Методика організації навчального процесу на практичному занятті

a. Розкрити значення теми заняття для подальшого вивчення дисципліни та професійної діяльності лікаря з метою формування мотивації для цілеспрямованої навчальної діяльності. Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття.

Проблема здорових нащадків обумовлена багатьма факторами зовнішнього середовища, станом здоров’я жінки, перебігом вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також соціальними факторами на державному рівні. Перинатологія органічно пов’язана з приростом та якістю народонаселення, без якого не може розвватися жодна країна світу. Таким чином, вона стає соціально-медичною проблемою.

Патологія періоду новонародженості має цілу низку характерних особливостей і включає захворювання та стани, які не трапляються у подальшому житті дитини або проявляються у зовсім іншій формі, однак значно впливають на подальший розвиток дитини та в тяжких випадках призводять до перинатальної смертності.

Таким чином, своєчасна діагностика та профілактика перинатальної патології під час вагітності, пологів та після народження мають надзвичайно велике соціально-медичне значення в плані охорони плода та новонародженого.

Провести стандартизований контроль початкового рівня підготовки студентів.

b. Основний етап

Проводиться самостійна робота студентів під контролем викладача у відділенні патології вагітності – проводиться опитування, зовнішнє акушерське дослідження, прослуховування серцебиття плода у жінок з ізоімунізацією, складається план обстеження та ведення пологів, формулюються можливі ускладнення. Проводиться аналіз ведення родів та стану плода та новонародженого по історіям жінок з ізоімунізацією. Аналізується перебіг пологів за історіями з народженням дітей в стані асфіксії, пологовою травмою. На фантомі демонструються навички первинної реанімації новонароджених.

У відділенні новонароджених оглядають палату інтенсивної терапії, вивчають санітарно-епідеміологічний режим, догляд за новонародженими, які народились з гемолітичною хворобою, пологовою травмою, асфіксією. Вивчається алгоритм дій в разі спалаху токсико-септичних захворювань новонароджених

Заключний етап

Оцінка поточної діяльності кожного студента упродовж заняття та стандартизованого кінцевого контролю. Проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється в журнал обліку відвідувань та успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач завіряє їх своїм підписом.

Коротка інформація студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.

6. Додатки. Засоби контролю: тестові завдання, ситуаційні завдання, контрольні питання, практичні завдання.

Рекомендована література

1. Степанківська Г.К., Михайленко О.Т. Акушерство. – Київ.- «Здоров’я”, 2000 р.

2. Жученко П.Г., Тарасюк В.І. Акушерство. – Київ. – «Здоров’я”, 1995 р.

3. Мазорчук Б.Ф., Жученко П.Г. Акушерство і гінекологія (підручник для сімейних лікарів), том 1, 2. – Київ. – 2005 р.

4. Айламазян З.К. Акушерство. – Санкт-Петербург. – 1998 г.

5. Абрамченко В.В. Активное ведение родов. – Санкт-Петербург. – «Специальная литература». – 1996

6. Акушерство (национальное руководство)/ Под ред..Э.К. Айламазяна, В.И. Кулакова, В.Е. Радзинского, Г.М. Савельевой. – М.; ГЭОТАР-Медиа. – 2007. – 1200 с.

7. Клінічні протоколи

 

Методичну розробку склала: к.м.н., асистент Полторак А.В.

 

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. До імуноконфліктної вагітності відносять наступні патології, крім:

*А. Прееклампсія

В. Резус-конфлікт

С. Ізоімунізація за системою АВО

Д. Лейкоцитарна ізоімунізація

Е. Тромбоцитарна ізоімунізація

2. Резус-імунізації не сприяють наступні фактори:

*А. Анемія вагітних

В. Вагітність резус-позитивним плодом

С. Штучне переривання вагітності

Д. Оперативні втручання в пологах

3. Резус-конфлікт виникає у жінок з резус-фактором:

*А. Негативним

В. Позитивним

4. Резус-конфлікт виникає, якщо у плода резус-фактор:

*А. Позитивний

В. Негативний

5. АВО-ізоімунізація найбільш часто виникає у жінок з групою крові:

*А. О(1)

В. А(11)

С. В(111)

Д. АВ (1У)

6. При резус-конфлікті антитіла виробляються в організмі:

*А. Матері

В. Плода

7. Основною діагностикою резус-конфлікту є:

*А. Визначення титру резус-антитіл

В. Гормональне дослідження

С. УЗД-дослідження

Д. Кардіомоніторне дослідження стану плода

8. Якщо вагітна має резус-негативний тип крові, необхідно:

*А. Визначити резус-фактор чоловіка

В. Визначити групу крові жінки

С. З’ясувати акушерський анамнез

Д. Зробити кордоцентез

9. Якщо вагітна жінка та її чоловік мають резус-негативний тип крові, ведення вагітності передбачає:

*А. Ведеться звичайне спостереження

В. Визначається наявність резус-антитіл

С. Визначається наявність групових антитіл.

