Соматоформний больовий розлад (F45.4)

Соматоформний больовий розлад - розлад, при якому головною скаргою є постійний, тяжкий, гнітючий біль, який не можна пояснити будь-яким фізіологічним процесом або соматичним захворюванням та який з'являється у зв'язку з емоційним конфліктом, психосоціальними проблемами.

Експертний висновок:

F45.4 Стійкий соматоформний больовий розлад

Неврастенія (F48.0).

Неврастенія - невротичний розлад, що характеризується вегетативними, соматичними та емоційними порушеннями, перебіг яких визначається дратівливою слабкістю, безсонням, підвищеною стомлюваністю, відволіканням уваги, зниженням настрою, постійним невдоволенням собою і оточенням. Може бути наслідком тривалого емоційного стресу, перевтоми.

В експертній практиці можуть мати значення лише поодинокі випадки особливо глибоких або стійких розладів

Експертні висновки:

F48.0 Неврастенія, затяжний перебіг з частими декомпенсаціями F48.0 Помірний (виражений) невротичний розвиток за астенічним типом

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1.В який час найбільш часто виникають нічні страхи? 1.321 години до першої години ночі

2. З 0 до 3 години ночі

3. З 2 години ночі до 3 ранку

4. В будь-який час

2. Які твердження не є вірними стосовно агорафобії?

1. Жінки страждають в 2 рази частіше, ніж чоловіки

2. Початок після 60 років не є характерним

3. Часто починається у дитячому віці

3. Типовими невротичними синдромами є всі перераховані, крім:

1. Обсесивно-фобічного

2. Синдрому нервової анорексії

3. Астено-іпохондричного

4. Психоорганічного

5. Синдрому невротичної депресії

4. Невротичні фобії характеризуються всім перерахованим, крім:

1. Складного, психологічно незрозумілого характеру ритуалів

2. Наявності чіткої фабули

3. Загострення в специфічних ситуаціях

4. Вираженого компоненту боротьби мотивів

5. Афективної насиченості переживань

5. Невротичний астенічний синдром проявляється всім перерахованим, крім:

1. Дратливої слабкості

2. Транзиторних легких порушень свідомості

3. Вегетативних розладів

4. Сенсомоторних і афективних розладів

5. Порушень сну

6. Невротична іпохондрія проявляється всім перерахованим, виключаючи:

1. Надмірну турботу і неспокій про своє здоров'я

2. Виникнення неприємних відчуттів на основі фізіологічних змін соматичних функцій

3. Наявність характеру «поробленості» неприємних відчуттів

4. Емоційно-афективні порушення

5. Тривожну настороженість

 

7. Невротична депресія характеризується всім перерахованим, окрім:

1. Психогенної зумовленості з відображанням психотравмуючої ситуації у переживаннях

2. Астенії з емоційною нестійкістю

3. Втечі "в роботу" з можливістю виконання великого обсягу роботи

4. Хвилеподібності перебігу

5. Виражених станів загальмованості, що переважають у ранкові години

8. При невротичній вегетативній дистонії з перевагою тонусу
парасимпатичного відділу характерним є:

1. Зниження частоти пульсу

2. Зниження артеріального тиску і температури тіла

3. Підсилення салівації і перистальтики кишечнику

4. Почервоніння шкіри

5. Міоз

9. Невротичні вегетативні кризи характеризуються:

1. Зв'язком з емоційною напругою

2. Афективною насиченістю

3. Різноманітною тривалістю, відсутністю стереотипності будови

4. Стабільним симпато-адреналовим спрямуванням

5. Стабільним вагоінсулярним спрямуванням

10. Невротичні вагоінсулярні кризи проявляються всім перерахованим, окрім:

1. Завмирань у ділянці серця, відчуттів перебоїв, тиску в грудній клітині

2. Стереотипної структури нападу з певною періодичністю

3. Відчуття нестачі повітря, задухи

4. Неприємних відчуттів в епігастрії, підсилення перистальтики

5. Гіперемії шкіряних покровів, пітливості

11. Невротичні порушення сну найбільш часто можуть проявлятися у вигляді:

