Анатомічні утворення верхньої кінцівки

Пахвова порожнина, у якій містяться пахвові судини, стовбури плечового сплетення та лімфатичні вузли, обгорнуті великою кількістю жирової тканини, за формою нагадує зрізану чотиристоронню піраміду. її верхівка, обмежена спереду ключицею та підключичним м'язом, а ззаду - першим ребром, обернена догори і присередньо, сполучається з ділянкою шиї, а основа відкрита донизу і ви­стелена пахвовою фасцією. У пахвовій порожнині розрізняють передню, задню, присередню та бічну стінки.

Передню стінку порожнини, утворену великим і малим грудними м'язами, поділяють на три трикутники: ключично-грудний, обмежений зверху ключицею і знизу верхнім краєм малого грудного м'яза, грудний, що відповідає контурам малого грудного м'яза; підгрудний- простір, відмежований зверху нижнім краєм малого та знизу нижнім краєм великого грудного м'яза.

Задню стінку пахвової порожнини утворює найширший м'яз спини, малий і великий круглі та підлопатковий м'язи, а також довга головка триголового м'яза плеча, яка проходить через щілину, що відмежована зверху малим круглим м'язом, знизу - великим круглим м'язом, збоку - шийкою плечової кістки. Ця щілина ділиться довгою головкою триголового м'яза плеча, що йде перпендикулярно, на два отвори: бічний чотиристоронній і присередній тристоронній. Через ці отвори проходять судини й нерви.

Бічна стінка порожнини обмежена м'язами плеча, присередня - переднім зубчастим м'язом.

Канал променевого нерва утворений однойменною борозною плечової кістки та черевцем триголо­вого м'яза плеча. Його верхній отвір взначається між присередньою та бічною головками м'яза, а нижній відкривається в зовнішньопередній ліктьовій борозні. У каналі проходять променевий нерв і глибока артерія плеча.

Присередня та бічна борозни двоголового м'яза чітко вимальовуються на шкірі плеча відповідно до присереднього і бічного контурів цього м'яза. Найважливішою є присередня борозна, оскільки вона відповідає проекції основного судинно-нервового пучка плеча.

Ліктьова ямка визначається в передній ліктьовій ділянці. Вона обмежена зверху плечовим м'язом, збоку - плечово-променевим м'язом і присередньо - круглим м'язом-привертачем (пронатором). В глибині ліктьової ямки розташований сухожилок двоголового м'яза, а всередину від нього - плечові артерії, вена та серединний нерв. Безпосередньо під шкірою ямки залягає серединна вена ліктя. Біля бічного і присереднього країв ліктьової ямки проходять передні бічна й присередня ліктьові борозни.

Передня бічна ліктьова борозна, у якій залягають променевий нерв і судини, що його супроводжують, обмежена присередньо двоголовим (разом з плечовим) і збоку плечово-променевим м'язами.

Передня присередня ліктьова борозна, де містяться бічні гілки плечової та ліктьової артерій і супровідні вени, утворена ззовні двоголовим (разом з плечовим) м'язом, присередньо - круглим м'язом-привертачем.

Аналогічні борозни виділяють також у задній ліктьовій ділянці з обох боків ліктьового відростка ліктьової кістки. Задня присередня ліктьова борозна, обмежена ліктем і присереднім надвиростком плечової кістки, глибша; у ній безпосередньо під шкірою проходить ліктьовий нерв.

Канал ліктьового нерва починається в задній присередній ліктьовій борозні, звідки спускається між капсулою ліктьового суглоба і головками ліктьового згинача зап'ястка і далі переходить у ліктьову борозну на передпліччі.

У нижній чверті передньої ділянки пе­редпліччя між сухожилками згиначів добре помітні три борозни: променева, в глибині якої звичайно промацується пульсація променевої артерії і яка обмежена ззовні сухожилком плечово-променевого м'яза, а зсередини сухожилком променевого згинача зап'ястка; серединна, де міститься серединний нерв, утворена присередньо сухожилком поверхневого згинача пальців і ззовні сухожилком променевого згинача зап'ястка; ліктьова, у якій проходять ліктьові артерія, вена та нерв, розташована між ліктьовим згиначем зап'ястка (зсередини) та поверхневим згиначем пальців (збоку).

