Теоретичні засади наукових досліджень в галузі інформаційних війн

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………...4

ВСТУП…………………………………………………………………………....5

Розділ 1. Теоретичні засади наукових досліджень в галузі інформаційних війН…………………...……………………...8

1.1. Аналітичний огляд літератури за темою дослідження ……………8

1.2. Сутність інформаційної війни та її основні ознаки………………..11

1.3. Сучасні наукові підходи до визначення понять та термінів в галузі інформаційної війни……………………………………………………………..12

Висновки до першого розділу …………………………………………………27

Розділ 2. Історичні засади наукових досліджень в галузі інформаційної війни ………………………………………...28

2.1. Осмислення стратегій інформаційно-психологічного тиску як складової традиційної війни в епоху ранніх цивілізацій……………….…..…28

2.2. Розвиток досліджень інформаційного протиборства в епоху Нового часу та Новітній період………………………………………..………..36

2.3.Становлення проблеми інформаційної війни у ХХ ст…………...…46

Висновки до другого розділу ………………………………………………….53

Розділ 3. Сучасний стан та перспективи розвитку інформаційної війни в сучасному інформаційному суспільстві …………………………………………………………………54

3.1. Причини загострення інформаційних війн в сучасний історичний період……………………………………………………………………………..54

3.2. Вплив інформаційних технологій на трансформацію інформаційної зброї………………………………………………………………………………58

3.3.Перспективи розвитку стратегій ведення інформаційних війн……65

Висновок до третього розділу……………………………………….………..73

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………..74

4.1. Охорона праці при роботі на персональному комп’ютері……...…74

4.2. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру та захист інформації в сучасному інформаційному суспільстві……………………………………….83

Висновки до четвертого розділу ……………………………………………...89

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..90

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………92

ДОДАТКИ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ІПВ - Інформаційно-психологічний вплив;

ІПП - Інформаційно-психологічне протиборство;

ІТВ - Інформаційно-технічний вплив;

ЗМІ - Засоби масової інформації;

ПЕОМ - Персональна електронна обчислювальна машина;

ТНК - Трансаціональна компанія;

ТП - Територіальні підсистеми;

НС - Надзвичайна ситуація;

ЄДС НС- Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік.

ВСТУП

Актуальність теми. Багатогранність форм і методів цієї роботи у науковому та практичному планах залежить від того, що сьогодні будь-яка країна світу потребує створення ефективну систему державної протидії операціям інформаційно-психологічної війни. Відомо, що у наш час чимало держав розглядають інформаційну війну як ефективний інструмент реалізації зовнішньої політики України.

Інформаційно-психологічна війна дозволяє надавати інтенсивний вплив на різні процеси, на всіх щаблях державного та громадського влаштування у кожній країні чи регіоні.

Сукупність негараздів у цій галузі пояснюється невідповідністю між об'єктивною потребою у створенні такої системи та низьким рівнем готовності сучасного суспільства чинити активний опір будь-яким спробам маніпулювання свідомістю. Річ у тім, що у масовій свідомості громадян не сформувалося розуміння тієї загрози, яку можуть нести сучасні комунікаційні технології через їх прихований інформаційно-психологічний вплив. Особливо якщо вони використовуються в політичних цілях.

Існує й ще одна проблема, що мотивує наше дослідження. Йдеться про невідповідність темпів розвитку спеціальних технологій інформаційно-психологічної агресії і технологій психологічного захисту свідомості, системи цінностей і психічного здоров'я суспільства.

Цілеспрямований інформаційно-психологічний вплив на людину є різновидом соціальних відносин, у яких, на наш погляд, таїться особлива небезпека, що зумовлює актуальність дослідження.

Ступінь дослідження. Дослідженням сутності інформаційної війни в сучасному інформаційному суспільстві займалася значна кількість вітчизняних і зарубіжних вчених. Найбільше можна виділити праці таких як: Афанасьєв У., Вершинін М.С., КаландаровК.Х., Крутских А., Почепцов С.С., Расторгуєв С.П., Танскотт Д., та інші [14, 35, 48].