10. Наявність групових антитіл свідчить про:

*А. Ізоімунізацію за системою АВО

В. Резус-конфлікт

С. Не мають значення для перебігу вагітності

11. Вагітна має резус-негативний тип крові, її чоловік – позитивний. Що передбачає ведення вагітності:

*А. Визначення резус-антитіл при першому відвідуванні, в 20 тижнів, потім кожні 4 тижня

В. Вагітність ведеться без особливостей

С. Резус-антитіла визначаються на початку та наприкінці вагітності

Д. Резус-антитіла визначаються напередодні пологів для визначення тактики їх ведення

12. Після народження плода жінкою з резус-негативним типом крові проводять:

*А Визначення резус-фактору плода

В. Визначення рівня гемоглобіну у плода

С. Визначення титру резус-антитіл у жінки

Д. Визначення рівня білірубіну у жінки

13. Імунізацію імуноглобуліном антирезусним проводять жінкам з резус-негативним типом крові, якщо резус-фактор плода:

*А. Позитивний

В. Негативний

С. Резус-фактор плода значення не має

14. При народженні дитини з негативним резус-фактором жінці з резус-негативним типом крові введення антирезусного імуноглобуліну:

*А. Не проводять

В. Проводять з метою профілактики

С. Проводять за бажанням жінки

15. Родорозрішення вагітних з резус-імунізацією, низьким стабільним рівнем антитіл та задовільним станом плода проводять:

*А. В терміні 38-40 тижнів

В. Проводять достроково в терміні 34 тижні.

С. Проводять в терміні 35-36 тижнів

Д. Проводять переривання вагітності одразу після виявлення резус-антитіл.

16. До гемолітичної хвороби плода та новонародженого частіше призводить ізоімунізація за:

*А. Резус-фактором

В. Системою АВО

С. Лейкоцитами

Д. Тромбоцитами

17. У разі закінчення вагітності самовільним перериванням, штучним абортом або в разі позаматкової вагітності у жінки з резус-негативним типом крові необхідно провести:

*А. Введення антирезусного імуноглобуліну

В. Проводиться звичайне спостереження

С. Призначається дезінтоксікаційна терапія

Д. Введення антирезусного імуноглобуліну не бажано

18. У разі закінчення вагітності пологами плодом з резус-позитивним типом крові жінці з резус-негативним фактором введення антирезусного імуноглобуліну:

*А Проводиться

В. Не проводиться

19. Найбільш небезпечна для плода та новонародженого форма гемолітичної хвороби:

*А. Набрякова

В. Анемічна без жовтяниці

С. Анемічна з жовтяницею

20. Основними проявами гемолітичної хвороби плода та новонародженого є наступні, крім:

*А. Внутрішньочерепні крововиливи

В. Гемолітична анемія

С. Гіпербілірубінемія

Д. Асцит

Е. Гепатоспленомегалія

21. Для діагностики гемолітичної хвороби новонародженого в крові дитини не визначають:

*А. Рівень загального білку

В. Рівень білірубіну

С. Рівень гемоглобіну

Д. Групу крові та резус-фактор

22. Існують наступні варіанти гемолітичної хвороби плода та новонародженого, крім:

*А. Токсична

В. Анемічна без жовтяниці

С. Анемічна з жовтяницею

Д. Набрякова

23. До ускладнень конфліктної вагітності не відносять:

*А. Неправильне положення плода

В. Передчасне переривання вагітності

С. Багатоводдя

Д. Гемолітична хвороба плода та новонародженого

С. Прееклампсія

24. Імунопрофілактика ізоімунізації за системою АВО:

*А. Не проводиться

В. Проводиться

25. Критичним рівнем антитіл при конфліктній вагітності вважають:

*А. 1:64

В. 1:32

С. 1:132

Д. 1:16

26. При гемолітичній хворобі анемія плода та ново народження за походженням:

*А. Гемолітична

В. Залізодефіцитна

С. Апластична

Д. В12-фолієво-дефіцитна

27. При гемолітичній хворобі в організмі плода та новонародженого накопичується білірубін:

*А. Непрямий

В. Прямий

С. Прямий та непрямий

28. УЗ-ознаками водянки плода є наступні, крім:

*А. Полідактілія

В. Полігідрамніон

С. Асцит та гідроторакс

Д. Подвійний контур голівки

29. При титрі антитіл 1:64 і вище, наростанні титру у 4 рази, УЗ-ознаках гемолітичної хвороби плода вагітність:

*А. Достроково переривають

В. Пролонгують

С. Проводять лікування та пролонгування вагітності

30. Основним показаннями до замінного переливання крові при гемолітичній хворобі новонародженого є:

*А. Наростання погодинного рівня непрямого білірубіну

В. Погіршення загального стану дитини

С. Асцит, гепатоспленомегалія

Д. Дихальна недостатність

31. Оцінка стану дитини, наявності та ступеня асфіксії проводять за шкалою:

*А. Апгар

В. Сільвермана-Андерсена

С. Ващилко

32. Оцінку ступеня дихальних розладів у новонародженого проводять за шкалою:

*А. Сільвермана-Андерсена

В. Апгар

С. Ващилко

33. Оцінка за шкалою Апгар проводиться:

*А. На першій та п’ятій хвилині життя

В. Одразу після народження дитини

С. На 5-й та 10-й хвилинах життя

Д. На 1-й, 5-й та 10-й хвилинах життя

34. Максимальна оцінка за шкалою Апгар становить:

*А. 10 балів

В. 8 балів

С. 12 балів

Д. 16 балів

35. У здорового новонародженого оцінка за шкалою Апгар має становити:

*А. 8-10 балів

В. 7-8 балів

С. 10-12 балів

Д. 5-6 балів

36. Оцінка за шкалою Апгар включає кількість показників:

*А. 5

В. 4

С. 3

Д. 6

37. Оцінка за шкалою Апгар на 1-й та 5-1 хвилинах у дитини, народженій в асфіксії, проводиться для:

*А. Визначення ефективності реанімаційних заходів

В. Визначення необхідності реанімації

С. Немає значення для оцінки та визначення необхідності реанімації

38. Необхідність реанімаційних заходів визначається за наступними показниками:

*А. Наявність дихання, частота серцевих скорочень, колір шкіри

В. Наявність дихання, тонус м’язів, частота серцевих скорочень

С. Наявність серцевих скорочень, рефлекторної збудливості, дихання

Д. Наявність спонтанного дихання та серцебиття

39. Оцінка за шкалою Апгар проводиться за наступними показниками, крім:

*А. Маса тіла та зріст дитини

В. Серцебиття

С. Дихання

Д. Колір шкіри

Е. Рефлекторна збудливість

40. Асфіксія легкого ступеня визначається за шкалою Апгар сумою балів:

*А. 6-7

В. 8-10

С. 4-5

Д. 1-3

41. Асфіксія середнього ступеня тяжкості характеризується сумою балів за шкалою Апгар:

*А. 4-5

В. 8-10

С. 1-3

Д. 6-7

42. Асфіксія тяжкого ступеня характеризується сумою балів за шкалою Апгар:

*А. 1-3

В. 8-10

С. 6-7

Д. 4-5

43. Чим вища сума балів за шкалою Сільвермана-Андерсена, тим ступінь дихальних розладів:

*А.Більша

В. Менша

С. Не має значення

44. Синдром дихальних розладів середнього ступеня характеризується оцінкою за шкалою Сільвермана-Андерсена:

*А.1-5

В. 0

С. 6-10

45. Синдром дихальних розладів тяжкого ступеня оцінюється за шкалою Сільвермана-Андерсена в:

*А. 6-10 балів

В. 0 балів

С. 1-3

Д. 1-5

46. Оцінка за шкалою Сільвермана-Андерсена в 0 балів свідчить:

*А. Дихальні розлади відсутні

В. Синдром дихальних розладів тяжкого ступеня

С. Синдром дихальних розладів середнього ступеня тяжкості

47. Оцінка за шкалою Сільвермана-Андерсена в 10 балів свідчить:

*А. Тяжкий синдром дихальних розладів

В. Дихальні розлади відсутні

С. Синдром дихальних розладів середнього ступеня тяжкості

48. Оцінка за шкалою Апгар при відсутності дихання становить:

*А. 0 балів

В. 1 бал

С. 2 бали

49. Оцінка рідких, поодиноких дихальних рухів новонародженого за шкалою Апгар становить

А. 0 балів

*В. 1 бал

С. 2 бали

50. Якщо при народженні дихання дитини глибоке, крик, це відповідає оцінці показника за шкалою Апгар в:

А. 0 балів

В. 1 бал

*С. 2 бали

51. При народженні у дитини скорочення серця відсутні, що відповідає оцінці показника за шкалою Апгар:

*А. 0 балів

В. 1 бал

С. 2 бали

52 При народженні у дитини частота серцевих скорочень становить менше 100 уд/хвилину. Оцінка показника за шкалою Апгар:

А. 0 балів

*В. 1 бал

С. 2 бали

53. Після народження дитини частота серцевих скорочень більше 100 уд/хвилину. Оцінка показника за шкалою Апгар:

А. 0 балів

В. 1 бал

*С. 2 бали

54. Колір шкіри дитини після народження білій. Оцінка показника за шкалою Апгар:

*А. 0 балів

В. 1 бал

С. 2 бали

55. Колір шкіри дитини після народження рожевий, однак кінцівки сині. Оцінка показника за шкалою Апгар:

А. 0 балів

*В. 1 бал

С. 2 бали

56. Шкіра дитини після народження рожева. Оцінка показника за шкалою Апгар:

А. 0 балів

В. 1 бал

*С. 2 бали

57. При народженні дитини тонус м’язів відсутній. Оцінка показника за шкалою Апгар:

*А. 0 балів

В. 1 бал

С. 2 бали

58. Після народження дитини тонус м’язів відсутній, відмічається невелика ступінь згинання. Оцінка показника за шкалою Апгар:

А. 0 балів

*В. 1 бал

С. 2 бали

59. Після народження дитина активно рухається. Оцінка показника за шкалою Апгар:

А. 0 балів

В. 1 бал

*С. 2 бали

60. Після народження у дитини рефлекторна збудливість відсутня. Оцінка показника за шкалою Апгар:

*А. 0 балів

В. 1 бал

С. 2 бали

61. Після народження у дитини відмічаються легкі рухи, гримаса на обличчі. Оцінка показника за шкалою Апгар:

А. 0 балів

*В. 1 бал

С. 2 бали

62. Після народження дитина активно рухається, голосно кричить. Оцінка показника за шкалою Апгар:

А. 0 балів

В. 1 бал

*С. 2 бали

63. Оцінка за шкалою Сільвермана-Андерсена проводиться за наступними показниками, крім:

*А. Колір шкіри

В. Рухи грудної клітини

С. Втягування міжреберних проміжків та грудини

Д. Участь крил носа, положення нижньої щелепи

Е. Характер дихання

64. Закритий масаж серця проводять натискуванням на:

*А. Нижню третину грудини

В. Середину грудини

С. Верхню третину грудини

Д. Мечевидний відросток

65. Після народження дитина голосно кричить, шкіра рожева, частота серцебиття становить 120 уд/хвилину, активно рухається. Оцінка за шкалою Апгар:

*А. 10 балів

В. 8 балів

С. 6 балів

Д. 9 балів

66. Після народження дитина голосно кричить, шкіра рожева, однак кінцівки ціанотичні, частота серцебиття 98 уд/хвилину, активно рухається. Оцінка за шкалою Апгар:

*А. 8 балів

В. 6 балів

С. 10 балів

Д. 7 балів

67. Показами до непрямого масажу серця є:

*А. ЧСС менше 60 уд/хвилину після 30 секунд ефективної ШВЛ

В. ЧСС менше 100 уд/хвилину після 30 секунд ефективної ШВЛ

С. ЧСС менше 80 уд/хвилину після 30 секунд ефективної ШВЛ

Д. ЧСС більше 80 уд/хвилину після 30 секунд ефективної ШВЛ

68. Чи являється акроціаноз ознакою асфіксії новонародженого?

*А. Ні

В. Так

С. Не враховується для діагностики асфіксії.