1. Порушень засинання

2. Поверхневого сну з частими пробудженнями

3. Ранніх ранкових пробуджень з почуттям сонливості

4. Дисомній

5. Насиченістю сну сновидіннями

12. Для невротичного головного болю з переважною участю нервово-
м'язових порушень характерне все перераховане, крім:

1. Відчуття зовнішнього тиску, стягування, "каски"

2. Болісності шкіри голови, відчуття оніміння

3. Відчуття переливання, ворушіння в голові

4. Постійності головного болю з періодичним підсиленням

5. Частого поєднання з афективними розладами

13. Для невротичного головного болю характерне все перераховане, крім:

1. Пульсуючого характеру

2. Поєднання з вегетативними порушеннями

3. Зв'язку з емоційними розладами

4. Виникнення у певний час доби за типом пароксизму

5. Періодичного підсилення болю

14. Для невротичних порушень серцевої діяльності характерне все
перераховане, крім:

1. Проявів у вигляді кардіалгічного синдрому

2. Виникнення після фізичного навантаження

3. Проявів у вигляді порушення серцевого ритму

4. Частого поєднання з кардіофобією

5. Терапевтичної резистентності при лікуванні препаратами, що містять нітрогліцерин

15. Для невротичного кардіалгічного синдрому характерне все
перераховане, крім:

1. Появи різкого загруднинного болю з іррадіацією в ліву лопатку при фізичному навантаженні

2. Різноманітних болісних відчуттів у ділянці серця, частіше з локалізацією на верхівці

3. Постійних або тривалих болісних відчуттів, що тривають годинами

4. Безпосереднього зв'язку з емоційною напругою

5. Відсутності зв'язку з температурним режимом середовища

16. Для невротичного синдрому порушення серцевого ритму характерне
все перераховане, крім:

1. Суб'єктивних відчуттів ударів серця в грудній клітині без істинної тахікардії

2. Виникнення брадикардії або тахікардії

3. Можливості підсилення порушень у стані спокою при зосередженні на своїх відчуттях

4. Виникнення миготливої аритмії

5. Виникнення екстрасистолії

17. Невротичні порушення дихання виявляються всім перерахованим, крім:

1. Втрати повноцінності вдиху

2. Задишки експіраторного характеру

3. Постійного контролю за диханням на фоні тривоги

4. Частого поверхневого дихання

5. Поєднання з порушеннями серцевого ритму

18. Невротичний ларингоспазм характеризується всім перерахованим, крім:

1. Спастичних скорочень м'язів гортані, що перешкоджають вільному проходженню повітря в дихальні шляхи

2. Гострого початку, нерідко після психотравм

3. Суб'єктивного відчуття задухи, страху

4. Повторюваності підчас їжі

5. Наявності набряку слизової оболонки гортані

19. Невротичні порушення функцій стравоходу проявляються всім
перерахованим, крім:

1. Спазму стравоходу з затримкою харчової маси і неприємним відчуттям за грудниною

2. Відчуття стискання, чужорідного тіла в стравоході перед прийняттям їжі

3. Приєднання поліморфних відчуттів у вигляді печії, болю за грудниною тощо

4. Підсилення порушень при прийомі рідкої їжі

5. Підсилення порушень при прийомі твердої їжі

20. Невротичні порушення функцій шлунку проявляються всім
перерахованим, крім:

1. Надмірно швидкого насичення під час прийому їжі

2. Аерофагії і відрижки повітрям

3. Постійного відчуття стороннього предмета в шлунку

4. Мимовільного блювання у формі зригувань після їжі

5. Нудоти, не пов'язаної з прийомом їжі

21. Для невротичної гастралгії характерне все перераховане, виключаючи:

1. Виникнення неприємних відчуттів в епігастрії

2. Зв'язок з прийомом їжі

3. Поліморфність, невизначеність відчуттів

4. Ятрогенну зумовленість

5. Роль психогенно-емоційного чинника

22. Для невротичної астенії характерні всі перераховані симптоми, крім:

1. Дисомнії

2. Дисмнезії

3. Гіперестезії

4. Гетерономної сенестопатії

5. Вегетативної лабільності

23. Основними проявами типової невротичної депресії є всі перераховані,
крім:

1. Моторної загальмованості

 

2. Емоційної лабільності

3. Анозогнозії

4. Зниженого фону настрою

5. Психологічної зрозумілості переживань

24. Симпатико-адреналовий криз проявляється всіма симптомами за
винятком:

1. Сухості в роті

2. Відчуття жару

3. Відчуття ознобу

4. Відчуття задухи

5. Блідості шкірних покровів

25. З перерахованих нижче ознак для синдрому невротичних нав'язливостей
найбільш характерною є:

1. Виникнення поза бажанням хворого - 80%

2. Наявність критичного ставлення - 80%

3. Те, що, як правило, нав'язливості не реалізуються, якщо суперечать настановам особистості

4. Виражена астенізація

5. Постійна підозрілість

26. Неврастенічний симптомокомплекс розвивається здебільшого за
наявності в преморбіді:

1. Сенситивного радикалу

2. Експлозивного радикалу

3. Тривожно-насторожливих рис

4. Істероїдного радикалу

5. Шизоїдних рис

27. До нозофобій відносять все перераховане, крім:

1. Лісофобії

2. Ерейтрофобії

3. Канцерофобії

4. Кардіофобії

28. Що не є характерним для депресивного неврозу?

1. Зниження настрою

2. Прагнення до усамітнення

3. Зниження загальної активності

4. Психогенія

5. Психологічна зрозумілість переживань

29. Що не є характерним для іпохондричного неврозу?

1. Первинність надцінних страхів за своє здоров'я

2. Надмірна стурбованість своїм станом здоров'я

3. Сомато-вегетативна лабільність

4. Наявність вторинних сенестопатій

5. Екзальтація

30. Що не є ознакою неврозів?

1. Психогенна зумовленість

2. Відсутність формальних психічних порушень

3. Критичне ставлення до своїх болісних розладів

4. Домінування емоційних і сомато-вегетативних розладів

5. Параноїдна напаштованість

31. Що не є характерним для неврастенії?

1. Емоційна гіперстенічна слабкість

2. Підвищена стомлюваність

3. Зниження дієздатності і продуктивності в умовах психогенії

4. Підсилення головного болю в психологічно тяжкій ситуації

5. Ейфорія

32. Для неврозу є характерним:

1. Початок захворювання в зв'язку з соматичними захворюваннями

2. Наявність психогенезу

3. Церебрастенія

4. Психоорганічний синдром

5. Слабка реакція особистості на болісний симптом

33. Що є загальним для психогенних захворювань?

1. Психотравма провокує захворювання

2. Відсутність деструктивного процесу на органному і клітинному рівні

3. Короткочасність захворювання

34. Яка найчастіша роль преморбіду (характеру, типу ВИД) при психогенних
захворюваннях?

1. Патогенетична

2. Провокуюча

3. Патопластична

35. Яка найчастіша роль вікового чинника при психогенних захворюваннях?

1. Аутогенетична

2. Патопластична

3. Провокуюча

4. Сприяюча (така, що змінює грунт)

36. Вкажіть характерну ознаку іпохондричного неврозу:

1. Надмірна стурбованість станом свого здоров'я

2. Напади страху

37. Чи є обсесії, фобії, огудні думки варіантами нав'язливих станів?

1. Так

2. Ні

38. Яктація, хайломанія, оніхофагія - часті варіанти патологічних звичних
дій?

1. Так

2. Ні

39. Яка з ознак не є характерною для патологічних звичних дій?

1. Фіксація певних дій

2. Зняття емоційної напруженості

3. Можливість довільної зупинки рухів

4. Імпульсивність

40. Домінування емоційних і сомато-вегетативних розладів, психогенна
зумовленість, критичне ставлення особистості до своїх хворобливих
розладів, відсутність формальних психічних порушень - основні
признаки неврозу?

