Механізм кредитування клієнтів банку за рахунок коштів міжнародно фінансово - кредитних установ

В Україні використання оптимальних за структурою механізмів міжнародних банківських кредитних операцій забезпечуватиме стимулювання експорту, що є важливим для розвитку національної економіки. Приватні міжнародні позики (позики приватних банків, банківських синдикатів) надаються найчастіше підприємствам (фірмам), тих країн-позичальників, які отримують кредити МВФ або Світового банку.
1)Банки надають експортні та фінансові міжнародні кредити. Експортний кредит надається банком країни-експортера банку країни-імпортера (чи безпосередньо імпортеру) для кредитування зовнішньоторговельних угод. Особливістю експортного кредиту є його "зв'язаний" характер: позичальник зобов'язаний використовувати дану позику тільки для купівлі товарів у країні кредитора.
2)Механізм акцептно-рамбурсного кредитування полягає в тому, що банк імпортера в межах узгодження лімітів кредитування виставляє безвідкличні акредитиви на банк експортера, який бере на себе зобов'язання акцептувати переказані векселі (трати) й оплатити їх з настанням терміну оплати.
3)У міжнародній торгівлі використовується механізм кредитування на компенсаційних засадах. У цьому випадку погашення кредиту здійснюється не грішми (валютою), а поставками продукції підприємств (фірм), збудованих й обладнаних за рахунок одержаної позики. Умови кредиту, що надається на компенсаційних засадах, є привабливими, насамперед, для країн, що розвиваються

 

Особливості технології банківського кредитування

Кредитна операція банку – комплекс дій фінансової установи, пов’язаних із розробкою кредитного продукту, пошуком його потенційного споживача та наступного розміщення попередньо сформованих ресурсів у тимчасове користування на договірних засадах.

Особливості принципів кредитування:

1) констатні принципи (основні):

· поверненості

· строковості

· платності

· забезпеченості

2) додаткові:

· цільової спрямованості використання кредитних коштів

· принцип диференційованого підходу

Кредитна політика банку визначає завдання і пріоритети кредитної діяльності, засоби і методи її реалізації, принципи та порядок організації кредитного процесу.

Внутрішньобанківські документи, що відображають зміст кредитної політики:

1) меморандум кредитної політики – загальна мета кредитної політики банку, прийнятний рівень кредитного ризику, загальні орієнтири та рекомендації при проведенні кредитної діяльності. Складається на 1 рік та затверджується збором акціонерів.

2) Стандарти кредитування – загальні рекомендації та правила при кредитному обслуговуванні, особливі для кожного рівня менеджменту

3) Кредитні інструкції(технологічна карта операцій) – розписує послідовність кроків кредитного менеджера при обслуговуванні клієнта за конкретним видом кредиту.

Етапи кредитного механізму:

1. Розробка кредитного продукту
2. Робочий етап – пов’язаний з обслуговуванням і передбачає:

• Розгляд пакету документів
• Попередня співбесіда
• Оцінка кредитоспроможності
• Розробка та укладання кредитної угоди
• Робота з проблемними кредитами

1. утримання клієнтів.

Пакет документів позичальника для отримання кредиту: заява клопотання, установчі та реєстраційні документи, фінансові документи, комерційні документи, документи щодо застави.

Механізм надання кредиту:

1. Єдиноразове: кредитор – кредит – позичальник
2. Траншеве кредитування – розбивка кредиту на декілька частин: кредитор – кредит1 – кредит2 – кредит3 – позичальник.

 

Цінова політика комерційного банку за кредитними операціями.

Застава майнових прав як форма забезпечення кредиту.

Оцінка кредитоспроможності комерційного банка-позичальника.

Порядок визначення банком кредитоспроможності фізичної особи - позичальника.