Лекція 2. Гуманно особистісна технологія Ш.О. Амонашвілі

Лекція 2. Гуманно особистісна технологія Ш.О. Амонашвілі

План:

1. Становлення Ш.О.Амонашвілі як педагога-новатора.

2.Концептуальні положення гуманно-особистісної технології Ш.О.Амонашвілі.

3. Основні ідеї гуманно-особистісної педагогіки.

4. Історичні корені гуманної педагогіки.

5. Ш.А. Амонашвілі - продовжувач ідей гуманної педагогіки.

6. Сутність освіти в «Школі життя».

7. Поняття - гуманність вчителя, учня. Ідея гуманізації шкіл.

8. Вплив особистісних якостей вчителя в систем навчання дітей молодшого шкільного віку. Аналіз книг: «Здравствуйте, дети!», «Как живете дети?»

 

Концептуальні положення гуманно-особистісної технології Ш.О.Амонашвілі.

«Детей надо любить всем сердцем и, чтобы их любить так, нужно

учиться у них, как следует проявлять эту любовь. Каждый школьный

день, каждый урок должны быть осмыслены педагогом как подарок

детям. Каждое общение ребёнка со своим педагогом должно вселять в

него радость и оптимизм».

Ш.А.Амонашвили.

Виникла технологія зі створенням у 1964р. лабораторії експериментальної дидактики при НДІ педагогіки Грузії ім.Я.С.Гогебашвілі під керівництвом Б.І.Хачапурідзе. В основу покладені ідеї гуманної педагогіки, що базуються на творчій спадщині класиків світової педагогіки: Г.Сковороди, М.Пирогова, А.Макаренка, В.О.Сухомлинського, Я.А.Коменського, С.Гессена, Д.Узнадзе.

Навчання спрямовувалось на формування у школярів мотивів навчальної діяльності, пізнавальної активності і самостійності, на перетворення у учня з об’єкту навчання на суб’єкт. Сутністю експериментального навчання була послідовна реалізація гуманістичного принципу, основою якого є навчання заради розвитку особистості учня.

За рівнем застосування технологія – загально педагогічна.

За філософською основою – гуманістична + релігійна.

За орієнтацією на особистісні структури - емоційно –моральна.

За характером навчання: навчально-виховна, гуманітарна, загальноосвітня, особистісно-орієнтована.

За організаційними формами: традиційна класно-урочна з елементами індивідуалізації та диференціації.

По підходу до дитини: гуманно-особистісна, педагогіка співробітництва.

За методом навчання: пояснювально-ілюстративна, ігрова з елементами проблемності, творчості.

За типом управління: система малих груп.

Цільові орієнтації:

- сприяти становленню, розвитку і вихованню в дитині благородної людини шляхом розкриття її особистісних якостей;

- облагороджувати душу і серце дитини;

- розвиток і становлення пізнавальних сил дитини;

- забезпечення умов для розширеного і поглибленого об’єму знань і вмінь;

- ідеал виховання – самовиховання.

Концептуальні положення.

1. Положення особистісного підходу педагогіки співробітництва.

2. Дитина як явище несе в собі життєву місію, якій вона повинна служити.

3. Дитина – вище створіння Природи і Космосу і несе в собі їх риси – могутність і без граничність.

4. Цілісна психіка дитини включає три пристрасті: до розвитку, до свободи і до дорослішання.

Особливості змісту.

Важливіші уміння і здібності і відповідні їм дисципліни чи уроки: пізнавальне читання, письмово-мовленнєва діяльність, лінгвістичне чуття, математична уява, осмислення високих понять (вічність, нескінченність, світостворення), осягнення прекрасного (уроки про природу), планування діяльності, сміливість і витривалість, спілкування, іноземна мова, шахи, духовне життя, осмислення високих духовних цінностей (Дух, Душа, Серце, Благородство, Любов, Життя, Смерть та ін.), осягнення краси всього оточуючого за допомогою музики, образотворчого мистецтва, балету, театру.

