Висновки до четвертого розділу

- Дисплей - головне джерело небезпеки в персональному комп’ютері. Він випускає випромінювання декількох видів: рентгенівське, ультрафіолетове, інфрачервоне, електромагнітне.

- Під час роботи з комп’ютером найбільшому ризику піддаються зорова, опорно-рухова, нервово-психічна системи і репродуктивна функція у жінок.

- При роботі з комп’ютером шкідливими і небезпечними чинниками є: електростатичні поля; електромагнітне випромінювання; наявність потужних іонізуючих випромінювань; локальне стомлення, загальна втома; стомлюваність очей; небезпека ураження електричним струмом; пожежонебезпека.

- В аварійних ситуаціях комп’ютер повинен негайно відключений від мережі.

- ЄДС НС складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем і має чотири рівні – загальнодержавний, регіональний, місцевий та об’єктовий.

- Кожний рівень ЄДС НС має координуючі та постійні органи управління, систему повсякденного управління, сили і засоби, резерви матеріальних та фінансових ресурсів, системи зв’язку та інформаційного забезпечення.

- Захист інформації — сукупність методів і засобів, що забезпечують цілісність, конфіденційність і доступність інформації за умов впливу на неї загроз природного або штучного характеру, реалізація яких може призвести до завдання шкоди власникам і користувачам інформації.

ВИСНОВКИ

Отже в даній роботі були досліджені дані відповіді на такі питання:

1. Мета інформаційної війни - послабити моральні і матеріальні сили супротивника або конкурента та посилити власні. Вона передбачає заходи пропагандистського впливу на свідомість людини в ідеологічній та емоційній галузях. Очевидно, що інформаційна війна - складова частина ідеологічної боротьби.. Вони не призводять безпосередньо до кровопролиття, руйнувань, при їх веденні немає жертв, ніхто не позбавляється їжі, даху над головою. І це породжує небезпечну безпечність у ставленні до них. Тим часом, руйнування, яких завдають інформаційні війни у суспільній психології, психології особи, за масштабами і за значенням цілком співмірні, а часом і перевищують наслідки збройних воєн.

2. Питання формування понятійного апарату у сфері інформаційних відносин ще остаточно не вирішені. І передусім це пов'язано із недостатнім застосуванням методології націобезпекознавства - теорії національної безпеки та її понятійного апарату. Можна наголосити на тій обставині, що чисельність трактувань поняття інформаційна війна, має більш глибинні коріння, ніж це здасться на перший погляд. Йдеться про несформованість загальної теорії національної безпеки, а отже і базового висхідного алгоритму будови понятійного апарату.

3. Навіювання є основним способом маніпулювання свідомістю, прямим вторгненням у психічне життя людей. При цьому маніпулятивний вплив організується так, щоб думка, уявлення, образ безпосередньо входили у сферу свідомості та закріплювалися в ній як дані безперечні й уже доведені. Це стає можливим при підміні активного відношення психіки до предмета комунікації навмисно створеною пасивністю сприйняття, що так властиво релігійним виданням (розсіювання уваги поданням великої кількості інформації, активна форма її подання, штучне перебільшення престижу джерел).

4. У сучасних умовах безперервний розвиток техніки сприяє послідовному підвищенню обсягу і швидкості поширення інформації. Удосконалюються можливості інформаційного охоплення великих територій та мас людей у найкоротші терміни. Разом із позитивними явищами глобальної інформатизації, чіткіше проступають контури нових міжнародних проблем. Передусім це стосується сфери інформаційної безпеки та інформаційного протиборства. Не можна стверджувати, що такі проблеми виникли лише в умовах глобальної інформатизації, але поява єдиного інформаційного простору дозволила перетворити його на ще одне поле протиборства в міжнародних відносинах.

5. Вплив може мати як конструктивний, так і деструктивний характер. У першому випадку вплив спрямований на посилення політичної, психологічної та інших складових суспільства. Внаслідок цього суспільство буде менше зазнавати як зовнішніх, так і внутрішніх впливів. У другому випадку вплив спрямований на підвищення нестабільності, включаючи інформаційну підтримку центрів, що створюють таку нестабільність як у середині країни, так і за її межами. Психологічні операції також можуть стимулювати нову поведінку як стабілізуючого, так і дестабілізуючого характеру.

6. Глобальні соціальні зміни, події у світі в кінці XX ст. потребують об’єктивного аналізу інформаційного середовища світової спільноти. До цього проблема забезпечення інформаційної безпеки в нашій державі не лише не розглядалася, але й фактично ігнорувалася. При цьому уважалося за можливе її ви рішення шляхом уведення тотальної таємності, різних обмежень.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про основи національної безпеки України: закон України від 1 лип. 2010 р. № 2411-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2010. – № 40. – Ст. 527.

2. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: закон України від 5 лип. 1994 р. № 2594-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 1994. – № 31. – Ст. 286.

3. Про інформацію: закон України від 2 жов. 1992 р. № 2658-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 651.

4. Про охорону праці: закон України від 14 жов. 1992 р. № 2694-XII // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 49. – Ст. 668.

5. Арквілли, Дж. Мережі і мережні війни: майбутнє терору, злочинності та бойових дій / Дж. Арквілли. – К.: Києво-Могилянська академія, 2005. – 350 с.

6. Бабічев, В. В. Охорона праці та технічна безпека / В. В. Бібічев. – К., 1996. – 224 с.

7. Бедрій, Я. І. Охорона праці: навч. посіб. / Я. І. Бедрій. – Львів: Афіша, 1997. – 258 с.

8. Бедрій, Я. І. Охорона праці: навч. посіб. / Я. І. Бедрій. – К.: ЦУЛ, 2002. – 322 с.

9. Беликов, А. С. Теоретическое и практическое обоснование эффективного применения огнезащитных покритий для снижения горючести материалов и повышения огнестойкости строительных конструкций / А. С. Беликов. – Днепропетровск, ПГА - СиИ, 2000. – 196 с.

10. Беликов, А. С. Основы охраны труда / А. С. Беликов. – Днепропетровск: Журфонд, 2007. – 494 с.

11. Брижко В.М. Е-боротьба в інформаційних війнах та інформаційне право / В.М.Брижко, М.Я.Швець, В.С.Цимбалюк; за ред. М.Швеця. – К.: НДЦПІ

12. Волковский Н.Л. История информационных войн: в 2 ч. Ч. 1 / Н.Л.Волковский. – СПб.: Полигон, 2003.– 502 с.

13. Волковский Н.Л. История информационных войн: в 2 ч. Ч. 2 / Н.Л.Волковский. – СПб.: Полигон, 2003.– 736 с.

14. Вершинін М.С. Політична комунікація в інформаційному суспільстві / М.С. Вершинін. – М.: Ягуар, 2006. - 256 с.

15. Гандзюк, М. П. Основи охорони праці: підруч. / М. П. Гандзюк, Е. П. Желібо, М. О. Халимовський – К.: Каравела, 2005. – 393 с.

16. Геврик, Є. О. Гігієна праці на виробництві: навч. посіб. / Є. О. Геврик. – К.: Ельга Ніка Центр, 2004. – 276 с.

17. Григорьев, М. Кто выигрывает в масс-медиа войнах / М. Григорьев // Открытая политика. – 1999. – №3-4 (34). – С. 2-7.

18. Гончарук, В. Є. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях: навч. посіб. / В. Є. Гончарук. – Львів, Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2004. – 136 с.

19. Грибан, В. Г. Валеологія: навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 256 с.