Поняття та ознаки органу державної влади.

Завдання і функції Української держави реалізуються че­рез діяльність відповідних державних органів, правовий ста­тус яких закріплюється в Конституції України, інших норма­тивно-правових актах. Орган держави — це частина держав­ного механізму. Кожний з них володіє специфічними рисами. Державні органи мають відповідні особливості, специфічні ознаки, за якими вони відрізняються від інших організацій, які є в державі й суспільстві.

Конституція України регламентує такі основні складові організації і діяльності органів державної влади: а) закріплює загальне призначення цих органів як засобу, інструменту реа­лізації народовладдя, народного суверенітету (ст. 5); б) вста­новлює основні принципи їх організації і діяльності (поділ влади, участь громадян в управлінні державою, законність діяльності тощо) (статті 5, 6, 19); в) розмежовує повноваження загальнодержавних і місцевих органів (статті 116, 119 Конституції); г) встановлює структуру державних органів правовий статус найважливіших з них: Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів, Конституційний Суд (розділи 4, 5, 12).

Основоположною ознакою належності державного органу до державного апарату є наявність у органу держави держав­но-владних повноважень. Головні з них закріплені в Консти­туції України. Державно-владні повноваження характеризу­ються тим, що: а) порядок формування і діяльність органу, його структура і компетенція закріплюються нормами права, насамперед конституційного; б) орган держави наділяється правом видання юридичних актів, які є обов'язковими для виконання суб'єктами права (закони України, укази Прези­дента України, постанови Кабінету Міністрів тощо); в) вста­новлені цими нормативно-правовими актами приписи забез­печуються засобами переконання, виховання, а за необхід­ності — можливості застосування примусової сили держави; г) державний орган при реалізації своїх функцій і повнова­жень спирається на матеріально-фінансове забезпечення сво­їх приписів (наприклад, фонди держави, кошти державного бюджету України тощо). Примусовий характер владних пов­новажень державного органу, його монополія на застосування насильства принципово відрізняє його від інших політичних і суспільних інститутів.

Єй інші ознаки, притаманні державному органу. По-пер­ше, орган держави — це відповідна організація, організова­ний колектив людей, об'єднаний загальною метою і родом діяльності. По-друге, орган держави створюється в установленому дер­жавою порядку. Державні органи можуть формуватися тільки в порядку, що встановлений державою. Всупереч тако­му порядку орган держави з'явитися не може. Відступ від цього правила означав би порушення частини третьої ст. 5 Кон­ституції України. По-третє, орган держави діє, як правило, в установлено­му державою порядку. Так, парламент України діє у порядку, визначеному Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України, іншими законами. Ступінь правової регламентації процедури діяльності державних органів різний. По-четверте, державний орган уповноважений державою виконувати її завдання і функції. Державний орган, виконуючи свої функції, одночасно бере участь у реалі­зації різних функцій держави. Так, ст. 80 Конституції закріп­лює Верховну Раду як парламент, єдиний орган законодавчої влади в Україні. У ст. 102 Конституції України Президент Ук­раїни визначається як глава держави, Кабінет Міністрів — як вищий орган у системі органів виконавчої влади (ст. 113). За­кріплюючи призначення органу, його місце в державному ме­ханізмі, норми Конституції України значною мірою визнача­ють й інші якісні характеристики державного органу, і насамперед його компетенцію, організаційну структуру, принци­пи, на базі яких створюються ці органи.

По-п'яте, важливою конституційною ознакою державного органу є його компетенція. Конституція України виходить з того, що правовий статус органу має включати чітку, детальну регламентацію повноважень органів. Це досягається за рахунок наділення кожного державного органу відповідними правами, які, як правило, одночасно є для нього й обов'язка­ми, встановленням сфери застосування цих прав (предметів відання) і територіальних меж їх використання. Компетен­ція, таким чином, є юридичним вираженням функцій держав­ного органу. Конституція, як правило, детально не регламен­тує компетенцію органів державної влади. Вона детально роз­кривається в поточному конституційному законодавстві. По-шосте, орган держави є частиною єдиного державного апарату, відповідної системи органів державної влади тієї чи іншої країни. Всі вони між собою тісно взаємопов'язані. По-сьоме, орган держави має внутрішню структуру, яка складається із підрозділів, що скріплені єдністю цілей, зара­ди яких вони були створені, і дисципліною, якої всі службов­ці мають додержуватися. Структура державного органу є по­хідною від виконуваних ним функцій, обсягу повноважень, компетенції.

Таким чином, з урахуванням вищеназваних ознак орган державної влади можна визначити як організаційно відокремлену і від­носно автономну складову частину єдиного державного апарату України, що становить собою колектив громадян України (одну особу) - державних службовців, - заснований у встановленому законом порядку для виконання завдань та функцій держави, наділений з цією метою відповідними державно-владними повноваженнями, які реалізуються у визначених законом правових та організаційних формах.