Охорона праці при роботі на персональному комп’ютері

Темпи зростання числа користувачів ПЕОМ неухильно зростають. Одночасно з цим стає все більш очевидною можлива небезпека для здоров'я працюючих на ПЕОМ.

Дисплей - головне джерело небезпеки. Він випускає випромінювання декількох видів: рентгенівське, ультрафіолетове, інфрачервоне, електромагнітне. Для кожного з цих випромінювань розроблені гранично допустимі норми, проте вони досить умовні й різняться у кожній країні. Норми передбачають, що опромінюється весь організм людини, тоді як на ділі впливу піддається лише верхня частина тулуба. Згадані норми встановлені з розрахунку на кожен вид опромінення в окремо, хоча реально всі поля діють одночасно, а їх комплексний вплив досі не досліджено [29, С.115].

Крім того, відеодисплейний термінал порушує рівновагу між позитивно і негативно зарядженими іонами в повітрі. Електростатичне поле дисплея притягає негативні іони, порушуючи тим самим загальний баланс атмосфери. Це також шкодить здоров’ю. Вже через годину роботи біля монітора спостерігається майже повне зникнення негативних іонів. Ось чому необхідно, щоб до робочого місця за комп’ютером проникав свіже повітря. У зв’язку з усіма цими небезпеками досить чітко регламентовані розміри столу і стільця для роботи з комп’ютером. Адже "закам’яніли" постава шкідливо впливає на скелетно-м’язову систему. Стіл повинен бути просторим, із спеціальною підставкою для ніг, а робочий стілець - мати відрегульовану висоту, певний кут нахилу сидіння і спинки [15, С.86].

За правилами, світло при роботі з комп’ютером повинен падати зліва, а відстань від очей до екрана повинна бути близько 50 сантиметрів. Крім того, крісло слід відрегулювати так, щоб очі були на одному рівні з центром монітора. Фахівці говорять, що саме очі найбільш страждають при роботі з комп’ютером. Виявляється, коли довго дивишся на екран, перестаєш моргати. Тому очі червоніють, сльозяться, а значить, знижується зір.

Системний блок створює тільки електромагнітне поле (випромінювання). Правда є ще й шум від вентиляторів, але ця тема всім зрозуміла і не вимагає знань електроніки. Шкода від електромагнітного поля однозначно є при високому рівні поля. Однак поле комп’ютер створює набагато менше, ніж мобільний телефон. Тобто йому далеко до мікрохвильової печі по потужності.

Монітор має два основних шкідливих фактора. Бета-випромінювання (а простіше, потік електронів), яке власне кажучи і створює картинку на екрані, і висока напруга (як і в будь-якому телевізорі, воно досягає 16-20 кіловольт), що викликає іонізацію повітря [17, С.34].

Бета-випромінювання поширюється монітором у двох напрямках - вперед і назад. У старих телевізорах і моніторах випромінювання досягало одного або двох метрів від екрану. По дорозі вибиваючи електрони з молекул повітря, перетворюючи їх у позитивні іони, шкідливі для людини. На даний момент монітори мають дуже низький рівень бета-випромінювання, тобто електрони вилітають за межі екрану на кілька сантиметрів. Основне випромінювання монітора направлено тому, там «зона ураження» поширюється на метр-півтора. От її і слід уникати. Висока напруга відхоплючи у молекул повітря електрони, також перетворює молекули на шкідливі позитивні іони. Так що ж робити і чого уникати? уникати в першу чергу крайнощів.

Будь-яка поза при тривалій фіксації шкідлива для опорно-рухового апарату, веде до застою крові в органах. Це особливо проявляється при фізіологічному положенні різних частин тіла і тривало повторюваних одноманітних рухах. Небезпеку для здоров’я представляє не тільки втома тих груп м’язів, які ці рухи виконують, але і психологічна фіксація на них (утворення стійких вогнищ збудження ЦНС з компенсаторним гальмуванням інших її ділянок). Хоча найбільш шкідливі саме повторювані одноманітні навантаження. Під час роботи за комп’ютером людина сидить кілька годин поспіль в незручному становищі. Це не тільки загрожує втомою і загальною втомою, а й може призвести до розвитку остеохондрозу різних ділянок хребта - шийного, грудного, попереково-крижового [7, С.89].

У зв’язку з цим лікарі надають великого значення підтримці правильної пози під час роботи за комп’ютером. Дотримання цього правила - важливий елемент профілактики захворювань. Щоб робота за комп’ютером не шкодила здоров’ю, необхідно постійно стежити за своєю поставою. Правильна постава максимально розвантажує м’язи і дозволяє працювати довше, менше втомлюючись.

Вважається, що при правильній поставі вуха повинні розташовуватися точно в площині плечей, а плечі - точно над стегнами. Голову слід тримати рівно по відношенню до плеча. При погляді вниз, голова не повинна нахилятися вперед.

Якщо в процесі роботи в згорбленому стані, навантаження на хребет збільшується, то це приводить до надмірного розтягування м’язів. Згорблене положення може стати причиною синдрому зап’ястного каналу, грижі міжхребцевих дисків поперекового і шийного відділів.

