Добування та вивчення властивостей гідроксиду Феруму (IIІ)

В пробірку налийте 1мл ферум (III) сульфату та додайте кілька крапель розчину натрій гідроксиду. Спостерігайте за утворенням забарвленого осаду. Подійте на осад розчином хлоридної кислоти. Для підтвердження результатів досліджень напишіть рівняння реакцій. Який висновок можна зробити на основі цього досліду?

 

Спостереження: _____________________________________________________________

______________ _______________________________________________________________

Рівняння реакції: _____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок: _____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.4.Окисні властивості йонів Fe³⁺

У пробірку з декількома краплями розчину FeCl₃ додайте декілька крапель розчину KI. Що спостерігається? Складіть рівняння відповідної реакції.

Спостереження: _____________________________________________________________

______________ _______________________________________________________________

Рівняння реакції: _____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок: _____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ЛР.12.05130102.

4.5. Характерна реакція на йон Fe²⁺

До 1 мл розчину ферум(ІІ) сульфату додайте 3...5 крапель розчину калій гексаціаноферату(ІІІ), т. б. К₃Fe(CN)₆ - червону кров`яну сіль. Звернути увагу на забарвлення утвореного розчину комплексної сполуки. Для підтвердження результатів досліду напишіть повне та скороченне йонне рівняння реакції. Який висновок можна зробити на основі цього досліду?

Спостереження:

Спостерігається інтенсивно синій колір розчину внаслідок утворення сполуки

К[FeFe (CN)₆] _____________________________________________________________

Рівняння реакції: _____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок: _____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.6. Характерна реакція на йони Fe³⁺

У пробірку налийте 0,5 мл розчину ферум(Ш) сульфату додайте 1…2 краплі розчину калій тіоціанату. Зверніть увагу на забарвлення розчинів до і після експерименту. Для підтвердження результатів досліду напишіть повне та скороченне йонне рівняння реакції. Який висновок можна зробити на основі цього досліду?

Спостереження:

Утворюється розчин інтенсивно червоного кольору, що містить комплекси змінного складу [Fe (NCS)_п] ^3-п (п=1…4)

Рівняння реакції:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок: _____________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дотримуйтесь правил техніки безпеки!

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ Й ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

1. Написати рівняння реакції взаємодії заліза з розбавленими розчинами хлоридної та сульфатної кислот.

2. Написати рівняння реакції, які характеризують амфотерність ферум (ІІІ) гідроксиду.

3. Розв’яжіть задачу. До складу залізної руди входять Fе₃0₄ (його масова частка - 65%) та інші речовини, що не містять Феруму. Обчисліть масу заліза, яку можна добути з руди масою 800 кг.

4. Складіть план розділення суміші, що складається з купрум(ІІ) оксиду, порошку заліза, піску та йоду.

5. Розв’яжіть задачу. 224 г суміші залізних ошурків і порошку сірки прожарили без доступу повітря. Утворилась тверда суміш, яку розчинили в надлишку хлоридної кислоти (HCl). Після розчинення залишився нерозчинний жовтий осад і виділилось 44,8 л газу (н.у.) з запахом тухлих яєць (H₂S). Визначте склад вихідної суміші (в % по масі).

6. В трьох склянках містяться зразки металів – алюмінію, заліза і срібла. Етикетки від склянок загублені. Щоб визначити, в якій склянці міститься кожний з металів, на них подіяли концентрованим розчином хлоридної і нітратної кислот, а також концентрованим розчином калій гідроксиду. Результаті спостережень наведені в таблиці (знак „+” означає, що реакція відбувається, а знак „–” – реакція не відбувається).

Номер зразка металу	Реагенти
Нітратна кислота	Хлоридна кислота	Калій гідроксид
1 =	+	–	–
2 =	–	+	–
3 =	+	+	+

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ЛР.12.05130102.

Які метали позначені під номерами 1, 2, 3? Напишіть рівняння відповідних хімічних реакцій.

7. Складіть план розпізнавання суміші катіонів: амонію, барію, феруму(ІІ) і (ІІІ), алюмінію та аргентуму. Наведіть рівняння відповідних реакцій.

