Рух вільної верхньої кінцівки 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Рух вільної верхньої кінцівки



Характер рухів вільної верхньої кінцівки визначається припустимими ступенями рухливості суглобів. При цьому рухи навколо кожної осі обертання виконуються певною групою м’язів. У рухах плеча в плечовому суглобі приймають у м’язи.

Відведення плеча:

- дельтоподібний м’яз;

- надостний м’яз.

Приведення плеча:

- великий грудний м’яз;

- найширший м’яз спини;

- підостний м’яз;

- великий і малий круглі м’язи;

- підлопатковий м’яз;

- довга головка триголового м’яза плеча;

- дзьобоподібно-плечовий м’яз.

Згинання плеча:

- передня частина дельтоподібного м’яза;

- великий грудний м’яз;

- дзьобоподібно-плечовий м’яз;

- двоголовий м’яз плеча.

Розгинання плеча:

- задня частина дельтоподібного м’яза;

- найширший м’яз спини;

- підостний м’яз;

- великий і малий круглі м’язи;

- триголовий м’яз плеча.

Пронація плеча:

- підлопатковий м’яз;

- великий грудний м’яз;

- передня частина дельтоподібного м’яза;

- найширший м’яз спини;

- великий круглий м’яз;

- дзьобоподібно-плечовий м’яз.

Супінація плеча:

- підостний м’яз;

- малий круглий м’яз;

- задня частина дельтоподібного м’яза.

Коловий рух плеча відбувається при почерговому скороченні всіх м’язів, які розташовані навколо плечового суглобу.

У рухах передпліччя приймають участь наступні м’язи.

Згинання передпліччя:

- двоголовий м’яз плеча;

- плечовий м’яз;

- плече-променевий м’яз;

- круглий пронатор (виконанню цього руху допомагають також м’язи, які починаються від внутрішнього надвиростка плечової кістки і продовжуються на передпліччя і кисть).

Розгинання передпліччя:

- триголовий м’яз плеча;

- ліктьовий м’яз.

Пронація передпліччя:

- круглий пронатор;

- квадратний пронатор;

- плече-променевий м’яз (при вихідному супінованому положенні передпліччя).

Супінація передпліччя:

- двоголовий м’яз плеча;

- м’яз-супінатор;

- плече-променевий м’яз (при вихідному пронованому положенні передпліччя).

Рухи в променево-зап’ястковому суглобі відбуваються одночасно з рухами в середньозап’ястковому, зап’ястково-п’ястковому, а часто і в п’ястково-фалангових суглобах. Рухливість у середньозап’ястковому і зап’ястково-п’ясткових суглобах обмежена, за винятком зап’ястково-п’ясткового суглобу великого пальця кисті.

В рухах кисті в променево-зап’ястковому суглобі приймають участь наступні м’язи.

Згинання кисті:

- променевий згинач зап’ястка;

- ліктьовий згинач зап’ястка;

- довгий долонний м’яз;

- поверхневий згинач пальців;

- глибокий згинач пальців;

- довгий згинач великого пальця.

Останні три м’язи одночасно згинають пальці кисті.

Розгинання кисті:

- довгий променевий розгинач зап’ястка;

- короткий променевий розгинач зап’ястка;

- ліктьовий розгинач зап’ястка;

- розгинач пальців;

- розгинач вказівного пальця;

- розгинач мізинця;

- довгий розгинач великого пальця;

Останні чотири м’язи одночасно розгинають пальці кисті.

Приведення кисті:

- ліктьовий згинач зап’ястка;

- ліктьовий розгинач зап’ястка;

Участь у приведенні кисті також можуть приймати м’язи, сухожилки яких йдуть до четвертого і п’ятого пальців.

Відведення кисті:

- променевий згинач зап’ястка;

- довгий променевий розгинач зап’ястка;

- короткий променевий розгинач зап’ястка;

- довгий відвідний м’яз великого пальця;

- довгий розгинач великого пальця;

- короткий розгинач великого пальця.

Три останні м’язи приймають участь в цьому русі при фіксованому положенні великого пальця.

Коловий рух кисті відбувається в результаті почергового скорочення її згиначів та розгиначів.

Аналізуючи рух пальців, слід враховувати, що при згинанні пальців на кожну його фалангу діє певний м’яз: на проксимальну фалангу – червоподібні, долонні і тильні міжкісткові м’язи; на середню фалангу – поверхневий згинач пальців; на дистальну фалангу – глибокий згинач пальців. Розгинання пальців відбувається в результаті скорочення розгинача пальців, а також тих м’язів, які ізольовано діють на другий і п’ятий палець.

Найбільшою рухливістю володіє великий палець кисті. Він може виконувати наступні рухи: згинання, розгинання, відведення, приведення, протиставлення (опозиція) і відставлення (репозиція), а також колові рухи. Для виконання кожного з рухів великого пальця існує певний м’яз, який має відповідну назву.

Рухи нижньої кінцівки

У рухах стегна в кульшовому суглобі приймають участь наступні м’язи:

Згинання стегна:

- клубово-поперековий м’яз;

- кравецький м’яз;

- напружувач широкої фасції стегна;

- гребінний м’яз;

- прямий м’яз стегна.

Розгинання стегна:

- великий сідничний м’яз;

- двоголовий м’яз стегна;

- півсухожилковий м’яз;

- півперетинчастий м’яз;

- великий привідний м’яз.