Багато хто, дивлячись на екран монітора, витягує шию вперед. Часто це пов’язано з тим, що монітор відсунутий занадто далеко. У результаті навантаження на м’язи голови і шиї зростає приблизно в три рази, судини шиї стискуються, погіршуючи кровопостачання голови. Крім того, людині, що сидить у такій позі, доводиться щоразу відкидати голову назад, щоб розгледіти, наприклад, чи лежить прямо перед нею паперовий документ. Це посилює прогин шийного відділу хребта. Згодом це може привести до головного болю і болю у руках, оскільки нерви, що відходять від спинного мозку в області шиї, простягаються до кінчиків пальців [24, С.156].

Сутулість викликає надмірне навантаження на плечові сухожилки і м’язи плеча. Тривала робота в такій позі може призвести до розвитку синдрому зап’ястного каналу і защемлення плеча.

Піднімаючись з стільця або крісла, на яких багатьом доводиться проводити значну частину часу на роботі і вдома, хребет, суглоби разом з навколишніми м’язами і зв’язками "звикають" до даної пози, тому перехід у вертикальне положення вимагає плавності і точності рухів, щоб "застояні" структури опорно-рухового апарату встигли включитися в новий режим роботи. Спочатку треба пересунутися у кріслі, сівши на передню його частину. Стійко поставивши ступні на ширину плечей, нахилити тулуб вперед приблизно до кута 70 градусів по відношенню до підлоги, намагаючись не згинати поперек. У досягнутій позиції можна вважати, що колінні суглоби зігнуті під кутом 90 градусів, а тазостегнові знаходяться в оптимальному стані. Далі не важко відірвати від сидіння сідниці і плавно встати, стежачи за синхронністю руху міжколінних і тазостегнових суглобів і випрямленням тулуба. При дотриманні цієї умови можна зупинитися в будь-якій точці даної траєкторії, відчуваючи себе відносно комфортно і стійко, без надмірного напруження в ділянці нирок, чим забезпечується хребет від ушкоджень, якщо навчитеся сідати з вертикального положення, дотримуючись зворотної послідовності дій, рекомендованих для підйому з положення сидячи [68, С.413].

Пропонований спосіб підйому з крісла є навчальним і вимагає наполегливості в оволодінні цим навиком. У період виражених болів в спині він може бути складним. Найбільш поширеною помилкою є випереджаюче випрямлення колінних суглобів з подальшим випрямленням тулуба, що загрожує пошкодженню поперекових сегментів хребта.

Якщо крісло з підлокітниками, то можна допомогти собі встати, впираючись у них долонями. При відсутності підлокітників можливий підйом, при якому треба зробити вихідний упор долонями у власні коліна і по черзі перемістити кисті рук вгору по стегнах, щоб допомогти випрямленню тулуба. Цей спосіб допомагає в період гострих болів у спині, але навчитися його виконання можна і в спокійний період.

Для сором’язливих людей, які не бажають звертати на себе увагу оточуючих своїми зосередженими діями при підйомі з стільця, пропонується інший спосіб. На відміну від попередніх методів він характеризується витонченістю і стрімкістю при збереженні безпеки [67, С.147]. При цьому не треба широко розставляти ступні - досить одну ногу поставити на носок на 10 см назад під стілець, використовуючи її при підйомі зі стільця в якості стартової опори. Цей спосіб дозволяє при мінімальних зусиллях швидко опинитися у вертикальному положенні.

Персонал, що працює на комп’ютері зобов’язаний дотримуватися вимог інструкції, розробленої на підставі Санітарних норм і правил СанПіН 2.2.2.542-96 «Гігієнічні вимоги до відеодисплейним терміналів, персональним електронно-обчислювальних машин і організації робіт», а також нести особисту відповідальність за дотримання вимог безпеки своєї праці і за створення небезпечного чи шкідливого виробничого фактора для інших працюючих і поломку комп’ютера.

При роботі з комп’ютером шкідливими і небезпечними чинниками є:

-електростатичні поля;

-електромагнітне випромінювання;

-наявність потужних іонізуючих випромінювань;

-локальне стомлення, загальна втома;

-стомлюваність очей;

-небезпека ураження електричним струмом;

-пожежонебезпека.

Режими праці та відпочинку при роботі з комп’ютером повинні організовуватися в залежності від виду та категорії трудової діяльності.

Види трудової діяльності поділяються на 3 групи:

Група А - робота з зчитування інформації з екрана комп’ютера з попереднім запитом;

Група Б - робота з введення інформації;

Група В - творча робота в режимі діалогу.

За основну роботу з комп’ютером слід приймати таку, яка займає не менше 50 % часу протягом часу роботи комп’ютера.

Для видів трудової діяльності встановлюється 3 категорії тяжкості і напруженості роботи з комп’ютером, які визначаються:

для групи А - по сумарному числу прочитуваних знаків за час роботи з комп’ютером, але не більше 60 000 знаків;

для групи Б - по сумарному числу зчитуваних або вводимих знаків за час роботи з комп’ютером, але не більше 40 000 знаків;

для групи В - по сумарному часу безпосередньої роботи з комп’ютером, але не більше 6 годин за час роботи з комп’ютером.

