних групах при загальноосвітніх навчальних закладах та у спеціальних дошкільних закладах компенсуючого типу для дітей з ТПМ.

Спеціальним дитячим садкам (групам) належить провідна роль у вихованні та розвитку дітей дошкільного віку та подоланні і компенсації порушень за наявності у них мовленнєвого недорозвинення і вторинних психічних відхилень.

В освітній системі спеціального дошкільного закладу (групи) вагоме місце посідає логопедичний корекційно-педагогічний вплив. Він спрямований на усунення мовленнєвого дефекту у дітей, а також на попередження можливих труднощів у процесі шкільного навчання (підготовка до навчання грамоти, профілактика дисграфії, вдосконалення пізнавальних процесів і забезпечення особистісної готовності до навчання в школі).

Досягнення мети навчання і корекції забезпечується постановкою широкого кола освітніх, виховних, корекційних та розвиваючих завдань, вирішення яких здійснюється логопедами та вихователями на спеціальних індивідуальних і фронтальних заняттях, а також створенням єдиного мовного режиму в дитячому садку (контроль за мовленням дітей протягом усього дня).

Планування і змістовне наповнення корекційного навчання визначається програмами, методичними матеріалами та будується з урахуванням віку дітей, профілю групи та індивідуальних проявів мовленнєвого дефекту. Створення спеціальних логопедичних груп, організація та проведення логопедичної роботи в них здійснюються в кілька етапів:

· відбір і комплектування груп;

· комплексне обстеження дітей;

· здійснення процесу навчання

· складання перспективних планів індивідуальної та фронтальної роботи у відповідності до загальноосвітньої та корекційної програм;

· реалізація планів на заняттях та протягом режимних моментів з використанням сучасних науково обґрунтованих й оптимальних прийомів, засобів і методів навчання, у тому числі технічних засобів й інформаційних технологій;

· забезпечення проміжного і підсумкового контролю;

· аналіз результатів корекційного навчання, складання зведених характеристик на дітей.

Крім безпосередньої діагностичної, навчально-корекційної та виховної роботи з дітьми в обов’язки логопеда входить також:

· участь у проведенні медико-психолого-педагогічних консультацій;

· консультативно-педагогічна робота з батьками;

· ведення поточної документації,

· оформлення стендів, виставок книг, демонстраційних папок з інформаційно-просвітницькою метою;

· надання консультативно-методичної допомоги вихователям, психологу та музичному керівникові;

· навчально-методична робота зі студентами в рамках договору про співробітництво і взаємодопомогу з Інститутом корекційної педагогіки і психології;

Перспективи розвитку логопедичного напрямку роботи дитячого садка пов'язані з орієнтацією на вдосконалення змісту і методик навчання, розвитку дітей з мовленнєвою патологією.

При комплектуванні дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу слід дотримуватись вимог спільного наказу Міністерства освіти і науки та Міністерства охорони здоров’я України від 27.03.2006 №240/165 «Про затвердження порядку комплектування дошкільних навчальних закладів (груп) компенсую чого типу» та наказу Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 №128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (груп) компенсуючого типу».

Прийом дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу здійснюється керівником закладу протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, свідоцтва про народження дитини, направлення місцевого органу управління освітою, висновку ПМПК, медичної довідки, довідки дільничного лікаря про стан здоров'я дитини та епідеміологічне оточення, довідки про щеплення. Крім того, всім дітям з недорозвиненням мовлення рекомендовано мати висновок сурдолога.

До дошкільних навчальних закладів (груп) для дітей з порушеннями мовлення зараховуються діти, які мають тяжкі мовленнєві розлади (ринолалію, заїкання, дизартрію тощо) та фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення при збереженому слуху та інтелекті.

У дитячі садки, ясла-садки і окремі групи при масових дитячих садках приймаються діти з вадами мовлення у віці від 2 до 7 років. Комплектування груп здійснюється за віковим принципом. Важливо, щоб в одну групу зараховувалися діти однакового віку. Наприклад, у першу молодшу групу - від 2 до 3 років, у другу молодшу - від 3 до 4 років, у середню - від 4 до 5 років, у старшу - від 5 до 6 років і в підготовчу до школи групу - від 6 до 7 років.

У групи для дітей з тяжкими мовленнєвими порушеннями зараховуються діти з 2-х років (ринолалія, заїкання, загальне недорозвинення, алалія, афазія, дизартрія); з 4-х років - (фонетико-фонематичне недорозвинення).

Тривалість перебування дітей з порушеннями мовлення встановлюється ПМПК залежно від рівня та ступеня мовленнєвого порушення:

· діти із ЗНМ, дизартрією, ринолалією, алалією, афазією зараховуються на 2-3 роки (залежно від віку та рівня мовленнєвого недорозвинення);

· діти з фонетико-фонематичним недорозвиненням мовлення зараховуються на один рік навчання;

· діти з порушенням вимови окремих звуків – з 5 років на півроку;

· заїкуваті діти – на один рік.