Особливості методики.

- гуманізм: мистецтво любові до дітей, дитяче щастя, свобода вибору, радість пізнання;

- індивідуальний підхід: вивчення особистості, розвиток здібностей, заглиблення в себе, педагогіка успіху;

- майстерність спілкування: закон взаємності, гласність, його величність – запитання, атмосфера романтики;

- резерви сімейної педагогіки: батьківські суботи, геронтогогіка, культ батьків;

- навчальна діяльність: квазічитання і квазіписьмо, прийоми матеріалізації процесів читання і письма, літературна творчість.

Особливості оцінювання.

Використання оцінки дуже обмежене, бо оцінки – це «костилі хромої педагогіки», замість кількісної оцінки – якісне оцінювання: пакети результатів, навчання самоаналізу, самооцінці.

У навчанні за технологією Ш.О.Амонашвілі управління шкільним життям учнів з їх позиції здійснюється за допомогою методичних прийомів, які ставлять учнів у ситуації вільного вибору і самостійного прийняття рішень.

Приклад з фрагменту уроку:

Учням пропонується вибрати собі домашнє завдання по предмету чи групі предметів. Вчитель: «Домашнє завдання я вам сьогодні не задаю. Якщо хтось бажає, нехай сам його собі задасть, а завтра нам покаже». Наступного дня вчитель зацікавлено вияснює, хто яке завдання виконував і чому, схвалює вибір дітей.

Вчитель: «Пропоную вам два вірші різних авторів. Давайте визначимо, яке з них ви вивчите напам’ять». Учитель читає вірші, учні їх обговорюють, пояснюють свій вибір.

«За планом на вивчення цієї теми ми повинні витратити п’ять уроків, - каже вчитель, - може ми постараємось вивчити її за чотири уроки? Тоді у нас залишиться резервним ще один урок. А раніше ми вже зекономили шість уроків. У кінці року подумаємо, вивченню якого матеріалі ми присвятимо час, що залишився». Наприкінці року цей час витрачається на проведення навчально-пізнавальних конференцій, готуються доповіді, проводяться конкурси.

За проханням педагога учні вдома складають математичні задачі і приклади, з яких потім вибирається кілька варіантів для розв’язування у класі. Учитель: «Ми зараз будемо розв’язувати задачу, яку склав Дмитро. Ви не боїтесь її розв’язувати? Тоді працюємо, і нехай Дмитро перевіряє, чи правильно ми це робимо».

Або: «На дошці поряд з умовою задачі ім’я її укладача. Якщо виникнуть труднощі, то спочатку звертайтесь до нього, а вже потім – до мене».

На дошці записується декілька варіантів задач для самостійного розв’язку, одночасно педагог повідомляє: «В мене на столі в пакетах лежать більш складні задачі. Якщо хтось бажає, то може вибрати».

Педагогічні праці Ш.А.Амонашвіллі:

· «Обучение. Оценка. Отметка», 1980.

· «Здравствуйте, дети!», «Как живете, дети?», «Единство цели»: Педагогическая трилогия, 1983–1986.

· «Воспитательная и образовательная функция оценки учения школьников», 1984.

· «Основы формирования навыков письма и развития письменной речи в начальных классах», 1970.

· «Созидая человека», 1982.

· «В школу с шести лет», 1986.

· «Размышления о гуманной педагогике», 1996.

· «Школа Жизни». Трактат о начальном образовании, 1996.

· «Гуманно-личностный подход к детям», 1998.

· «Личностно-гуманная основа педагогического процесса», 2000.

· «Улыбка моя, где ты?».

· «В чаше ребенка сияет зародыш зерна культуры».

· «Баллада о воспитании».

· «Исповедь отца сыну».

· «Спешите дети, будем учиться летать!».

· «Без сердца что поймем?».

· «Почему не прожить нам жизнь героями духа?».

· «Тайна Альбрехта Дюрера III–IV классы».

· «Школа жизни».

