Відповідальність за бюджетні правопорушення.

 

Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого Бюджетним кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Концепція правопорушення охоплює такі елементи:

§ Невідповідне використання фінансових та матеріальних ресурсів.

§ Нездатність ефективно виконувати бюджетні та інші рішення.

§ Обман або помилки.

§ Нездатність надавати своєчасну та достовірну інформацію щодо фінансових та інших ресурсів.

Статтею 117 Бюджетного кодексу визначені підстави для призупинення бюджетних асигнувань, зокрема:

· несвоєчасне і неповне подання звітності про виконання бюджету;

· невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів;

· подання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету;

· порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань;

· нецільове використання бюджетних коштів.

До уповноважених органів, яким надано право призупинення бюджетних асигнувань у межах своїх повноважень, статтею 117 Бюджетного кодексу віднесено такі:

Міністерство фінансів України;

Державне казначейство;

Державну контрольно-ревізійна служба України;

Місцеві фінансові органи;

Міські (міст районного значення), сільські, селищні голови;

Головні розпорядники бюджетних коштів.

Ці органи можуть застосовувати до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів низку заходів адміністративного впливу:

· Застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;

· Зупинення операцій з бюджетними коштами.

Процедура зупинення операцій з бюджетними коштами полягає у призупиненні будь-яких платежів з рахунку правопорушника бюджетного законодавства.

У разі виявлення бюджетного правопорушення складається документ, яким фіксується факт бюджетного правопорушення. Наказом Міністерства фінансів України від 26 лютого 2009 року №129 затверджено “Порядок складання, передачі за належністю Протоколу про бюджетне правопорушення”²⁰. Протокол складається посадовими особами Міністерства фінансів України, органів Державного казначейства України, органів Державної контрольно-ревізійної служби, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів, виконавчих органів міських (міст районного значення), селищних та сільських рад, які відповідно до чинного законодавства уповноважені здійснювати контроль та проводити перевірки дотримання порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Якщо бюджетні правопорушення виявлені в процесі проведення ревізії, протокол не складається. Форма протоколу містить відомості про учасника бюджетного процесу, виклад суті бюджетного правопорушення, пояснення керівника установи. При цьому, до протоколу додається довідка проведеної перевірки. Підписані протоколи протягом трьох днів передаються для прийняття рішення про накладення стягнення. У разі відмови від підписання протоколу, про це робиться відмітка. Мотиви відмови та аргументація подаються у письмовій формі.

За результатами розгляду керівник уповноваженого органу приймає рішення щодо зупинення операцій з бюджетними коштами відповідного розпорядника або одержувача бюджетних коштів. Рішення подається у вигляді відповідного розпорядження. Відповідно до статті 120 Бюджетного кодексу зупинення операцій з бюджетними коштами можливе на термін до тридцяти днів. На підставі розпорядження органи Державного казначейства призупиняють операції з бюджетними коштами на зазначений у розпорядженні термін.

Підставою для відновлення операцій з бюджетними коштами служить доповідна записка про усунення бюджетних правопорушень, на основі якої приймається рішення. Розпорядження про відновлення операцій з бюджетними коштами приймається уповноваженим органом, що прийняв відповідне розпорядження про призупинення.

 

Витяг із Кримінального Кодексу України

Стаття 210. Порушення законодавства про бюджетну систему України

1. Використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом цих діянь були бюджетні кошти у великих розмірах, –

караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

П р и м і т к а. 1. До бюджетних коштів належать кошти, що включаються у бюджети всіх рівнів незалежно від джерела їх формування.

2. Великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

3. Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 211. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку

1. Видання службовою особою нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, -

карається штрафом від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, - караються позбавленням волі на строк від трьох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.