1. Так

2. Ні

41. Вкажіть механізм, що не призводить до формування неврозу:

1. Психогенез

2. Акцентуації певного типу

3. Психологічний комплекс переживань

4. Делінквентне оточення

42. Вкажіть препарат, застосування якого при неврозах недоцільне:

1. Фенібут

2. Галоперидол

3. Феназепам

4. Препарати валеріани, пустирника

5. Амітриптилін

43. Вкажіть ознаку, не характерну для невротичних тиків:

1. Різноманітність автоматизованих елементарних рухів

2. Початок після інтеркурентного захворювання

3. Психогенне виникнення

4. Результат фіксації захисної дії

5. Неврастенічний симптомокомплекс

44. Вкажіть ознаку, не характерну для невротичного розладу сну:

1. Глибокий сон

2. Тривожний, поверхневий сон

3. Порушення засинання

4. Зв'язок змісту сну з пережитим напередодні

5. Неврастенічний симптомокомплекс

45. Вкажіть недоцільний медично-реабілітаційний захід при лікуванні
неврозів:

1. Родинна психотерапія

2. Гіпнотерапія

3. Антиконвульсанти

4. Транквілізатори-седатики

5. Фізіотерапія, електросон

46. Вкажіть ознаку, не характерну для неврастенії:

1. Підвищена стомлюваність

2. Підсилення головного болю в психологічно тяжкій ситуації

3. Зниження дієздатності і продуктивності в умовах лсихогенії

4. Ейфорія

47. Вкажіть ознаку, не характерну для неврозу страху:

1. Емоційна напруга

2. Надцінні страхи

3. Тривожний настрій

4. Вираженість вегетативних розладів

5. Ейфорійний відтінок настрою

48. Вкажіть ознаку, не характерну для неврозу нав'язливих станів:

1. Психогенний початок

2. Емоційна напруга

3. Ейфорійний відтінок настрою

4. Потреба повторювати нав'язливу дію і почуття полегшення після її виконання

5. Критичне ставлення і боротьба з хворобливими симптомами

49. Вкажіть загальний невроз серед названих нижче:

1. Енурез

2. Енкопрез

3. Невроз нав'язливих станів

4. Заїкання

5. Невротична анорексія

50. Вкажіть варіант невротичних розладів серед перерахованих патологічних
станів:

1. Первинний енурез

2. Неврастенія

3. Псевдоневрастенічний стан

4. Церебрастенічний синдром

51. Вкажіть ознаку, не характерну для неврозу:

1. Наявність психогенезу

2. Початок в зв'язку з соматичними захворюваннями

3. Неврастенічний симптомокомплекс

4. Реакція особистості на болісний симптом

5. Ускладнення картини хвороби при фіксації на хворобливому симптомі

52. Вкажіть ознаку, не характерну для неврозоподібного стану, на відміну від
неврозу:

1. Початок в зв'язку з соматичними захворюваннями

2. Наявність церебрастенічних симптомів

3. Виражена реакція особистості на свій болісний симптом

4. Слабка реакція особистості на болісний симптом

5. Психоорганічний синдром

53. Вкажіть ознаку, що відрізняє невротичний нав'язливий синдром від
псевдонав'язливого іншої природи:

1. Потреба в повторенні при емоційній напрузі

2. Наявність ознак неврологічної локальності

3. Автоматизована потреба в повторенні

4. Наявність критичного відношення до нав'язливого синдрому

54. Почуття, що психотерапевт схожий на когось зі знайомих в минулому,
яке виникає під час терапії у пацієнта, має назву:

1. Раціоналізація

2. Проекція

3. Фантазування

4. Перенос

5. Ідентифікація

55. Що є недоліком застосування бензодіазепінів:

1. Більша широта терапевтичної дії

2. Низька спроможність активації мікросомальних ферментів печінки

3. Велика тривалість дії

4. Ризик розвитку залежності

56. До денних транквілізаторів з групи бєнзодіазепінових належать:

1. Діазепам

2. Гідазепам

3. Феназепам

4. Нітразепам (еунактин)

57. Що не є прийомом тренувальної психотерапії:

1. Імаготерапія

2. Аутогенне тренування

3. Емоційно-стресова психотерапія

4. М'язове розслаблення

5. Згасання патологічного рефлексу в умовах патогенної ситуації

58. По відношенню до гіпнозу вірні такі твердження:

1. Усунення симптому може призвести до заміни його іншим симптомом

2. Слабких, пасивних людей занурити в гіпнотичний стан легше

3. Гіпноз - одна з форм сну

4. Психічно здорових занурити в гіпнотичний стан легше, ніж психічно хворих

Вірні відповіді: 1.-1, 2.-3, 3. -4, 4. -1, 5. -2, 6. -З, 7. -5, 8. -1, 9. -З, 10. -2, 11. -1, 12. -З, 13. -4, 14. -2, 15. -1, 16. -4, 17. -2, 18. -5, 19. -4, 20. -З, 21. -2, 22. -2, 23. -З, 24. -2, 25. -З, 26. -1, 27. -2, 28. -2, 29. -5, ЗО. -5, 31. -5, 32. -2, 33. -2, 34. -З, 35. -2, 36. -1, 37. -1, 38. -1, 39. -4, 40. -1, 41. -4, 42. -2, 43. -2, 44. -1, 45. -З, 46. -4, 47. -5, 48. -З, 49. -З, 50. -2, 51. -2, 52. -З, 53. -4, 54. -4, 55. -4, 56. -2, 57. -З, 58. -4.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства-Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1997. - 400 с.

2. Андрющенко А.В. Эффективность флуоксетина (портал) при атипичных депрессиях // Журн. невропат, и психиатрии им. С.С.Корсакова - 1998 -Том 98, вип 4. - С.47 - 52.

3. Берн П. Стигматизация психических заболеваний и пути ее преодоления// Обзор современной психиатрии. - 2000. - Вып.6. - С.24-31.

4. Блейхер В. М., Крук. И. В. Патопсихологическая диагностика. - К-Здоров'я, 1986. - 280с.

 

5. Блейхер В.М., Крук И.В. Толковый словарь психиатрических терминов. -Воронеж: Изд-во НПО "Модэк", 1995. - 640 с.

6. Братусь Б.С. "Аномалии личности", Москва "Мысль", 1988.- 300 с.

7. Бурлачук Л.Ф., Морозов ОМ. Словарь-справочник по психодиагностике -СПб.: Питер Ком, 1999. - 528 с.

8. Бухановский. А. О. Кутявин, Ю. А. Литвак. M. E. Общая психопатология: Пособие для врачей. - 2 е изд., перераб и доп. - Ростов-н-Д.: Изд-во ЛРНЦ "Феникс", 1998. - 416 с.

9. Вальдман А.В., Александровский Ю.А. Психофармакотерапия невротических расстройств. - М.: "Медицина", 1987. - с. 135

Ю.Вейн A.M., Дюкова Г.М., Воробьева О.В., Данилов А.Б. Панические атаки. - Спб.: Б.и., 1997.- 304 с.

11.Влох І.Й., Михняк C.I., Сувало Б.П. Довідник з терапії психічних захворювань. - Львів: Каменяр, 1998. - С.2 - 44, 45 - 49.

12.Вовин Р.Я. Некоторые аспекты лечения депрессивных расстройств// Депрессия и коморбидные расстройства /Под.ред.А.Б.Смулевича. - М., 1997. -С.221 -227.

ІЗ.Гельдер М., Гэт Д., Мейо Р. Оксфордское руководство по психиатрии. -Т.1.-К.: Сфера, 1997. - 299 с.

14.Гельдер М., Гэт Д., Мейо Р. Оксфордское руководство по психиатрии. -Т.2.-К.: Сфера, 1997. - 435 с.

