Специфіка роботи логопеда у дитячій поліклініці

Робота логопеда поліклініки будується відповідно до «Положення про логопедичний кабінет дитячої поліклініки», в якому визначено напрямки його роботи:

1. Педагогічна робота з виправлення вад мовлення здійснюється у формі занять та консультацій.

2. Диспансеризація дітей, які виховуються вдома та у закладах освіти.

3. Участь у комплектуванні логопедичних установ системи охорони здоров'я та освіти. Оформлення на кожну дитину логопедичної характеристики.

4. Проведення логопедичної санітарно-просвітницької роботи: бесіди з батьками, робота з педіатрами та вихователями дитячих садків, випуск логопедичних бюлетенів, виготовлення наочних дидактичних посібників тощо.

Первинний прийом у дитячій поліклініці логопедом проводиться у спеціально відведений час за попереднім записом. До логопеда дітей направляють педіатри, неврологи, психоневрологи, психіатри, а також безпосередньо звертаються самі батьки.

Після ознайомлення з анамнезом дитини, результатами лікарського обстеження, логопед вивчає дитину, робить висновок щодо стану її мовлення та приймає рішення про необхідність індивідуальних або групових занять в умовах поліклініки чи психоневрологічного диспансеру. Якщо дитина не потребує спеціальних логопедичних занять, необхідно проконсультувати батьків, як працювати з дитиною вдома. У разі відсутності місця в групі, дитину слід записати у чергу для подальшого виклику на заняття.

Усіх дітей, які звернулися у поточному році за логопедичною допомогою, реєструють в журналі первинного прийому. На дітей, яким запропоновані систематичні заняття або консультації, логопед заводить логопедичні картки, в яких докладно записує анамнез, стан мовлення, логопедичний діагноз, накреслює план занять. Крім того, логопед веде журнал обліку відвідування логопедичних занять (групових і консультативних). Журнал ділиться на дві частини: у першій – фіксуються регулярні заняття, а в іншій - консультативні. Обидві частини журналу містять наступну інформацію: прізвище, ім'я, вік дитини, діагноз, дати і кількість занять, результативність.

Логопедичні заняття проводяться підгрупами та індивідуально. Разом об'єднуються діти з однаковими мовленнєвими порушеннями (дислалія, дизартрія, ринолалія, заїкання, недорозвинення мовлення), за віковим принципом (дошкільники, учні молодшого шкільного віку), а також з урахуванням рівня мовленнєвого розвитку дітей.

Чисельність дітей у групах, орієнтовна тривалість занять з ними і норми прийому визначаються наступним чином: дітей з однорідною неправильною звуковимовою слід поєднати в групи по 5-6 осіб, тривалість занять з ними - 45 хв. Діти, які страждають на дизартрію, об'єднуються в групи по 4-5 осіб, тривалість занять – 45 хв. Діти з ринолалією - по 2-4 учня, тривалість занять 40-45 хв. Діти із ЗНМ без зниження інтелекту об'єднуються в групи по 3-4 особи, тривалість заняття – 40-60 хвилин. Із заїкуватими дітьми дошкільного віку і молодшими школярами поводять заняття у групі з 4-6 осіб протягом 45-60 хвилин.

Діти, які страждають на тяжкі розлади мовлення, потребують лише індивідуальних занять. Кожній дитині необхідно приділяти не менше 20-30 хв. Щоб діти не втомлювалися, рекомендується урізноманітнювати роботу.

Заняття з кожною групою слід вести 2 рази на тиждень. За свій робочий день логопед повинен прийняти 12 осіб відповідно до норми, затвердженої Положенням про дитячий логопедичний кабінет.

Профілактична робота логопеда у дитячій поліклініці

Для виявлення дітей з мовленнєвою патологією логопед бере участь у масових профілактичних оглядах, які проводяться у дні, виділені поліклінікою.