Комплектування груп здійснюється за віковими ознаками з урахуванням характеру і рівня мовленнєвого недорозвинення. Наповнюваність групи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення не повинна перевищувати 12 дітей, з фонетико-фонетичним недорозвиненням мовлення – 15 дітей.

Після закінчення встановленого терміну діти, які потребують продовження навчання, повторно обстежуються членами ПМПК. Підставою для продовження терміну навчання може бути тяжкість дефекту, соматична ослабленість, пропуски занять через хворобу та інші об'єктивні причини.

Не зараховуються до дошкільних навчальних закладів (груп) зазначеного типу діти, які мають значні порушення слуху, зору; розумово відсталі діти; з психопатоподібною поведінкою, хворі на епілепсію, шизофренію; з тяжкими порушеннями опорно-рухового апарату, які самостійно не пересуваються і потребують особливого догляду.

Логопедична документація дошкільного закладу для дітей з порушеннями мовлення містить в собі:

1. Мовленнєву картку на кожну дитину.

У картці зазначаються анкетні відомості про дитину та її сім’ю, стан її здоров’я, характеризується ранній мовленнєвий і фізичний розвиток дитини, описується стан її звуковимови, розвиток фонематичних процесів (сприймання, уявлення, аналіз і синтез), сформованість складової структури слова, стан лексико-граматичної складової мовлення та розвиток зв’язного мовлення.

Характеризуються пізнавальна та емоційно-вольова сфери дитини, а саме, подаються відомості про особливості сприймання, уваги, пам’яті, мислення, уяви; аналізується поведінка дитини та її емоційна реакція на різні ситуації.

Дається характеристика рухової сфери дитини. Описується стан загальної довільної моторики, мімічної й артикуляційної мускулатури, дрібних диференційованих рухів пальців і кистей рук.

Наприкінці картки подаються розширені логопедичні висновки за всіма розділами картки та пропонується програма індивідуальної корекційної роботи.

2. Витяги з протоколів засідання психолого-медико-педагогічної консультації.

3. Плани роботи за напрямками. Протягом навчального року логопед розробляє:

а) перспективний план роботи з групою дітей;

б) плани фронтальних, підгрупових та індивідуальних занять з дітьми.

На кожну дитину заводиться індивідуальний зошит для занять, де щотижня (але не рідше одного разу на місяць) логопед планує корекційну роботу. У ньому щодня вихователем фіксується виконання дитиною завдань у другій половині дня. При складанні перспективного плану логопеда слід передбачити:

·залучення лікарів до обстеження та лікування дітей;

·проведення бесід та консультацій з вихователями;

·проведення відкритих логопедичних занять для логопедів, вихователів закладу;

·консультативне обстеження дітей з тяжкими порушеннями мовлення із залученням інших фахівців (психоневролога, вихователя, музичного працівника);

·участь у педрадах, семінарах, консультаціях, методичних об'єднаннях, конференціях;

·зв'язок з батьками (індивідуальні бесіди, залучення батьків до виконання домашніх завдань, оформлення тематичних виставок, проведення зборів, організація випусків дітей у присутності батьків тощо).

Для логопеда складання планів на будь-яке заняття є обов'язковим. У плані вказується тема, мета заняття, обладнання, орієнтовний його хід.

4. Індивідуальні зошити (папки) для кожної дитини, в яких логопед фіксує дату проведення заняття, зазначає його зміст. Зошити оформляються барвисто: логопед, вихователі або батьки (за завданням) наклеюють картинки, записують вірші, оповідання тощо. На вихідні дні до понеділка ці зошити віддають батькам, щоб вони виконували навчальні завдання разом з дитиною вдома. А потім протягом тижня за цими зошитами з дітьми працюють вихователі.

5. Зошит взаємозв'язку логопеда та вихователя, у який логопед записує вихователю завдання для логопедичної роботи з окремими дітьми (від 3 до 6 осіб). Наприклад, окремі артикуляційні вправи, автоматизація поставлених логопедом звуків, бесіди за спеціально підібраними логопедом предметними і сюжетними малюнками, повторення текстів і віршів, різні варіанти вправ з розвитку уваги, пам'яті, мислення, формування лексико-граматичної будови мовлення тощо. Всі види завдань повинні бути знайомі дітям і детально пояснені вихователю. У графі обліку вихователь відзначає, як засвоєно матеріал дітьми, у кого і в зв'язку з чим виникали труднощі.

6. Журнал відвідування дітей, де ведеться облік участі дітей у підгрупових й індивідуальних заняттях

7. Журнал обліку (руху) дітей, де вказуються відомості про дитину та її батьків.

8. Звіт логопеда.

Наприкінці року логопед пише звіт про ефективність проведеної роботи, передає його старшому логопеду, який подає зведений звіт у міське управління освіти.