69. Якщо серцебиття новонародженого після проведення закритого масажу серця становить менше 60 уд/хвилину, проводять введення:

*А. Адреналіну

В. Етімізолу

С. Гідрокарбонату натрію

Д. Налоксону

70. Плід вважають доношеним при народженні в терміні гестації:

*А. 37-42 тижні

В. 36-40 тижнівє

С. 22-40 тижнів

Д. 28-40 тижнів

71. Плід вважають недоношеним при народженні в терміні вагітності:

*А. 22-36 тижнів

В. 28-36 тижнів

С. 32-38 тижнів

Д. 22-38 тижнів

72. При недоношеності 1 ступеня маса плода становить:

*А. 1901-2500 г

В. 1001-1900 г

С. 500-1000 г

Д. Менше 500 г

73. При недоношеності 11 ступеня маса плода становить:

А. 1901-2500 г

*В. 1001-1900 г

С. 500-1000 г

Д. Менше 500 г

74. При недоношеності 111 ступеня маса новонародженого становить:

А. 1901-2500 г

В. 1001-1900 г

*С. 500-1000 г

Д. Менше 500 г

75. При масі плода 500 і більше грамів його вважають:

*А. Недоношеним

В. Абортивним плодом

С. Доношеним

76. При масі плода менше 500 г його вважають:

А. Недоношеним

*В. Абортивним плодом

С. Доношеним

77. Найбільш частою причиною смерті недоношених новонароджених є:

*А. Пневмопатії

В. Серцево-судинна недостатність

С. Ниркова недостатність

Д. Недостатність мозкового кровообігу

78. Для профілактики синдрому дихальних розладів вагітним призначають:

*А. Дексаметазон

В. Етамзілат натрію

С. Прогестерон

Д. Сульфат магнезії

79. Для якого ступеня порушення мозкового кровообігу характерно зниження м’язевого тонусу, тремор кінцівок та нижньої щилини, ціаноз, неголосний крик:
*А. 1 ступінь

В. 11 ступінь

С. 111 ступінь

80. Виражений тремор, збудження, зниження тонусу, парези, блідість, адинамі, брадикардія характерні для порушення мозкового кровообігу:

*А. 11 ступеня

В. 1 ступеня

С. 111 ступеня

81. Тяжкий загальний стан, різка блідість, атонія, зниження рефлексів, асфіксія, брадікардія, вибухання великого тім’ячка, розходження кісток черепа характерно для порушення мозкового кровообігу:

*А. 111 ступеня

В. 11 ступеня

С. 1 ступеня

82. Ризик виникнення пологового травматизму плода збільшується при наступних станах, крім:

*А. Передлежання плаценти

В. Оперативному родорозрішенні

С. Переношеній вагітності

Д. Клінічно вузькому тазі

83. Жінка в терміні вагітності 40 тижнів з наявністю регулярної родової діяльності, скаржиться на підвищення температури тіла до 38С. В яке відділення необхідно госпіталізувати жінку для родорозрішення:

*А. В обсерваційне відділення

В. В фізіологічне відділення

С. В інфекційне відділення

84. Новонароджені, які перенесли родову травму:

*А. Потребують подальшого догляду

В. Ведеться рутинне спостереження

С. Не потребують подальшого догляду

85. При спалаху токсикоз-септичних захворювань новонароджених проводять наступні заходи в пологовому будинку:

*А. Пологовий будинок закривають

В. Пологовий будинок продовжує функціонувати в звичному режимі

С. Проводять обстеження та лікування хворої дитини в умовах пологового будинку

Д. Проводять ізоляцію всіх дітей, які на час спалаху знаходились в пологовому будинку
86. Кефалогематома – це:

*А. Піднадкостнічний крововилив

В. Внутрішньочерепний крововилив

С. Вдавлення кісток черепа

Д. Сінець на обличчі

87. Омфаліт – це

*А. Запалення пуп очної ранки

В. Запалення підшкірно-жирової клітковини

С. Запалення слизової оболонки кишечника

Д. Запалення слизової оболонки ротової порожнини

88. Профілактику гонобленореї після народження дитини проводять:

*А. Ерітроміциновою або тетрацикліновою маззю

В. Розчином фурациліну

С. Розчином перекису водню

Д. Стрептоміциновою маззю

89. Прогноз при переломі ключиці новонародженого:

*А. Благоприємний

В. Загрожує життю

С. Викликає незворотні порушення функції руки

Д. Неблагоприємний

90. Кефалогематома характеризується порушенням мозкового кровообігу:

*А. Ні

В. Так

С. В залежності від локалізації

 

СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ

1. До лікаря жіночої консультації звернулась вагітна в терміні 12-13 тижнів. При обстеженні виявлено резус-негативний тип крові. Вагітність перша, бажана, перебігає задовільно. При обстеженні чоловіка виявлено негативний резус-фактор. Ваш діагноз? Тактика ведення вагітності?

