Аналіз фінансових проблем діяльності підприємства

Одним із основних завдань фінансової діагностики є встановлення фінансових проблем діяльності підприємства, виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів, що їх обумовили, та обґрунтування напрямків усунення. В теперішніх умовах господарювання найбільш значущими фінансовими проблемами вітчизняних підприємств є: недостатня платоспроможність, низька ефективність діяльності, незадовільна структура капіталу та фінансова залежність.

Недостатня платоспроможність підприємства полягає у неможливості в повному обсязі та своєчасно виконувати свої фінансові зобов’язання. Сигналами такого стану підприємства можуть бути наднормативна заборгованість перед бюджетом, персоналом, несвоєчасний розрахунок з поставщиками сировини та матеріалів, невиконання графіків погашення кредитів і т.ін.

В процесі фінансової діагностики недостатня платоспроможність підприємства характеризується: низькими значеннями коефіцієнтів покриття, поточної та абсолютної ліквідності; суттєвим перевищенням кредиторської заборгованості над дебіторською; низькою часткою грошових коштів у структурі оборотних активів і т.ін. Ще однією суттєвою причиною цієї проблеми у багатьох підприємств є велика де­біторська заборгованість. Формування дебіторської заборгованості пов’язано, по-перше, з бажанням підприємств розширити обсяги реалізації продукції за рахунок продажі її в кредит, а по-друге, - з недостатнім рівнем платоспроможності споживачів. Таким чином, дебіторська заборгованість може відігравати як позитивну, так і негативну роль у функціонуванні підприємства, стимулювати або стримувати його розвиток. З метою раціонального управління дебіторською заборгованістю необхідним є аналіз платоспроможності та надійності споживачів продукції, а також обґрунтоване використання методів її рефінансування (факторинг, облік векселів, форфейтинг і т. ін.).

Недостатня платоспроможність підприємства обумовлює найбільш суттєвий ризик його діяльності – ризик загрози банкрутства. Крім того, наслідком її є додаткове залучення кредитів, збільшення плати за їх використання, що в свою чергу загострює інші фінансові проблеми, а саме: підвищує фінансову залежність підприємства та знижує ефективність його діяльності.

Велика фінансова залежність підприємства полягає у нераціональній структурі його капіталу, підвищеній частці позикових джерел фінансування діяльності. Про зростаючу залежність підприємства від кредиторів свідчать низькі коефіцієнти: автономії, фінансування за рахунок стабільних джерел, маневреності власного капіталу, частки власних оборотних коштів, а також підвищене значення коефіцієнта фінансового левериджу. Факторами, що обумовлюють її виникнення, є: недостатня платоспроможність підприємства та необхідність залучення додаткових кредитів для фінансування поточної діяльності та виконання попередніх фінансових зобов’язань; створення надлишкових запасів сировини та матеріалів; наявність підвищених запасів нереалізованої продукції на складах; недостатній рівень прибутку; недосконала амортизаційна політика і т. ін. Наслідком цієї проблеми є зниження ефективності діяльності, втрата самостійності або банкрутство підприємства.

Недостатня ефективність діяльності підприємства характеризується низькими значеннями показників рентабельності: активів, власного капіталу, реалізації і т. ін. (див. розд. 9.2.6). Характеризуючи проблему низької ефективності діяльності, слід відзначити, що вона є наслідком всіх внутрішніх недоліків підприємства, в тому числі, і його низької платоспроможності та фінансової незалежності. В той же час значний вплив на рівень ефективності діяльності підприємства мають зовнішні фактори, такі як попит на продукцію та рівень ринкових цін, вартість сировини та матеріалів, податкова політика держави, наявність (відсутність) підтримки з боку органів державного та місцевого управління тощо. Таким чином, неефективна діяльність, з одного боку, обумовлюється фінансовими проблемами, а, з іншого боку, їх загострює.

Отже, проблеми з платоспроможністю, фінансовою незалежністю, рентабельністю мають єдині корені: або фінансова політика підприємства є нераціональною і воно залучає дорогі чи надто великі ресурси на ринку капіталів; або підприємство не заробляє достатньо коштів для того, щоб бути фінансово стійким, і має незадовільні фінансові результати; або воно нераціонально розпоряджається результатами діяльності та залученими коштами.

Процес фінансової діагностики підприємства передбачає послідовну реалізацію наступних етапів.

1. Визначення періодичності проведення та видів аналізу, які повинні регулярно здійснюватись на підприємстві, тобто розробити регламент фінансової діагностики.

2. Розробка методичного інструментарію фінансової діагностики: методик експрес-аналізу, комплексної та інтегральної оцінки.

3. Створення інформаційного забезпечення фінансової діагностики, включаючи визначення нормативних (критичних, граничних) значень окремих показників, які в процесі аналізу будуть використовуватись як порівняльна база.

4. Оцінка поточного фінансового стану підприємства і його змін у порівнянні з планом, попереднім періодом та критичними значеннями.

5. Визначення внутрішніх та зовнішніх причин, що призвели до зміни фінансового стану підприємства. Встановлення можливості впливу на них з боку підприємства та усунення власними силами.

6. Розробка програми дій на майбутнє: формування альтернативних заходів щодо підвищення фінансової стійкості підприємства та вибору найбільш ефективних в умовах конкретного підприємства.

Обґрунтований вибір заходів щодо покращення фінансового стану підприємства буде сприяти його фінансовій стійкості як в поточному періоді, так і тривалій перспективі.