Валютний контроль за надходженням товарів за бартерними контрактами.

Зг. ЗУ «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в галузі ЗЕД» від 23.12. 98р., контроль за здійсненням товарообмінних (бартерних) операцій, за порушенням законодавчих норм покладено на державні органи.

Порушення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості. Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, строки (90 днів) і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.

Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинно бути підтверджено довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому законом порядку.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).

Органи державної митної служби України здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи державної податкової служби про порушення строків надходження товарів.

Органи державної податкової служби України здійснюють контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерним договором та інформують органи державної митної служби України про фактичний експорт робіт і послуг для здійснення контролю за своєчасним надходженням товарів, що повинні бути імпортовані. Також органи державної податкової служби України мають право за наслідками документальних перевірок стягувати у безспірному порядку з суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України пеню.

В деяких випадках з метою збільшення надходжень в Україну валютних коштів, стабілізації національної валюти та оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому може бути заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами).

Перелік товарів, робіт, послуг експорт яких забороняється за бартерними контрактами затвердив своєю постановою Кабінет Міністрів України. Встановлено перелік товарів (робіт, послуг), експорт яких по бартерним операціям забороняється – це насіння соняшнику, олія соняшникова, пиво солодове, вина, лікери, спирт етиловий, горілка та інші міцні алкогольні напої, сигарети, руди і концентрати дорогоцінних металів, кокс і напівкокс з кам’яного вугілля, пек і кокс пековий, отриманий із смоли кам’яного вугілля або інших мінеральних смол, дорогоцінних металів, шкіри, перли природні або культивовані, алмази, дорогоцінне каміння і т.д. Також встановлено окремо перелік товарів (робіт, послуг), імпорт яких по бартерним операціям забороняється – це бурштин, алмази оброблені або необроблені, ювелірні вироби, вироби з бурштину.

Міжнародне посередництво.

Під торгівельно-посередницькими операціями розуміють операції, пов'язані з купівлею-продажем товару, що виконується за дорученням виробника-експортера незалежним від нього торговельним посередником на основі укладеної між ними угоди або окремого доручення.

Торгівля через посередників використовується малими чи середніми підприємствами, а також різного типу товариствами, в структурі яких є вмонтований експортний відділ.

При торгівлі через посередників прийнято говорити про прямий ЕХ та прямий ІМ. Загальноприйнятим критерієм при цьому є той факт, що при прямому ЕХ (ІМ) внутрішній (національний) торговий посередник не бере участі в операції купівлі-продажу.

При прямому ЕХ національний виробник поставляє продукцію безпосередньо іноземному посереднику, а при імпорті отримує свої товари безпосередньо від іноземного посередника.

Непрямим вважається ЕХ, за якого виробник користується послугами тільки національного посередника або як національного так і зарубіжного посередників.

Якщо поставка товару відбувається не безпосередньо між експортером та імпортером у країні, що виробляє або купує товар, а через транзитного торговця в 3-й країні, то така торгівля зветься транзитною.

При непрямому ЕХ здійснюється продаж товару національним виробником національному зовнішньому торговцю. Тим самим експортна діяльність виробника обмежується підготовкою товару до ЕХ, а подальший розподіл усіх витрат і ризиків здійснюється зовнішніми торговцями. Внаслідок цього прибуток виробника зменшується. Особливо вигідний цей метод для малих і середніх підприємств.

Основні види торговельного посередництва: перепродаж товарів, консигнація, агентські операції, брокерські операції, лізингові операції, біржові операції, аукціонні операції, тендери, виставки.

Залучення торговельного посередника дає змогу:

o Запобігти інвестуванню значних коштів в організацію збутової мережі на своїй території або закордоном, оскільки посередницькі фірми мають власну матеріально-технічну базу (склади, демонстраційні зали, ремонтні майстерні, іноді роздрібні магазини).

o Збільшити прибуток за рахунок продажу товарів на іноземному ринку в момент поліпшення кон'юнктури за вищими цінами.

o Звільнити експортера від операцій, пов'язаних з реалізацією товару: доставка до країни імпорту, сортування, пакування, підбір за асортиментом, пристосування до вимог місцевого ринку, реклама.

o Скористатися капіталом торговельно-посередницьких фірм для фінансування угод як на основі короткострокового, так і середньострокового кредитування.

o Проникнути на регіональні ринки певних товарів, що майже монополізовані торговельними посередниками і є недосяжними для встановлення прямих контактів зі споживачами.

Недоліки в основному полягають у втраті експортером безпосередніх контактів зі споживачами від підприємницької активності посередника. Тому до посередника висувають такі вимоги:

- потенційний посередник не повинен представляти на цій території іншу іноземну або національну фірму, яка виробляє аналогічний або конкуруючий товар

- повинен мати адекватну матеріально-технічну базу

- повинен мати можливість забезпечити необхідний рівень додаткового сервісу

- фірма повинна мати стабільний фінансовий стан, бездоганну ділову репутацію та готовність до тривалого співробітництва.

Крім того вибір посередницької фірми залежить від виду виконуваних операцій: операції з перепродажу, комісійні, агентські, брокерські.