· «Истина Школы».

· «Рука Ведущая».

 

ЗВІД ПРАВИЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ.

• Проявляйте живой интерес к жизни ребенка, к его радостям, огорчениям, стремлениям, успехам, неудачам, к его личностным переживаниям; при необходимости содействуйте, помогайте, выражайте ему “сорадость”, сочувствие.
• Общайтесь с ребенком как со взрослым, от которого ждут взаимного доверия, уважения, понимания.
• Делайте день рождения каждого ребенка праздником в классе, высказывайте ему пожелания, преподносите ему в подарок уроки, рисунки, сочинения о нем, давайте ему почувствовать, как его любят, уважают учитель и товарищи, каких успехов они от него ждут.
• Устанавливайте с каждым ребенком личные, доверительные взаимоотношения, вызывайте доверие и искренность ребенка к вам вашей доверительностью и искренностью к нему.
• Любите смеяться вместе с детьми, веселитесь, играйте, шалите вместе с ними.
• Говорите с детьми спокойным, располагающим к себе голосом и экспрессией.
• Свою раздражительность поведением ребенка выражайте ноткой намека на то, что вы от него этого не ожидали, что у вас о нем более высокое представление.
• Выражайте живой интерес к увлечениям (хобби) отдельных детей (собирание марок, открыток, составление альбомов и пр.), участвуйте в них.
• Удивляйтесь, восхищайтесь, радуйтесь, когда тот или иной ребенок Совершает достойный поступок, проявляет смекалку и сообразительность, мыслит сосредоточенно.
• Поощряйте творческую деятельность детей, помогайте им писать пьесы, ставить спектакли, оформлять их художественно и музыкально, готовить художественные утренники, выступать со своей самодеятельностью перед родителями, другими учениками, детсадовцами.
• Научите детей выпускать книжки с собственными рассказами, сказками, сочинениями, стихами и т.д., интересуйтесь этими книжками, читайте их, берите их с разрешения автора показать своим коллегам.
• Предлагайте детям стать художниками книжек с рассказами, стихами, сказками, напечатанными на листках, которые следует сложить и сшить, оформить обложки, нарисовать в них картины по содержанию произведения, а также объяснить слова, поставить вопросы к тексту.
• Извиняйтесь перед ребенком, если по какой-либо причине не можете сразу ответить на познавательный вопрос, с которым он обращается к вам; объясните причину откровенно, скажите, что дадите ответ через несколько дней, и не забудьте выполнить обещание.
• Приобщайте родителей к школьной жизни своих детей, приглашайте их руководить кружками, дежурить в школе, устраивайте с ними встречи детей.
• Пишите письма родителям с положительной оценкой поступка ребенка, по поводу достижения успеха в учении, по любому значительному поводу, достойному одобрения.
• Предлагайте родителям присутствовать на уроках.
• Делайте урок аккумулятором жизни детей, цените, любите, принимайте и провожайте каждый урок.
• Знакомьте детей с планом урока, с содержанием заданий, принимайте во внимание пожелания детей по содержанию урока.
• Приглашайте детей быть соучастниками ваших педагогических поисков, высказывать свое мнение по поводу того или иного метода, задания и т.д., применяемых вами с целью апробирования.
• Поощряйте детей ставить вопросы, спрашивать, спорить, выражать собственное мнение, утверждать свою позицию, относитесь к мыслям, утверждениям, оценочным суждениям, отношениям и т.д. детей серьезно, с достоинством.
• Провоцируйте дискуссии детей с вами, давайте им возможность доказывать вам, объяснять ошибку, опровергать ваше утверждение и тогда, признав их правоту, выражайте им благодарность за то, что не дали вам углубиться в своем заблуждении.
• Учите детей этично высказывать и доказывать свое мнение, спорить.
• Поощряйте поисковую, исследовательскую деятельность детей, отдельного ребенка, практикуйте на уроках чтение научных докладов, обсуждение отдельных вопросов.