Мета роботи – дослідити вплив інформаційної війни на сфери суспільної свідомості в процесі інформатизації суспільства.

Для досягнення поставленої мети потрібно розглянути такі завдання:

· Розглянути сутність поняття інформаційної війни;

· Визначити сучасні наукові підходи до визначення понять сфери інформаційної війни;

· Розглянути стратегії інформаційно-психологічного тиску як складову інформаційної війни;

· Дослідити виникнення сучасного виду інформаційної війни в рамках ХХ століття;

· Розглянути причини загострення інформаційних конфліктів;

· Розглянути перспективи розвитку стратегій ведення інформаційної війни;

Об’єкт дослідження – інформаційне суспільство як основа виникнення інформаційних конфліктів.

Предмет дослідження – ведення інформаційної війни в рамках інформаційного суспільства.

У процесі написання дипломної роботи були використані такі методи дослідження:

· узагальнення – метод наукового пізнання, за допомогою якого фіксуються загальні ознаки та властивості певного класу об'єктів та здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, від менш загального до більш загального, за допомогою якого після розгляду наукових доробків зарубіжних та вітчизняних вчених ми узагальнили всю інформацію в окремих розділах даного дослідження;

· метод класифікації, тобто система класифікації визначається і характеризується використаним методом класифікації, ознаками класифікації, послідовністю і кількістю рівнів класифікації, який ми використали в першому розділі дипломної роботи;

· синтезу - вивчення об’єкту дослідження у єдиному взаємозв’язку його частин – вивчили систему інформаційної війни в рамках інформаційного суспільства;

· спостереження – систематичне, цілеспрямоване вивчення об’єкту.

Наукова новизна дослідження полягає у розгляді питання взаємодії інформаційної війни та інших видів інформаційних конфліктів в нинішньому інформаційному суспільстві зважаючи на розвиток інформаційних технологій.

Практичне значення роботи полягає в тому що вона може використовуватися як основа для практичних занять студентів, а також слугувати фундаментом для подальших досліджень.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, які розкривають тему проведеного дослідження, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, що доповнюють основний зміст роботи, загальний обсяг сторінок 101, список використаних джерел містить 84 позиції.

Ключові слова: Інформаційна війна, іформаційно-психологічне протиборство, пропаганда, інформаційно-психологічний вплив, інформаційно-технічний вплив, інформаційна зброя.

Розділ 1

Висновки до першого розділу

- Інформаційні впливи на масову свідомість існували завжди. Як технологію його використовували ще шамани і жерці, коли вони намагалися "конструювати майбутнє" в тому чи іншому напрямку.

- Генеральна мета інформаційної війни таким чином - порушити обмін інформацією в таборі конкурента. Неважко зрозуміти, що цей вид зброї, як правило, взагалі не спрямований на завдання втрат живій силі. У цьому сенсі крива технології вивела, нарешті, до безкровної і в той же час винятково ефективної зброї. Вона знищує не населення, а державний механізм.

- Сьогодні термін пропаганда знову може бути нейтральним для широкого вжитку, хоча частіше він використовується як журналістське негативне визначення дій тих чи інших інформаційних підрозділів, особливо військових. Це саме стосується і випадків політичного протистояння, коли опоненти можуть вказувати на вислів свого супротивника як на пропагандистський.

- Відповідно до націобезпекознавчого підходу, загрози інформаційній безпеці, з одного боку являють собою організаційний компонент системи державного управління, а з іншого - слугують індикатором ефективності її функціонування.

- На сьогодні саме інформаційні війни становлять найбільшу небезпеку нормальному функціонуванню системи національної безпеки. Інформаційна війна має наступальні та оборонні складові, але, починаючи з цільового проектування та розробки своєї архітектури командування, управління, комунікації, комп'ютерів та розвідки, яка забезпечує особам, які приймають рішення, відчутну інформаційну перевагу у різноманітних конфліктах. Інформаційна війна може бути спрямована проти трьох елементів: комп'ютер; програмне забезпечення; людина.

