Міжбанківський кредит і його роль у формуванні ресурсної бази комерційного банку.

Запозичені ресурси - кошти, сформовані через механізм емісії боргових ц.п., а також через укладання прямих кредитних угод.

У сучасних умовах банки для оперативного залучення додаткових грошових коштів в основному використовують можливості міжбанківського ринку ресурсів. Тут відбувається продаж грошових коштів, які мобілізовані іншими кредитними установами, тобто здійснюється міжбанківське кредитування. Залучення міжбанківського кредиту здійснюється самостійно банком шляхом прямих переговорів, або через фінансових посередників.

Міжбанківський кредит – це оперативне за способом залучення коштів, але дороге за вартістю джерело ресурсів банку.

Перевагами операцій із міжбанківського кредитування є передусім їх відносна простота оформлення і швидкість здійснення. У такому разі умови кредитування узгоджуються телефоном, факсом, електронною поштою. Далі оформляється кредитна угода. Обмін угодами здійснюється за допомогою телефаксу. Підписання угоди є підставою для перерахування коштів з рахунку банку-кредитора на рахунок банку-позичальника. Перерахування коштів здійснюється після надання банком-кредитором у територіальне управління НБУ платіжного доручення про переказ коштів на користь банку-позичальника. Такі кредитні угоди укладаються на термін від кількох днів до 1-2-х місяців. Міжбанківський кредит надається в рамках кореспондентських відносин.

Риси міжбанк.кред.:

- мають переважно короткостроковий характер;

- кредит здійснюється в межах кореспондентських рахунків;

- супроводжується встановленням меж кредитування (ліміту);

- міжбанк.кредит розгляд. Як додаткове джерело доходів для банка-кредитора;

- міжбанк.кредит є оптовим джерелом коштів.

Форми міжбанківських кредитів:

1) на основі прямої кредитної угоди;

2) на основі генеральної угоди про співробітництво на ринку міжбанківських кредитів;

3) бронювання залишків на кореспондентських рахунках банку на певний термін під узгоджений відсоток;

4) платіжний кредит у формі овердрафта за кореспондентським рахунком;

5) централізовані кредити- центральний банк країни кредитує банківські установи з метою сприяння їм у вирішенні проблем нестачі ресурсів.

- рефінансування банків через операції на відкритому ринку;

- стабілізаційний,

- ломбардний,

- кредити, що розподіляються через аукціони(тендер),

- через операції репо- інструмент оперативного управління ліквідністю банківської системи та здійснення НБУ грошово-кредитної політики.

Рефінансування банків через операції на відкритому ринку НБУ здійснює тільки під забезпечення державних цінних паперів, векселів суб'єктів господарювання - резидентів України і векселів Державного казначейства.

Рефінансування банків здійснюється через кількісний або процентний тендер. Розподіл кредитів під час проведення кількісного тендера здійснюється відповідно до поданих заявок до закінчення суми, яка запропонована на цей тендер. Якщо запропонованої на кількісний тендер суми недостатньо для задоволення всіх заявок банків, то кошти розподіляються між усіма банками пропорційно до поданих заявок.У разі проведення Національним банком України процентного тендера банки самостійно пропонують процентну ставку, за якою вони погоджуються одержати кошти, але не нижчу ніж облікова. Кредити, що банк одержав через тендер від Національного банку, він повинен повернути у строки відповідно до укладеного договору.

Національний банк України через лінію рефінансування може надавати банкам кредит на один робочий день - кредит "овернайт". Такі кредити надають під забезпечення державних цінних паперів, що перебувають у власності банку.

Національний банк України може розглядати питання про надання стабілізаційного кредиту банку, який переведений у режим фінансового оздоровлення або який узяв на себе борг банку, що перебуває в режимі фінансового оздоровлення, за наявності його клопотання та висновків відповідного територіального управління Національного банку. Такий кредит може надаватись банку лише за умови забезпечення його заставою ліквідними активами банку позичальника або гарантією чи порукою іншого фінансово стабільного банку або фінансової установи. Надається банкам строком до трьох років, а якщо програма фінансового оздоровлення забезпечує достатні грошові потоки, то банку може надаватися короткостроковий кредит строком до одного року.