• Учите детей думать, проявляйте свое поощрительное отношение к детям, умеющим думать, размышлять, обдумывать.
• Размышляйте вслух сами, чтобы давать детям образцы, как думать, как искать решение задачи, как обсуждать, оценивать.
• Часто предлагайте детям письменные задания с размышлениями о самом себе, о своих взаимоотношениях с окружающими его людьми, об отношении их к нему.
• Подчеркнуто уважайте право ребенка оберегать его спокойствие от шума и другого рода раздражений при обдумывании задачи, при выполнении письменной работы.
• Можно самому тоже писать вместе с детьми сочинение, выполнять самостоятельные задания, контрольную работу, а затем знакомить их с результатами своих стараний, давайте возможность высказывать свои оценочные суждения.
• Призывайте детей самим находить и исправлять допущенные ошибки в своих письменных работах; исправленные самими ошибки в дальнейшем не считать за ошибки.
• Предлагайте детям на уроках альтернативные материалы, задачи и задания.
• Пользуйтесь способом “допущения” ошибок, давайте детям возможность обнаруживать их и исправлять; благодарите детей за содействие.
• Не ставьте одного ребенка в пример другому ни в прилежании, ни в поведении.
• Помогайте ребенку превзойти самого себя.
• Замечайте и радуйтесь, когда ребенок достигает успеха.
• Задавайте детям домашние задания в ненавязчивых формах, разрешайте самим тоже задавать себе задания.
• Предлагайте детям задания с целью определения своих предельных возможностей, давайте им возможность пробовать себя в отношении заданий последующих классов.
• Поощряйте стремление детей браться за решение сложных задач и заданий, помогайте им учиться способам их решения.
• Приобщайте детей к подбору учебного материала, предлагайте им заполнять учебники своими страницами с дополнительным материалом.
• Предлагайте желающим готовить и проводить на уроках свои “пятиминутные уроки”, помогайте им в проведении таких уроков.
• Обращайтесь к детям с просьбой помочь вам составить для использования на уроках сложные задания, головоломки и ребусы и при их применении на уроках не забывайте указывать, кто их автор.
• Проявляйте интерес к тому, понравился ли детям урок, прислушивайтесь к их пожеланиям.
• Выражайте детям свою благодарность за содействие в проведении интересного урока.
• Приносите детям свои извинения, если урок не вызвал в них эмоционального и интеллектуального удовлетворения, пытайтесь вместе с детьми выяснить причины.
• Придавайте особое значение усилиям, стараниям ребенка в выполнении задания, интересуйтесь, с какими трудностями встречался ребенок и как их преодолевал.
• Проявляйте свое оптимистическое отношение к возможностям ребенка, особенно когда его постигает неудача.
• При своих оценочных суждениях по поводу работы ребенка больше опирайтесь на положительное, достигнутое, на продвижение; ошибки и неудачи рассматривайте на фоне достигнутого.
• Поощряйте самооценочную и оценочную деятельность каждого ребенка, давайте ему возможность оценивать свою работу вслух, высказывать свою оценку о работе товарища.
• Стремитесь к овладению изящным исполнением педагогических процессов.
• Следите за чистотой вашей речи, не допускайте ее загрязнения.

Лекція 2. Гуманно особистісна технологія Ш.О. Амонашвілі

План:

1. Становлення Ш.О.Амонашвілі як педагога-новатора.

2.Концептуальні положення гуманно-особистісної технології Ш.О.Амонашвілі.

3. Основні ідеї гуманно-особистісної педагогіки.

4. Історичні корені гуманної педагогіки.

5. Ш.А. Амонашвілі - продовжувач ідей гуманної педагогіки.

6. Сутність освіти в «Школі життя».

7. Поняття - гуманність вчителя, учня. Ідея гуманізації шкіл.

8. Вплив особистісних якостей вчителя в систем навчання дітей молодшого шкільного віку. Аналіз книг: «Здравствуйте, дети!», «Как живете дети?»