Бажаємо успіху

РОЗВ`ЯЗАННЯ:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

3.1. ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ ПРИ РОБОТІ В ХІМІЧНІЙ ЛАБОРАТОРІЇ

 

Робота з невеликими кількостями хімічних речовин знижує можливість нещасних випадків до мінімуму, але не виключає їх повністю. Тому кожному працюючому в хімічній лабораторії потрібно знати і суворо виконувати всі правила техніки безпеки. При всіх роботах потрібно дотримуватись обережності. Пам`ятайте, що неакуратність, неуважність, недостатнє знання властивостей речовин, з якими ведеться робота, можуть призвести до нещасного випадку. Під час роботи в лабораторії загальної та неорганічної хімії завжди треба дотримуватись чистоти; не допускати контакту речовин із шкірою, не доторкатись забрудненими руками шкіри обличчя і очей, не приймати їжу під час роботи.

При роботі з металічним натрієм потрібно різати натрій на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем; не кидати обрізки натрію в раковину, а - в стакан, де він зберігається під шаром безводного гасу. Поміщати кусники натрію в суху пробірку, уникати проведення реакції з металічним натрієм на киплячій водяній бані. Залишки натрію в реакційному посуді ліквідовують, розчиняючи їх у етиловому спирті.

Якщо при проведенні досліду розбився термометр і розлилась ртуть, її потрібно зібрати за допомогою спеціальної пастки. Найменші частинки ртуті збирають щіточкою, а місце посипають сіркою. Поверхню стола чи підлоги, на якій була ртуть, ретельно змочують 20%- ним розчином ферум (ІІІ) хлориду.

Нагрівати речовину в пробірці слід поступово, направляючи отвір пробірки в сторону від себе і від працюючих поруч, оскільки внаслідок часткового перегріву може відбутись викид речовини. Не нахилятись над пробіркою, в якій кипить рідина.

Нюхати які-небудь речовини в лабораторії з отвору посудини забороняється. Слід легким помахом руки наганяти газ чи пару речовини в бік органу нюху, легко вдихаючи її носом. Ніякі речовини в лабораторії не пробувати на смак. Всі досліди з сильно пахучими, а також з отруйними речовинами (наприклад, бромом) проводити у витяжній шафі, не відкриваючи при цьому дверці більше, ніж на 1/3 робочої мітки.

Розчиняти сульфатну кислоту у воді, доливаючи кислоту до води по краплях, весь час перемішуючи розчин. Розлиті кислоти або луги засипати піском, нейтралізувати і тільки після цього проводити прибирання. Розбите скло збирати за допомогою щітки і лопатки.

При роботі з газовідвідною трубкою прибрати пальник з-під пробірки з реакційною сумішшю можна лише тоді, коли кінець газовідвідної трубки, занурений у рідину, видалений з неї. Якщо прибрати пальник завчасно, то рідину засмокче в реакційну пробірку і може відбутися розбризкування реакційної суміші на обличчя і руки.

Приступаючи до роботи, необхідно заздалегідь вивчити властивості речовин, що використовуються. Не можна виливати в раковини залишки хімічних реактивів. Зливайте ці речовини у спеціальні склянки, поміщені у витяжній шафі. Не можна вливати гарячі рідини в товстостінний посуд.

Працювати з концентрованими розчинами кислот слід у витяжній шафі, при цьому уникати вдихання парів, берегти очі, шкіру рук. Якщо в лабораторії з якоїсь причини пролилась велика кількість легкозаймистої рідини, то необхідно погасити всі пальники і вимкнути електронагрівальні прилади, відкрити вікна і засипати пролиту рідину піском. Після повного усмоктування рідини, масу збирають пластмасовим совком у відро і виносять у безпечне місце для спалювання. Не можна нагрівати рідину в колбі, яка щільно закоркована. Забороняється затягувати ротом в піпетки розчини кислот, основ і солей. Наповняти піпетки треба за допомогою гумової груші. Не можна виносити з лабораторії посуд і реактиви.

Слід надавати великої уваги також зовнішньому вигляду студента і його поведінці в лабораторії. Студент повинен приходити в лабораторію у білому халаті, маючи на собі мінімум синтетичного легкозаймистого одягу. Потрібно мати з собою хустинку або рушничок. У лабораторії не можна приймати їжу.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.