Логопед поліклініки є членом медико-психолого-педагогічної консультації району. Він бере участь у комплектуванні логопедичних груп при дитячих садках. Для координації та наступності у роботі доцільно 1 - 2 рази на рік (у вересні та червні) проводити спільні наради старших логопедів дитячих поліклінік, дитячих садів, шкільних логопунктів, психоневрологічних диспансерів.

Санітарно-просвітницька робота логопеда у закладах охорони здоров’я

Логопед дитячих поліклінік зобов'язаний регулярно проводити бесіди з різних питань теорії і практики логопедії для медичного персоналу поліклініки, батьків, а також випускати бюлетені, оформляти дошки запитань і відповідей. Орієнтовні теми бесід: «Профілактика мовленнєвих порушень», «Профілактика заїкання», «Профілактика дислалії», «Етапи розвитку мовлення дитини», «Значення розвитку мовлення дитини», «Значення розвитку дрібної моторики для формування мовлення дитини». Орієнтовні теми санітарних листків: «Мовлення наших дітей», «Наші діти говорять правильно», «Дефекти мовлення у дітей», «Профілактика мовленнєвих розладів». Оформляються стенди: «Логопед – батькам», «Батькам про мовлення дітей», «Поради логопеда» тощо.

Диспансеризація дітей з вадами мовлення в умовах дитячої поліклініки

Диспансерне спостереження проводиться систематично за дітьми, що страждають на тяжкі мовленнєві розлади: дизартрію, ринолалію, загальне недорозвинення мовлення, заїкання тощо.

Виявлення дітей, які підлягають диспансерному спостереженню, проводиться логопедом на профілактичних оглядах, на первинному прийомі. А також дітей ставлять на диспансерний облік після закінчення регулярних занять у логопедичному кабінеті і при виписці з логопедичних груп та дитячих садків.

На дітей, які підлягають диспансерному обліку, заповнюється спеціальна картка, в якій фіксуються анкетні дані, діагноз, дати відвідувань, рекомендації та результати занять.

Документація логопеда дитячої поліклініки містить:

1. Перспективний план роботи на рік.

2. Журнали первинного прийому та диспансеризації дитячого населення, обліку відвідування логопедичних занять, засідань медико-педагогічних комісій, санітарно-освітньої роботи.

3. Індивідуальні логопедичні картки.

4. Картки диспансерного обліку пацієнтів.

5. Копії інформації про роботу логопедичного кабінету.

Методичне об'єднання логопедів

З метою більш ефективної та координованої роботи логопеди дитячих лікувально-профілактичних установ об'єднуються у методичне об'єднання. Цілі і завдання його наступні: а) узагальнення та впровадження передового досвіду фахівців; б) узгодження організаційних і методичних питань; в) підвищення виробничої кваліфікації: обговорення новітніх літературних надходжень, допомога молодим фахівцям, супервізія, участь у конференціях, семінарах, робочих нарадах, засіданнях шкіл передового досвіду.

Усі логопеди лікувально-профілактичних закладів зобов'язані брати участь у роботі методоб'єднання для підвищення своєї кваліфікації та координації роботи з логопедами свого району та міста.

Керівництво методоб'єднанням логопедів визначається на методичній раді та затверджується наказом Головного управління охорони здоров'я України.

Окрім логопедичних кабінетів поліклінік, у кожному місті працюють відділення відновлювального лікування при дитячих поліклініках. Перспективною формою корекційної допомоги є організація відновлювального лікування підлітків та дітей з патологією ЦНС в амбулаторних та денних стаціонарах дитячих поліклінік.

У сучасних умовах подальшого розвитку набувають центри медико-соціальної реабілітації, роль яких у різних містах можуть виконувати неврологічні відділення міських дитячих лікарень та денні стаціонари поліклінік, функціонально об’єднані з відділеннями відновлювального лікування. До роботи в них залучають логопедів, психологів, педагогів, дефектологів, соціальних працівників тощо.