15.Гнаткж P.M. Вихід неврастенії та дисоціативних невротичних розладів (клініко-психопатологічний та соціально-психологічний аспекти). Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня к.м.н. - Харків, 2003. - с.20.

Іб.Гнездицкий В.В. Вызванные потенциалы мозга в клинической практике. -Таганрог: Издательство ТРТУ, 1997. - 252 с.

 

17.Голдберг Д., Бенджамин С, Крид Ф. Психиатрия в медицинской практике: Пер. с англ. А. Абессоновой., Д.Полтавца. - К.: Сфера, 1999.- 304 с.

18.Голдберг Д., Хаксли П. Распространенные психические расстройства (биосоциальная модель): Пер. с англ. Д.Полтавца.-К.: Сфера, 1999.-С.105-124.

19.Губский Ю.И., Шаповалова В.А., Кутько И.И., Шаповалова В.В. Лекарственные средства в психофармакологии. - Киев:Здоров"я, Харьков: Торсинг, 1997. - 288 с.

20.Деглин В.Л. Лекции по функциональной асимметрии мозга человека.-Амстердам-Киев, 1996.-151 с.

21.Депрессия и коморбидные расстройства / Под.ред.А.Б.Смулевича. -М., 1997.-310 с.

22.Діагностичні критерії з DSM-III-R: Переклад з англ. - К.: Абрис, 1994 -С. 272 с.

23. Жариков Н.М., Тюльпин Ю.Г. Психиатрия: Учебник. - М.: Медицина 2000. - 544 с.

24. Зеленина Е.В. К типологии депрессивного соматовегетативного симптомокомплекса // Депрессия и коморбидные расстройства / Под.ред.А.Б.Смулевича. - М., 1997. - С.72-80.

25. Калинин В.В., Мосолов С.Н. Фактор межполушарной асимметрии в прогнозе эффективности терапии альпразоламом у больных паническим расстройством // Архів психіатрії.-1997.-Вип.12-13. - С.177 - 178.

26.Калина Н.Ф. Основы психотерапии. - М.: "Рефл-бук";К "Ваклер" 1997.-272 с.

27.Карвасарский Б. Д. Неврозы: Руководство для врачей. -М.: Медицина, 1990.-576 с.

28.Каспер С. Обоснование длительной терапии антидепрессантами // Социальная и клиническая психиатрия. - 1995. - № 1.- С.80-92.

29.Квасенко А.В., Зутарев Ю.Т. "Психология больного" Лен., "Медицина" 1980.- 18 с.

30. Клиническая психиатрия/Под ред. Н.Е.Бачерикова. - К.: Здоров'я, 1989-С.256 - 284.

31. Клиническая психиатрия: Пер. с англ. - в 2-х т. Г.И. Каплан, Б.Дж. Седок. М.: Медицина, 1994. - Т.1.- 672 с; Т.2.- 528 с.

32. Клиническая психиатрия: пер. с англ. /Под ред. Т.Б. Дмитриевой - М.: ГЭОТАР Медицина, 1998. - 505 с.

ЗЗ.Коркина М.В., Лакосина Н.Д., Личко А.Е. Психиатрия: Учебник. - М.: Медицина, 1995.- С. 512 - 520.

 

34. Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих / Склад, колект. авторів.-Харків, РВФ "Арсіс Лтд", 2000.-303с.

35. Критерії діагностики та принципи лікування розладів психіки і поведінки у дітей та підлітків / Під ред. П.В.Волошина.- Харків, 2001.- C.146 - 158.

Зб.Крыжановский Г.Н. Общая патофизиология нервной системы.-М.:Медицина, 1997. - 352 с.

37. Кузнецов В.М., Чернявський В. Психіатрія: Підручник. - К., 1993. - 286 с.

38.Лопухов И.Г. Сравнительная клиническа оценка антидепрессивной активности флуоксетина и флувоксамина //Журн. невропатол. и психиатр. им.С.С.Корсакова -1997. - № 4. - С.53-57.