 

Фасції верхньої кінцівки

Розрізняють поверхневу і власну фасції верхньої кінцівки.

Поверхнева фасція є безпосереднім продовженням однойменної фасції суміжних ділянок і розвинута дуже мало.

Власна фасція верхньої кінцівки має вигляд щільного сполучнотканинного листка, який обгортає вільну кінцівку в цілому, відділяє одну від одної групи м'язів або окремі м'язи, утворює апоневрози, фіброзні канали тощо. Розрізняють такі фасціальні утвори.

Над- і підостьова фасції вкривають однойменні м'язи у вигляді щільних сполучнотканинних листків, які разом з лопаткою утворюють кістково-фіброзні простори.

Дельтоподібна фасція - щільна сполучнотканинна пластинка, яка тісно прилягає до однойменного м'яза; віддає в глибину численні відростки між м'язовими пучками.

Пахвова фасція - пухка пластинка, пронизана великою кількістю отворів для судин; вистеляє однойменну ямку.

Фасція плеча вкриває ділянку плеча як щільний футляр (рис. 53). Збоку і зсередини від футляра до плечової кістки відходять такі самі пластинки щільної волокнистої сполучної тканини (бічна й присередня міжм'язові перегородки), які цілком обмежують (разом з плечовою кісткою) передню та задню групи м'язів плеча. Фасція плеча формує сполучнотканинні піхви для групи м'язів, кожного м'яза окремо і для судинно-нервового пучка плеча.

Знизу фасція плеча зростається з окістям ліктьового відростка і надвиростками плечової кістки, далі переходить у фасцію передпліччя.

Фасція передпліччя утворює загальний щільний футляр для всіх м'язів передпліччя і віддає поздовжні листки до кісток передпліччя, які відділяють передню групу м'язів від задньої і утворюють перегородки між окремими м'язами (рис. 54). Менше розвинуті фасціальні прошарки між м'язами глибокого шару.

 

 

 

 

Рис. 53. Фасції, м'язи та міжм'язові перего­родки плеча (поперечний розпил):

1-фасція плеча; 2-шкіра; 3-присередня плечова борозна і розташовані в ній основна вена (5) і глибше – судинно-нервовий пучок (4-плечова артерія, 6-серединний нерв, 7-плечові вени); 8-ліктьовий нерв; 9-присередня міжм’язова перегородка плеча; 10-плечова кістка; 11, 12, 13-триголовий м’яз плеча; 14, 15-бічна міжм’язова перегородка плеча; 16-променевий нерв; 17-плечовий м’яз; 18-двоголовий м’яз плеча.

 

 

21 22 23 1 2 3 4

 

 

Рис. 54. Фасції, м'язи та міжм'язові перего­родки передпліччя (поперечний розпил перед­пліччя посередині):

1-поверхневий згинач пальців; 2-довгий долонний м’яз; 3-ліктьова артерія і вени; 4-ліктьовий нерв; 5-ліктьовий згинач зап’ястка; 6-фасція передпліччя; 7-глибокий згинач пальців; 8-шкіра; 9-лікоть; 10-ліктьовий розгинач зап’ястка; 11-м’яз-супінатор; 12-розгинач пальців; 13-міжкісткові артерія і нерви; 14-міжкісткова мембрана; 15-довгий відвідний м’яз великого пальця; короткий розгинач великого пальця; довгий розгинач великого пальця; 16-, 18-довгий і короткий променевий розгиначі; 17-променева кістка; 19-променеві артерія, вени і нерв; 20-плече-променевий м’яз; 21-круглий пронатор; 22-променевий згинач зап’ястка; 23-серединний нерв.