Відведення стегна:

- середній сідничний м’яз;

- малий сідничний м’яз;

- грушоподібний м’яз;

- внутрішній затульний м’яз;

- напружувач широкої фасції стегна.

Приведення стегна:

- гребінний м’яз;

- довгий привідний м’яз;

- короткий привідний м’яз;

- великий привідний м’яз;

- тонкий м’яз.

Супінація стегна:

- клубово-поперековий м’яз;

- квадратний м’яз стегна;

- сідничні м’язи (середній і малий супінують стегно тільки своїми задніми пучками);

- внутрішній і зовнішній затульні м’язи;

- грушоподібний м’яз.

Пронація стегна:

- напружувач широкої фасції стегна;

- передні пучки середнього сідничного м’яза;

- передні пучки малого сідничного м’яза;

- півсухожилковий м’яз;

- півперетинчастий м’яз;

- тонкий м’яз.

Колові рухи виконують всі групи м’язів, розташованих навколо кульшового суглобу, діючи почергово.

Як ми бачимо, один м’яз може виконувати різні рухи. Наприклад, великий сідничний м’яз розгинає стегно у зігнутому положенні і приводить з відведеного стану. Крім того, у великих м’язів можуть працювати ізольовано окремі м’язові пучки (наприклад, малий сідничний м’яз, скорочуючись цілком, відводить стегно, а скорочуючись своїми передніми пучками, повертає його усередину).

Рухи в колінному суглобі забезпечують наступні м’язи:

Згинання гомілки:

- двоголовий м’яз стегна;

- півсухожилковий м’яз;

- півперетинчастий м’яз;

- кравецький м’яз;

- тонкий м’яз;

- підколінний м’яз;

- литковий м’яз.

Розгинання гомілки:

- чотириголовий м’яз стегна.

Пронація гомілки:

- півсухожилковий м’яз;

- півперетинчастий м’яз;

- кравецький м’яз;

- тонкий м’яз;

- медіальна головка литкового м’яза;

- підколінний м’яз.

Супінація гомілки:

- двоголовий м’яз стегна;

- латеральна головка литкового м’яза.

Пронація гомілки, як і супінація, можливі тільки по мірі згинання гомілки, тобто по мірі того, як великогомілкові і малогомілкові колатеральні зв’язки розслаблюються.

У рухах стопи приймають участь:

Згинання стопи:

- триголовий м’яз гомілки;

- задній великогомілковий м’яз;

- довгий згинач великого пальця;

- довгий згинач пальців;

- довгий малогомілковий м’яз;

- короткий малогомілковий м’яз.

Розгинання стопи:

- передній великогомілковий м’яз;

- довгий розгинач пальців;

- довгий розгинач великого пальця.

Приведення стопи:

- передній великогомілковий м’яз;

- задній великогомілковий м’яз.

Відведення стопи:

- короткий малогомілковий м’яз;

- довгий малогомілковий м’яз.

Пронація стопи:

- довгий малогомілковий м’яз;

- короткий малогомілковий м’яз.

Супінація стопи:

- передній великогомілковий м’яз;

- довгий розгинач великого пальця.

Колові рухи стопи можливі при почерговій дії груп м’язів, які проходять навколо суглобів стопи.

У рухах пальців приймають участь м’язи, які переходять з гомілки на стопу, і м’язи самої стопи. Основна функція м’язів, які розташовані на підошовній поверхні стопи, - згинання пальців, а м’язів, що знаходяться на тильній поверхні стопи, - розгинання пальців.

М’язи тильної поверхні стопи розвинуті значно слабше м’язів підошовної поверхні. Це обумовлено функціональним значенням м’язів. Підошовні м’язи відіграють важливу ресорну роль, а також, згинаючи пальці, забезпечують зчеплення стопи з опорною поверхнею при ходьбі і бігу.

 

Література

1. Борзяк Э.И., Бочаров В.Я., Сапин М.Л. и др.. Анатомия человека. В 2-х томах / Под ред. М.Р.Сапина. – 4-е изд., стереотип. – М.: Медицина, 1997.

2. Головацький А.С., Черкасов В.Г., Сапін М.Р., Парафін А.І.. Анатомія людини. В 2-х томах. – К.: Нова книга, 2007.

3. Морфология человека / Под. Ред. Б.А. Никитюка, В.П. Чтецова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990.

4. Неттер Ф. Атлас анатомії людини / Під. ред. Ю.Б. Чайковського / Наук. перекл. з англ.. А.А.Цегельського. – Львів: Наутілус, 2004.

5. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкевич В.И. Анатомия человека. – Гиппократ, Санкт-Петербург:Издательский дом СПб МАПО, 2004.

6. Сапин М.Р., Билич Г.Л. Анатомия человека: в 2 кн.: кн.1: Опорно-двигательный аппарат: Учебник для медицинских вузов. Изд.4-е, перераб., доп., 2004.

7. Сапин М.Р., Никитюк Д.Р., Швецов Э.В. Атлас нормальной анатомии человека: Учебное пособие. В 2 т. – 2-е изд. – М.: МЕДпресс-информ, 2006.

8. Сапін М.Р., Нікітюк Д.В. Кишеньковий атлас анатомії людини. – М.:АПП «Джангар», 2006.

9. Свиридов О.І. Анатомія людини: Підручник / За ред.. І.І.Бобрика. – К.: Вища школа, 2000.

10. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. – М.: Медицина, 2004, т.І-IV.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 143; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.209.209.246 (0.027 с.)