 

Розділ 2

Висновки до другого розділу

- Інформаційний вплив – це організоване цілеспрямоване застосування спеціальних інформаційних засобів і технологій для внесення деструктивних змін у свідомість особистості, соціальних груп чи населення (корекція поведінки), в інформаційно-технічну інфраструктуру об’єкта впливу та фізичний стан людини. Інформаційний вплив варто поділяти на інформаційно-технічний та інформаційно-психологічний.

- Початок ХІХ ст. пов’язують із воєнними діями французів, які в досягненні перемоги над ворогом значну роль відводили ІПВ. На початку XIX ст. у французьких підрозділах логістики з’явилась перша у військовій хронології штатна структура психологічної боротьби. Такою установою можна назвати друкарню армії Наполеона, що супроводжувала його штаб майже у всіх кампаніях.

- Удосконалюються можливості інформаційного охоплення великих територій та мас людей у найкоротші терміни. Разом із позитивними явищами глобальної інформатизації, чіткіше проступають контури нових міжнародних проблем. Передусім це стосується сфери інформаційної безпеки та інформаційного протиборства. Не можна стверджувати, що такі проблеми виникли лише в умовах глобальної інформатизації, але поява єдиного інформаційного простору дозволила перетворити його на ще одне поле протиборства в міжнародних відносинах. - Навіювання є основним способом маніпулювання свідомістю, прямим вторгненням у психічне життя людей. При цьому маніпулятивний вплив організується так, щоб думка, уявлення, образ безпосередньо входили у сферу свідомості та закріплювалися в ній як дані безперечні й уже доведені. - На початок останньої чверті ХХ століття інформаційно-психологічне протистояння оформилося як комплекс, що складається з техногенного й гуманітарного рівня.

Розділ 3

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ

У четвертому розділі дипломного дослідженнявивчено правила поводження при роботі на персональному комп’ютері. Розглянуто правила поводження при надзвичайній ситуації.Вивчено загальні принципи Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, а також проаналізовано способи захисту інформації в сучасному інформаційному суспільстві.

Ключові слова: «персональний комп’ютер», «зона ураження», «надзвичайна ситуація».

ВИСНОВКИ

Отже в даній роботі були досліджені дані відповіді на такі питання:

1. Мета інформаційної війни - послабити моральні і матеріальні сили супротивника або конкурента та посилити власні. Вона передбачає заходи пропагандистського впливу на свідомість людини в ідеологічній та емоційній галузях. Очевидно, що інформаційна війна - складова частина ідеологічної боротьби.. Вони не призводять безпосередньо до кровопролиття, руйнувань, при їх веденні немає жертв, ніхто не позбавляється їжі, даху над головою. І це породжує небезпечну безпечність у ставленні до них. Тим часом, руйнування, яких завдають інформаційні війни у суспільній психології, психології особи, за масштабами і за значенням цілком співмірні, а часом і перевищують наслідки збройних воєн.

2. Питання формування понятійного апарату у сфері інформаційних відносин ще остаточно не вирішені. І передусім це пов'язано із недостатнім застосуванням методології націобезпекознавства - теорії національної безпеки та її понятійного апарату. Можна наголосити на тій обставині, що чисельність трактувань поняття інформаційна війна, має більш глибинні коріння, ніж це здасться на перший погляд. Йдеться про несформованість загальної теорії національної безпеки, а отже і базового висхідного алгоритму будови понятійного апарату.

3. Навіювання є основним способом маніпулювання свідомістю, прямим вторгненням у психічне життя людей. При цьому маніпулятивний вплив організується так, щоб думка, уявлення, образ безпосередньо входили у сферу свідомості та закріплювалися в ній як дані безперечні й уже доведені. Це стає можливим при підміні активного відношення психіки до предмета комунікації навмисно створеною пасивністю сприйняття, що так властиво релігійним виданням (розсіювання уваги поданням великої кількості інформації, активна форма її подання, штучне перебільшення престижу джерел).

