Поширення писемності освіта та література в київській та галицько волинській русі

Освіта

· Письменними за княжих часів були не тільки можновладці та люди зі середовища духівництва, а й ремісники та рядові дружинники.

· Піклування про освіту від часів запровадження християнства перебрали держава й церква.

· За князювання Володимира Святославича в Києві вже існувала школа для навчання дітей із найближчого оточення князя.

· Року 1086 онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна заснувала в Київському Андріївському монастирі школу для жінок.

· Знахідки берестяних грамот, бронзових та кістяних писал переконують, що книжна наука розвивалася не лише у стольному граді, а й у різних частинах Русі.

· Приміром, берестяні грамоти знайдено у Звенигородi та Бересті, бронзові писала для писання на воскових табличках – у Звенигородi, Перемишлi, Галичi, Острозі.

Розвиток літератури

Усна народна творчість

· Ще до виникнення писемності у східних слов’ян існувала багата усна народна творчість: обрядові пісні, легенди, загадки, сказання, заклинання, епічні й ліричні пісні.

· Від часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави до нас дiйшли легенди та перекази, дружиннi, святковi, весiльнi пiснi, казки, колядки, прислiв’я, приповiдки, магiчнi заклинання й замовляння.

· Чудовими пам’ятками давньоруської творчостi були билини.

· Найдавнiшими, найбiльшими за обсягом i найвартiснiшими у художньому та iсторичному аспектах вважаються билини Київського, або Володимирового, циклу.

· Оповiдi в них пов’язанi зi стольним градом Києвом i його князем Володимиром Красним Сонечком.

· Билини київського циклу складалися в 10–11 ст. Вони оспiвують мужнiсть i хоробрiсть богатирiв, якi самовiддано боронили рiдну землю вiд ворогiв.

· У 13–14 ст. билини наповнюються новими сюжетами, пов'язаними зокрема із реаліями Галицько-Волинської держави: про князя Романа, Михайла Козарина та інших.

Перекладні літературні пам’ятки

· Початки літературного життя на наших теренах, крім уснопоетичної творчості, мали ще одне джерело – літературні твори інших народів, які через переклади церковнослов’янською мовою прийшли після впровадження християнства.

· Із прилученням руських земель до християнського світу нашим предкам відкрилася найбагатша скарбниця людського досвіду й мудрості – Біблія.

· Принагідно зауважимо, що переклади Святого Письма не лише мали неоціненний вплив на світогляд тогочасного люду, а й стали поштовхом до словесної творчості, позаяк Біблія – невичерпне джерело вічних тем, ідей, образів.

· Крім Біблії, перекладалися й апокрифи – твори на біблійну тематику, які з різних причин не були визнані церквою.

· Іншим популярним жанром перекладної літератури були житія – розповіді про життя і подвиги святих.

· Перекладалися й книги світського спрямування. Особливо популярним на Русі був збірник крилатих висловів, прислів’їв із Біблії та творів античних письменників «Пчола».

· Великою популярністю користувалися хроніки візантійських істориків Георгія Амартола та Іоанна Малали, багато сюжетів з яких використали руські літописці, розповідаючи у своїх працях про першооснови людства, найдавніші народи та держави.

Оригінальна література

· Оригінальна, тобто власна, незапозичена літературна творчість наших предків за часів Київської Русі була започаткована літописами.

· Першим літописом, що дійшов до нас, є «Повість минулих літ».

o Його створено на початку 12 ст. При складаннi «Повісті минулих лiт» використано найдавніші літописи.

o «Повiсть...» збереглася в багатьох списках.

o Найстаріші з них – Лаврентiївський (1377 р.) та Iпатiївський (перша половина 15 ст.).

o У «Повiстi…» викладено події від 860 р. до 1111 р.

o Один із пізніших списків цього літописного зведення зберіг ім’я автора-упорядника – ченця Києво-Печерського монастиря Нестора.

· До продовжень «Повiстi...» належить Київський лiтопис, який охопив час вiд 1111 р. до 1200 р.

o Він розповідає про подiї в різних землях Київської Русi, але в центрі оповідей – Київ i Київська земля.

o Основний зміст літопису – княжа боротьба за київський стіл, боротьба русичів проти половців.

· Найвидатнішою пам’яткою літописання Галицько-Волинської держави є Галицько-Волинський літопис.

o Лiтопис складається із двох частин. У першiй ідеться про подiї в Галицькiй землi з 1205 р. до кiнця 50-х рр. 13 ст.

o Вона є, власне, життєписом князя Данила Романовича.

o Друга частина Галицько-Волинського лiтопису пов’язана із Волинською землею та волинськими князями.

· З-поміж інших жанрів оригінальної літератури варто згадати про церковні проповіді.

o Найвизначнiшим автором повчальних проповiдей був один зі засновників Києво-Печерського монастиря Феодосiй Печерський.

o Урочистi проповiдi складалися для освiчених людей – князiв, бояр, духовенства.

· Чудовим зразком урочистої проповiдi є «Слово про закон i благодать» митрополита Iларiона.

· У записах Лаврентiївського списку пiд 1096 р. вмiщено пам’ятку, вiдому пiд назвою «Повчання» Володимира Мономаха.

o «Повчання» звернене до дiтей Мономаха.

o За переконанням Мономаха, князь подає своїм дiтям приклад взiрцевого правителя, навчає гiднiй цього високого звання поведiнцi та способу життя.

· Найвизначнішою пам’яткою руської літератури є «Слово о полку Iгоревiм».

o Тривалий час ця перлина давньоукраїнського письменства була невідомою: її випадково знайшли на початку 90-х рр. 18 ст. в одному з рукописів 16 ст.

o «Слово...» написане на основі конкретного історичного факту – невдалого походу у 1185 р.новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців.

o На думку дослідників, «Слово...» створене за свіжими слідами події – десь у серпні – вересні 1187 р.

o Автором поеми міг бути старший син галицького князя Ярослава Осмомисла, рiдний брат Ігоревої дружини Ярославни князь Володимир.

· Однією з найпопулярніших книг на Русі був «Києво-Печерський патерик».

o Його уклали на початку 13 ст. ченці Києво-Печерської лаври, які прагнули підкреслити надзвичайну роль свого монастиря, обґрунтувати його вищість серед інших.

o Із книги дізнаємося про історію Києво-Печерського монастиря, його перших подвижників, зокрема засновників монастиря святих Антонія та Феодосія, художника Аліпія.