Нагляд та лікування новонародженого, який переніс асфіксію, травму, імуноконфлікт.

Дитину, яка народилась в асфіксії, після відновлення самостійного дихання переводять у відділення новонароджених у палату інтенсивної терапії. Головний кінець ліжечка має бути при піднятим, однак при аспірації навколоплідними водами навпаки – опущений для створення дренажного положення. У 1-у добу дитина має отримувати зволожений кисень. Усі маніпуляції таким дітям проводять в інкубаторі, однак якщо асфіксія була нетривалою та легкою, стан дитини покращився, вона не потребує особливого догляду.

Часто у дітей, які перенесли асфіксію, виникає синдром порушення мозкового кровоточу. У таких дітей спостерігаються розлади дихання центрального походження, тому лікування спрямоване на усунення дихальної недостатності. З цією метою: 1) забезпечують прохідність дихальних шляхів, повторне відсмоктування вмісту або туалет верхніх дихальних шляхів, в разі необхідності – інкубація; 2) допоміжне кероване дихання підігрітою сумішшю повітря з киснем; 3) усунення фармакологічного пригнічення дихального центру; 4) корекцію порушень кислотно-лужного балансу. Дитину годують зціженим молоком, при відсутності глотання – через зонд.

Для нормалізації функції дихального центру застосовують етімізол. Для усунення набряку мозку – дегідратаційна терапія (плазма 7-10 мл/кг маси, гіпертонічний розчин глюкози 7-10 мл/кг маси). Рекомендують до глюкози додавати вітамін С. Враховуючи наявність ацидозу в перші дні застосовують лужні розчини – розчин натрію гідрокарбонату 50-100 мл/добу. При збудженні призначають аміназин, натрію оксібутірат. Важливе значення має вітамінотерапія – застосовують глютамінову кислоту по 5 мл 2-3 рази на добу, вітаміни групи В. Після закінчення гострого періоду для відновлення функції центральної нервової системи застосовують ціанокобаламін 50 мкг через день з тіаміну бромідом 0,5 мл 5% розчину. Необхідно вводити достатню кількість рідини – перорально або через зонд, при зригуванні – внутрішньовенно або підшкірно.

Після виписки така дитина знаходиться під пільним наглядом дільничного педіатра та невропатолога.

Дітям, які народились з пологовою травмою, надають допомогу одразу після народження. При наявності внутрішньочерепного крововиливу в гострий період забезпечують спокій,дитину до грудей не прикладають. Дитину кладуть в ліжечко з при піднятим головним кінцем, до голівки, не торкаючись її, прикладають міхур з льодом. Проводять кисневу терапію. При збудженні застосовують фенобарбітал 0,002 г тричі на добу, аміназин 0,1 мг/кг маси тіла, сульфат магнезії внутрішньом’язово 1-2 мл. Для ліквідації набряку мозку застосовують дегідратаційну терапію, діуретики. Призначають гемостатики – кальцію хлорид всередину, амінокапронову кислоту, дицинон. Прогноз залежить від локалізації та розмірів крововиливу. Якщо протягом 3-4 днів симптоми не зникають – прогноз несприятливий, дитина може загинути або виникають важкі наслідки – гідроцефалія, епілепсія, ідіотизм тощо. Після виписки дитина знаходиться під наглядом педіатра, невропатолога.

При переломах кінцівок проводить імобілізація, знеболювання. Дитина ведеться разом з дитячим хірургом та травматологом. Після зрощення проводиться лікувальна гімнастика для відновлення функції кінцівки.

Лікування гемолітичної хвороби новонародженого полягає в замінному переливанні крові, боротьбі з гіпербілірубінемією (введення додаткової кількості рідини, переливання плазми, кровозамінників, глютамінова кислота, вітаміни групи В). При ураженні наднирників – глюкокортикоїди. Проводять опромінення лампами денного світла. Догляд за дитиною, яка перенесла гемолітичну хворобу, включає в себе правильне годування – застосування донорського молока. Після виписки такі діти знаходяться під наглядом педіатра та психоневролога. У таких дітей часто виникає анемія, тому слід контролювати рівень гемоглобіну.