4. У сучасних умовах безперервний розвиток техніки сприяє послідовному підвищенню обсягу і швидкості поширення інформації. Удосконалюються можливості інформаційного охоплення великих територій та мас людей у найкоротші терміни. Разом із позитивними явищами глобальної інформатизації, чіткіше проступають контури нових міжнародних проблем. Передусім це стосується сфери інформаційної безпеки та інформаційного протиборства. Не можна стверджувати, що такі проблеми виникли лише в умовах глобальної інформатизації, але поява єдиного інформаційного простору дозволила перетворити його на ще одне поле протиборства в міжнародних відносинах.

5. Вплив може мати як конструктивний, так і деструктивний характер. У першому випадку вплив спрямований на посилення політичної, психологічної та інших складових суспільства. Внаслідок цього суспільство буде менше зазнавати як зовнішніх, так і внутрішніх впливів. У другому випадку вплив спрямований на підвищення нестабільності, включаючи інформаційну підтримку центрів, що створюють таку нестабільність як у середині країни, так і за її межами. Психологічні операції також можуть стимулювати нову поведінку як стабілізуючого, так і дестабілізуючого характеру.

6. Глобальні соціальні зміни, події у світі в кінці XX ст. потребують об’єктивного аналізу інформаційного середовища світової спільноти. До цього проблема забезпечення інформаційної безпеки в нашій державі не лише не розглядалася, але й фактично ігнорувалася. При цьому уважалося за можливе її ви рішення шляхом уведення тотальної таємності, різних обмежень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про основи національної безпеки України: закон України від 1 лип. 2010 р. № 2411-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – № 40. – Ст. 527.

2. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: закон України від 5 лип. 1994 р. № 2594-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 31. – Ст. 286.

3. Про інформацію: закон України від 2 жов. 1992 р. № 2658-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 651.

4. Про охорону праці: закон України від 14 жов. 1992 р. № 2694-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.

5. Арквілли, Дж. Мережі і мережні війни: майбутнє терору, злочинності та бойових дій / Дж. Арквілли. – К.: Києво-Могилянська академія, 2005. – 350 с.

6. Бабічев, В. В. Охорона праці та технічна безпека / В. В. Бібічев. – К., 1996. – 224 с.

7. Бедрій, Я. І. Охорона праці: навч. посіб. / Я. І. Бедрій. – Львів: Афіша, 1997. – 258 с.

8. Бедрій, Я. І. Охорона праці: навч. посіб. / Я. І. Бедрій. – К.: ЦУЛ, 2002. – 322 с.

9. Беликов, А. С. Теоретическое и практическое обоснование эффективного применения огнезащитных покритий для снижения горючести материалов и повышения огнестойкости строительных конструкций / А. С. Беликов. – Днепропетровск, ПГА - СиИ, 2000. – 196 с.

10. Беликов, А. С. Основы охраны труда / А. С. Беликов. – Днепропетровск: Журфонд, 2007. – 494 с.

11. Брижко В.М. Е-боротьба в інформаційних війнах та інформаційне право / В.М.Брижко, М.Я.Швець, В.С.Цимбалюк; за ред. М.Швеця. – К.: НДЦПІ

12. Волковский Н.Л. История информационных войн: в 2 ч. Ч. 1 / Н.Л.Волковский. – СПб.: Полигон, 2003.– 502 с.

13. Волковский Н.Л. История информационных войн: в 2 ч. Ч. 2 / Н.Л.Волковский. – СПб.: Полигон, 2003.– 736 с.

14. Вершинін М.С. Політична комунікація в інформаційному суспільстві / М.С. Вершинін. – М.: Ягуар, 2006. - 256 с.

15. Гандзюк, М. П. Основи охорони праці: підруч. / М. П. Гандзюк, Е. П. Желібо, М. О. Халимовський – К.: Каравела, 2005. – 393 с.

16. Геврик, Є. О. Гігієна праці на виробництві: навч. посіб. / Є. О. Геврик. – К.: Ельга Ніка Центр, 2004. – 276 с.