- 1 вагітність 12-13 тижнів. Резус-негативний тип крові.

- Проводиться звичайне спостереження за вагітною.

 

1. На облік по вагітності встала жінка з другою вагітністю в терміні 11-12 тижнів. Вагітність друга, перша закінчилась штучним абортом в ранньому терміні. При обстеженні виявлено резус-негативний тип крові, чоловік – резус-позитивний. Антитіл немає. Ваш діагноз? Тактика ведення вагітності?

- 2 вагітність 11-12 тижнів. Резус-негативний тип крові. ОГА (1 щтучний аборт)

- Проводити визначення антитіл в 20 тижнів, потім кожні 4 тижні. При відсутності антитіл в терміні 28-32 тижні або раніше при виникненні симптомів загрози переривання вагітності провести профілактичне введення 300 мкг імуноглобуліну анти-резусного (Д).

1. На обліку в жіночій консультації знаходиться жінка з другою вагітністю в терміні 35-36 тижнів та резус-негативним типом крові. Перша вагітність закінчилась народженням дитини з резус-позитивним типом крові, імунізація після пологів не проводилась. При обстеженні виявлені антирезусні антитіла в титрі 1:2, титр стабільний. При проведенні УЗД обстеження стан плода задовільний. Ваш діагноз? Тактика родорозрішення?

- 2 вагітність 35-36 тижнів. Ізоімунізація за резус-фактором (титр антитіл 1:2)

- Проводити родорозрішення в терміні 38-40 тижнів через природні родові шляхи.

1. При обстеженні жінки з третьою вагітністю в терміні 30-31 тиждень, резус-негативним типом крові виявлені антирезусні антитіла в титрі 1:132. При УЗД визначено: багатоводдя, у плода – гепатоспленомегалія, кардіомегалія, асцит, гідроторакс, подвійний контур голівки, зниження рухової активності плода. Ваш діагноз? Тактика?

- 3 вагітність 30-31 тиждень. Ізоімунізація за резус-фактором (титр антитіл 1:132). Гемолітична хвороба плода, набрякова форма.

- Госпіталізація. Проводити дострокове родорозрішення.

1. Перші пологи у жінки з резус-негативним типом крові закінчились народженням дитини з резус-позитивним типом крові. Дитина здорова. Пологи ускладнились щільним прикріпленням плаценти, з приводу чого проводилось ручне відділення та виділення плаценти. Які заходи мають бути проведені в післяпологовому періоді для профілактики резус-конфлікту при наступній вагітності?

- Протягом перших 72 годин в/м ввести 1 дозу (300 мкг) анти-резусного (Д) імуноглобуліну.

1. У жінки з резус-негативним типом крові в результаті других пологів народилась дитина з жовтушним забарвленням шкіри. Протягом вагітності були виявлені резус-антитіла в титрі 1:16-1:32. При обстеженні крові новонародженого виявлено: гемоглобін 120 г/л, непрямий білірубін 345 мкМ/л, погодинний приріст білірубіну більше 5 мкМ/л. Який діагноз? Тактика?

- Гемолітична хвороба новонародженого (гемолітична анемія з жовтяницею).

- Провести замінне переливання одногрупної крові, фототерапію, інфузійну терапію.

1. Другий перебіг пологів ускладнився дистресом плода внаслідок обвиття пуповиною навколо шиї. Пологи закінчились шляхом накладаня акушерських щипців. Після народження дитина не дихає, м’язевий тонус відсутній. Ваш діагноз? Тактика?

- Асфіксія новонародженого тяжкого ступеня

- Проводити реанімацію новонародженого, звільнити дихальні шляхи, оцінити ЧСС та колір шкіри. Діяти згідно алгоритму реанімації новонародженого

1. Дитина народилась в стані тяжкої асфіксії, не дихає. Протягом хвилини проводиться вентиляція легенів під позитивним тиском, ЧСС 55 уд/хвилину. Що робити?

- Продовжити вентиляцію під позитивним тиском

- Розпочати закритий масаж серця.