 

Фасція передпліччя в ділянці зап'ястка утворює щільне, фіксоване до кісток колове стовщення, яке називається на тильній поверхні тримачем м'язів-розгиначів, на долонній - тримачем м'язів-згиначів. Від тримача м'язів-розгиначів до кісток відходять відростки волокнистої сполучної тка­нини, що утворюють такі волокнисті піхви сухожилків:піхву сухожилків довгого відвідного м'яза та короткого м'яза - розгинача великого пальця;піхву сухожилків променевих м'язів - розгиначів зап'ястка;піхву сухожилка довгого м'яза - розгинача великого пальця;піхву сухожилків м'яза - розгинача пальців і м'яза - розгина­ча вказівного пальця;піхву сухожилка м'яза - розгинача мізинця;піхву сухожилка ліктьового м'яза - розгинача зап'ястка.

Тримач згиначів, фіксуючись до кісток зап'ястка, обмежує канал зап'ястка. У ньому залягає сухожилок променевого м'яза - згинача зап'ястка, обгорнуте загальною синовіальною піхвою м'язів-згиначів, сухожилки поверхневого і глибокого згиначів пальців кисті та в ізольованій синовіальній піхві сухожилок довгого м'яза - згинача великого пальця кисті (ця піхва оточує сухожилок, досягає дистальної фаланги великого пальця кисті), а також серединний нерв. Присередньо від каналу зап'ястка у товщі тримача згиначів залягає волокнистий канал, через який проходять ліктьові нерв і артерія.

На тильній поверхні кисті міститься тильна фасція кисті, яка складається з двох фасціальних листків: поверхневого, спаяного сухожил ками розгиначів він формує тильний апоневроз пальців, і глибокого, який вкриває тильні міжкісткові м'язи.

У ділянці долоні тонка долонна фасція встеляє групи м'язів підвищень великого пальця і мізинця. У середньому її відділі є фасціальне вмістилище для сухожилків згиначів і червоподібних м'язів. Вмістилище має два листки: поверхневий, який формує щільний долонний апоневроз, міцно зрощений великою кількістю відростків з шкірою, і глибокий (тонший), який вкриває долонні міжкісткові м'язи.

На долонній поверхні кисті фасція утворює волокнисті піхви пальців кисті для сухожилків, обгортаючи їх поперечними та перехресними пучками. Всередині волокнистих піхов крім описаної синовіальної піхви сухожилка довгого згинача великого пальця кисті є синовіальні піхви пальців кисті, де залягають сухожилки згиначів II-V пальців.

Синовіальні піхви II, III, IV пальців ізольовані, а синовіальна піхва V пальця сполучається із загальною синовіальною піхвою м'язів-згиначів. Топографія синовіальних піхов має важливе значення для з'ясування шляхів поширення запальних процесів.

 

 

А Б

Рис. 55. Сухожилкові піхви А-тилу кисті, Б-синовіальні піхви кисті (долоні кисті):

А: 1-сухожилкова піхва променевого розгинача зап’ястка; 2-сухожилкова піхва довгого відвідного і короткого розгинача великого пальця; 3-сухожилкова піхва довгого розгинача великого пальця; 4-міжсухожилкові з’єднання; 5-сухожилкова піхва розгиначів мізинця; 6-сухожилкова піхва розгиначів пальців і розгинача вказівного пальця; 7-сухожилкова піхва ліктьового розгинача зап’ястка; 8-утримувач розгиначів.

Б: 1-квадратний пронатор; 2-глибокий згинач пальців; 3-поверхневий згинач пальців; 4-утримувач згиначів; 5-загальна синовіальна піхва згиначів; 6-синовіальна піхва мізинця (видно безпосередній перехід у загальну синовіальну піхву згиначів); 7-синовіальні піхви пальців кисті; 8-, 9-синовіальна піхва сухожилка довгого розгинача великого пальця; 10-синовіальна піхва сухожилка променевого згинача зап’ястка.

 

Функціональне значення м’язів нижньої кінцівки полягає в тому, що вони забезпечують рухи в кульшовому, колінному, гомілко-стопному суглобах і суглобах стопи, а також статику і ресорні властивості нижньої кінцівіки. М’язи нижньої кінцівки поділяють на м’язи пояса нижньої кінцівки і м’язи вільної нижньої кінцівки.

 

6. М`язи нижньої кінцівки