Для забезпечення оптимальної працездатності і збереження здоров’я протягом часу роботи з комп’ютером повинні встановлюватися регламентовані перерви.

Перед початком роботи необхідно переконатися, що монітори комп’ютера мають антіблоковое покриття (окрім групи А) з коефіцієнтом відбиття не більше 0,5.

Покриття повинне також забезпечувати зняття електростатичного заряду з поверхні екрана, іскріння і накопичення пилу.

Корпус монітора повинен забезпечувати захист від іонізуючих та неіонізуючих випромінювань.

Необхідно перевірити робоче положення комп’ютера, відстань між стіною з віконними прорізами і столом має бути не менше 0,8 м. При невеликій кількості робочих місць бажано розташовувати столи біля протилежної стіни щодо віконних прорізів.

Відстань між робочими столами повинна бути не менше 1,2 м. Не допускається знаходження другого робочого місця з боку задньої стінки комп’ютера.

Екран відеомонітора повинен знаходитися від очей на оптимальній відстані 600-700 мм, але не ближче 500 мм.

Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися а межах 680-800 мм, при відсутності такої можливості висота робочої поверхні столу повинна становити 725 мм.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю, зверненого до користувача.

Оптимальними параметрами температури в кабінеті є 19-21 ^оС, допустимими 18-22, відносна вологість повітря 62-55% і відповідно. 39-31 %.

У кабінеті слід здійснювати наскрізне провітрювання для поліпшення якісного складу повітря, щодня проводити вологе прибирання.

Для підвищення вологості повітря слід використовувати зволожувачі. У кабінеті повинно бути штучне і природне освітлення. Основний потік природного світла повинен бути ліворуч. На вікнах повинні бути завіси в два рази більші ширини вікна. Забороняється застосовувати для вікон чорні завіси [58, С.93].

Кабінет, де знаходяться комп’ютери відноситься до пожежонебезпечного приміщення категорії «Б», тому необхідно мати вуглекислотний вогнегасник типу ВУ-5 і вміти ним користуватися.

Необхідно звертати увагу на заземлення, тому що в комп’ютері використовуються мікросхеми, чутливі до статичної електрики. Особливу увагу звертають на цілісність ізоляції всіх кабелів та роз’ємів, щоб не виявитися несподівано під напругою щодо землі. Забороняється самостійно відкривати комп’ютер, з-за високої напруги всередині. Виключається робота з комп’ютером і його периферійними пристроями з відкритим корпусом. Не дозволяється самостійно перемикати силові та інтерфейсні кабелі, проливати рідини і т.ін. Робоче місце на комп’ютері необхідно обладнати спеціальними меблями: обертовим стільцем із змінною висотою сидіння і кута нахилу спинки.

При роботі на комп’ютері працюючий повинен бути уважним, не відволікатися на побутові справи.

Під час роботи комп’ютера забороняється:

-залишати комп’ютер без нагляду;

-проводити ремонт;

-знімати корпус з комп’ютера.

Тривалість безперервної роботи з комп’ютером без регламентованої перерви не повинна перевищувати 2 годин.

Під час регламентної перерви з метою зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, усунення впливу гіподинамії та гіпокінезії, запобігання розвитку познотопічної втоми доцільно виконувати комплекси вправ. Рівень шуму в приміщенні під час роботи комп’ютерів не повинен перевищувати 50 дБА [66, С.178].

Конструкція відеомонітора повинна передбачати заходи, що забезпечують добру розбірливість зображення, незалежну від зовнішнього освітлення.

У залежності від призначення і області застосування відеотермінали можуть бути розділені на наступні групи:

група А - кольорові монітори тільки для демонстраційних цілей.

група Б - кольорові монітори для персональної роботи;

група В - монохромні монітори.

Категорично забороняється використання на робочому місці електронагрівальних приладів з відкритим елементом, відкритим вогнем.

Користування електронагрівальними приладами з закритими нагрівальними елементами дозволяється тільки у спеціально відведених для цього місцях.

Недотримання вимог до мікроклімату приміщення може не тільки різко знижувати продуктивність праці, викликати втрати робочого часу через збільшеного числа помилок у роботі, але і приводити до функціональних розладів або хронічних захворювань органів дихання, нервової системи, імунної системи.

У аварійних ситуаціях комп’ютер необхідно негайно відключити від мережі: при відключенні електричної енергії; при пожежі; при появі запаху диму [42, С.89].

Людину, що потрапила під напругу, необхідно негайно звільнити від дії струму, відключивши комп’ютер або відкинувши електродріт. Якщо це неможливо зробити швидко, потерпілого необхідно відтягнути від струмоведучих частин, діючи однією рукою, ізольованою гумовою рукавичкою (сухим одягом) торкаючись лише одягу потерпілого. До прибуття лікаря потерпілому надати першу допомогу. У перші хвилини з моменту ураження необхідно почати штучне дихання, закритий масаж серця. Під час пожежі приступити до гасіння пожежі вуглекислотним вогнегасником і викликати пожежну команду за тел. 101.

Після закінчення роботи відключити комп’ютер від мережі.