17. Григорьев, М. Кто выигрывает в масс-медиа войнах / М. Григорьев // Открытая политика. – 1999. – №3-4 (34). – С. 2-7.

18. Гончарук, В. Є. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях: навч. посіб. / В. Є. Гончарук. – Львів, Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2004. – 136 с.

19. Грибан, В. Г. Валеологія: навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 256 с.

Додаток А

Термінологічний словник

Інформація - це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні.

Інформаційна війна - використання і управління інформацією з метою набуття конкурентоздатної переваги над супротивником.

Пропаганда - форма комунікації, спрямована на поширення фактів, аргументів, чуток та інших відомостей для впливу на суспільну думку на користь певної спільної справи чи громадської позиції.

Інформаційна безпека - стан інформації, в якому забезпечується збереження визначених політикою безпеки властивостей інформації.

Інформаційна зброя - сукупність спеціалізованих (фізичних, інформаційних, програмних, радіоелектронних) методів і засобів тимчасового або безповоротного виводу з ладу функцій і служб інформаційної інфраструктури в цілому або окремих її елементів.

 

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………...4

ВСТУП…………………………………………………………………………....5

Розділ 1. Теоретичні засади наукових досліджень в галузі інформаційних війН…………………...……………………...8

1.1. Аналітичний огляд літератури за темою дослідження ……………8

1.2. Сутність інформаційної війни та її основні ознаки………………..11

1.3. Сучасні наукові підходи до визначення понять та термінів в галузі інформаційної війни……………………………………………………………..12

Висновки до першого розділу …………………………………………………27

Розділ 2. Історичні засади наукових досліджень в галузі інформаційної війни ………………………………………...28

2.1. Осмислення стратегій інформаційно-психологічного тиску як складової традиційної війни в епоху ранніх цивілізацій……………….…..…28

2.2. Розвиток досліджень інформаційного протиборства в епоху Нового часу та Новітній період………………………………………..………..36

2.3.Становлення проблеми інформаційної війни у ХХ ст…………...…46

Висновки до другого розділу ………………………………………………….53

Розділ 3. Сучасний стан та перспективи розвитку інформаційної війни в сучасному інформаційному суспільстві …………………………………………………………………54

3.1. Причини загострення інформаційних війн в сучасний історичний період……………………………………………………………………………..54

3.2. Вплив інформаційних технологій на трансформацію інформаційної зброї………………………………………………………………………………58

3.3.Перспективи розвитку стратегій ведення інформаційних війн……65

Висновок до третього розділу……………………………………….………..73

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………..74

4.1. Охорона праці при роботі на персональному комп’ютері……...…74

4.2. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру та захист інформації в сучасному інформаційному суспільстві……………………………………….83

Висновки до четвертого розділу ……………………………………………...89

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..90

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………92

ДОДАТКИ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ІПВ - Інформаційно-психологічний вплив;

ІПП - Інформаційно-психологічне протиборство;

ІТВ - Інформаційно-технічний вплив;

ЗМІ - Засоби масової інформації;

ПЕОМ - Персональна електронна обчислювальна машина;

ТНК - Трансаціональна компанія;

ТП - Територіальні підсистеми;

НС - Надзвичайна ситуація;

ЄДС НС- Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік.

ВСТУП

Актуальність теми. Багатогранність форм і методів цієї роботи у науковому та практичному планах залежить від того, що сьогодні будь-яка країна світу потребує створення ефективну систему державної протидії операціям інформаційно-психологічної війни. Відомо, що у наш час чимало держав розглядають інформаційну війну як ефективний інструмент реалізації зовнішньої політики України.

Інформаційно-психологічна війна дозволяє надавати інтенсивний вплив на різні процеси, на всіх щаблях державного та громадського влаштування у кожній країні чи регіоні.

Сукупність негараздів у цій галузі пояснюється невідповідністю між об'єктивною потребою у створенні такої системи та низьким рівнем готовності сучасного суспільства чинити активний опір будь-яким спробам маніпулювання свідомістю. Річ у тім, що у масовій свідомості громадян не сформувалося розуміння тієї загрози, яку можуть нести сучасні комунікаційні технології через їх прихований інформаційно-психологічний вплив. Особливо якщо вони використовуються в політичних цілях.