1. Другі термінові пологи. Народилась жива доношена дитина. Через хвилину після народження встановлено: дитина дихає, слабкий крик, відмічено незначну флексію кінцівок, тулуб рожевий, ціаноз кінцівок, ЧСС 110 уд/хвилину, при відсмоктуванні слизу з верхніх дихальних шляхів на обличчі виникає гримаса. Дайте оцінку за шкалою Апгар за кожним показником та стану дитини в цілому?

- Дихання – 1 бал

- М’язевий тонус – 1 бал

- Колір шкіри – 1 бал

- Серцебиття – 2 бали

- Рефлекси – 1 бал

- Загальна оцінка – 6 балів, що відповідає асфіксії легкого ступеня.

1. При первинному огляді новонародженого лікарем-неонатологом на голівці дитини визначена пухлина з чіткими контурами навколо тім’яної кістки. Діагноз? Що робити?

- Кефалогематома

- Холод на голівку, в/в дицинон, спостереження

1. Під час огляду новонародженої дитини на другу добу після пологів неонатолог відмітив крепітацію в ділянці правої ключиці, зменшення рухової активності правої ручки. Пологи ускладнились дистонією плечиків. Який діагноз? Тактика?

- Перелом правої ключиці

- Фіксуюча пов’язка на плечовий пояс та ручку.

1. Під час огляду новонародженого виявлено зарощення анального отвору. Ваш діагноз? Тактика?

- Атрезія анусу

- Оперативне втручання.

1. На третю добу після народження виявлені везикульозні мілкі висипання на шкірі з каламутним вмістом по передній стінці живота, на сідницях. Температура тіла субфебрильна. Ваш діагноз? Тактика?

- Везикульоз новонароджених

- Дитину ізолювати, загальна антибіотикотерапія, місцеве оброблення везикул розчином брильянтового зеленого, гідрокортизоновою маззю.

1. На 4 добу після народження повіки дитини набряклі, злегка гіперемовані, зліпаються, з очної щилини виділяється гній, в якому під час мікроскопічного дослідження знайдено внутрішньоклітинні диплококи. Ваш діагноз? Тактика?

- Гонорейний кон’юктивіт

- Дитину ізолювати, промивати очі фізіологічним розчином, холодні примочки, закладання еритроміцинової або тетрациклінової мазі.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Захисні механізми, які нормалізують ембріогенез.

2. Визначення поняття, фактори ризику, патогенез та клініка резус-конфлікту.

3. Діагностика та лікування резус-конфлікту під час вагітності.

4. Фактори ризику, патогенез, клініка, діагностика та лікування ізоімунного конфлікту за системою АВО та іншими факторами крові.

5. Етіологія, патогенез та класифікація гемолітичної хвороби плода та новонародженого.

6. Антенатальна діагностика гемолітичної хвороби плода.

7. Ведення вагітності та пологів при гемолітичній хворобі плода.

8. Форми та визначення ступеня тяжкості гемолітичної хвороби плода.

9. Лікування гемолітичної хвороби новонародженого.

10. Профілактика імуноконфліктної вагітності.

11. Ознаки доношеності плода

12. Ступені недоношеності плода

13. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика та лікування синдрому дихальних розладів.

14. Родові травми новонароджених (кефалогематома, переломи ключиці та кісток кінцівок): фактори ризику, діагностика, лікування, профілактика.

15. Ступені порушення мозкового кровообігу.

16. Вроджені вади розвитку новонародженого: види, діагностика, тактика.

17. Причини, види, діагностика, профілактика генетичних захворювань новонароджених.

18. Причини, патогенез, визначення ступеня тяжкості асфіксії новонародженого.

19. Шкала Апгар та Сільвермана-Андерсена.

20. Методи інтенсивної терапії та реанімації новонародженого, який народився в асфіксії.

21. Профілактика асфіксії новонародженого.

22. Причини, клініка, діагностика та лікування хвороб новонародженого (попрілість, гноякові хвороби шкіри, склерема, омфаліт, пліснявка, геморагічні захворювання, кон’юктивіт).

23. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування сепсису новонародженого.

24. Профілактика токсико-септичних захворювань новонароджених

25. Заходи під час спалаху гнійно-септичних захворювань новонароджених у пологовому будинку.

26. Нагляд за новонародженим, який переніс асфіксію, родову травму, імуноконфлікт.