Існує й ще одна проблема, що мотивує наше дослідження. Йдеться про невідповідність темпів розвитку спеціальних технологій інформаційно-психологічної агресії і технологій психологічного захисту свідомості, системи цінностей і психічного здоров'я суспільства.

Цілеспрямований інформаційно-психологічний вплив на людину є різновидом соціальних відносин, у яких, на наш погляд, таїться особлива небезпека, що зумовлює актуальність дослідження.

Ступінь дослідження. Дослідженням сутності інформаційної війни в сучасному інформаційному суспільстві займалася значна кількість вітчизняних і зарубіжних вчених. Найбільше можна виділити праці таких як: Афанасьєв У., Вершинін М.С., КаландаровК.Х., Крутских А., Почепцов С.С., Расторгуєв С.П., Танскотт Д., та інші [14, 35, 48].

Мета роботи – дослідити вплив інформаційної війни на сфери суспільної свідомості в процесі інформатизації суспільства.

Для досягнення поставленої мети потрібно розглянути такі завдання:

· Розглянути сутність поняття інформаційної війни;

· Визначити сучасні наукові підходи до визначення понять сфери інформаційної війни;

· Розглянути стратегії інформаційно-психологічного тиску як складову інформаційної війни;

· Дослідити виникнення сучасного виду інформаційної війни в рамках ХХ століття;

· Розглянути причини загострення інформаційних конфліктів;

· Розглянути перспективи розвитку стратегій ведення інформаційної війни;

Об’єкт дослідження – інформаційне суспільство як основа виникнення інформаційних конфліктів.

Предмет дослідження – ведення інформаційної війни в рамках інформаційного суспільства.

У процесі написання дипломної роботи були використані такі методи дослідження:

· узагальнення – метод наукового пізнання, за допомогою якого фіксуються загальні ознаки та властивості певного класу об'єктів та здійснюється перехід від одиничного до особливого та загального, від менш загального до більш загального, за допомогою якого після розгляду наукових доробків зарубіжних та вітчизняних вчених ми узагальнили всю інформацію в окремих розділах даного дослідження;

· метод класифікації, тобто система класифікації визначається і характеризується використаним методом класифікації, ознаками класифікації, послідовністю і кількістю рівнів класифікації, який ми використали в першому розділі дипломної роботи;

· синтезу - вивчення об’єкту дослідження у єдиному взаємозв’язку його частин – вивчили систему інформаційної війни в рамках інформаційного суспільства;

· спостереження – систематичне, цілеспрямоване вивчення об’єкту.

Наукова новизна дослідження полягає у розгляді питання взаємодії інформаційної війни та інших видів інформаційних конфліктів в нинішньому інформаційному суспільстві зважаючи на розвиток інформаційних технологій.

Практичне значення роботи полягає в тому що вона може використовуватися як основа для практичних занять студентів, а також слугувати фундаментом для подальших досліджень.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, які розкривають тему проведеного дослідження, висновків до кожного розділу, загальних висновків, додатків, що доповнюють основний зміст роботи, загальний обсяг сторінок 101, список використаних джерел містить 84 позиції.

Ключові слова: Інформаційна війна, іформаційно-психологічне протиборство, пропаганда, інформаційно-психологічний вплив, інформаційно-технічний вплив, інформаційна зброя.

Розділ 1

Теоретичні засади наукових досліджень в галузі інформаційних війн

У першому розділі дипломного дослідженнярозглянуто теоретичний аспект інформаційної війни. Структурою розділу передбачено аналітичний огляд джерельної бази дослідження. З’ясовано структуру інформаційної війни та її ознаки. Проаналізовано сучасні наукові підходи в галузі ведення інформаційної війни.

Ключові слова: «інформаційна війна», «інформаційний вплив», «інформаційна боротьба».