ЗЭ.Лурия Р.А. "Внутренняя картина болезней и натрогенные заболевания", Москва "Медицина", 1977, 110 стр.

40. Максимова Н.Ю., Мілюта К.Л., Піскун В.M. Основи дитячої патопсихології.-К., 1996.-С.65-75.

41. Машковский М.Д. Лекарственные средства: В 2-х томах. - Харьков: Торсинг, 1997.-592 с.

42. Международная классификация болезней (10-й пересмотр). Классификация психических и поведенческих расстройств. ВОЗ.- СПб, 1994.-303 с.

43. Международная классификация болезней (10-й пересмотр): МКБ-10 /ICD -10: Классификация психических и поведенческих расстройств. Клинические описания и указания по диагностике: Пер. на рус. яз. /Под ред. Ю.Л.Нуллера, СЮ. Циркина. - Всемир. Орг. Здравоохранения. - К.: Факт, 1999. - 270 с.

44. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: Практическое руководство. - М.: Медпресс, 1999. - 592 с.

45.Менделевич В.Д., Соловьева С.Л. Неврозология и психосоматическая медицина. - М.: МЕДпресс-информ, 2002.-608 с.

46.Михайлов Б.В., Табачников СИ., Витенко И.С., Чугунов В.В. Психотерапия: Учебник для врачей-интернов высших медицинских учебных заведений 3-4 уровней аккредитации.- X.: Око, 2002.- 768 с.

47. МКБ-10. Классификация психических и поведенческих расстройств. Исследовательские диагностические критерии - СПб., 1994. - С. 324 с.

48. МКБ-10. Классификация психических и поведенческих расстройств.- К.: Факт, 1999. -272с.

49. Морозов Г. В., Шумский Н. Г. Введение в клиническую психиатрию. -М.: Медицина, 1998. - 334 с.

50. Мосолов С.H. Клиническое применение современных антидепрессантов.-СПб: Медицинское информационное издательство, 1995. - 568 с.

51. Мосолов С.Н. Основы психофармакотерапии. - М.: Восток, 1996. - 288 с.

52. Мосолов С.Н. Современные тенденции развития психофармакотерапии // Журн.невропат.и психиатрии им.С.С.Корсакова. - 1998. - Том 98., Вып.5.-С.12-19.

53.Мясищев В.Н. "Личность и неврозы", Изд-во Ленинградского университета", 1960.-426 с.

54. Невідкладні стани в психіатрії та наркології: Метод, посібник / Під заг. ред.
Л.М.Юр'євої. - Київ, 2000. - 149 с.

55. Николаева В.В. "Влияние хронической болезни на психику" Изд-во Москва университета, 1987.- 167 с.

56. Петров Е.С., Лебедев А.А. Дофамин и переключающие системы мозга // Физиол.журн. им. И.М.Сеченова.-1995.-Т.81, N 8.-С.135-138.

57. Попов Ю.В., Вид В.Д. Современная клиническая психиатрия.-М.: Экспертное бюро, 1997.- 496с.

58. Пособие по практической психиатрии клиники Модели: Пер. с англ./Под ред. Д.Голдберга.- К.: Сфера, 2000.-360С.

59. Психиатрия: Практ. руководство/ Под ред. Р.Шайдера. Пер. с англ. - М.: Практика, 1998. - 485 с.

60. Психіатрія / Під ред. О.К.Напреєнко.- К.: Здоров'я, 2001.

61. Расстройства сна / Под ред. А.М.Вейна. - СПб: Медицинское информационное издательство, 1995. - 160 с.

62. Руководство по использованию классификации психических и поведенческих расстройств в клинической практике (МКБ-10).-Министерство здравоохр. Украины.-Донецк, «Критис»,2000.-345с.

63. Руководство по клинической детской и подростковой психиатрии: Пер. с англ. /Под ред. К.С. Робсона. - М.: Медицина, 1999. - 488 с.

64. Руководство по психиатрии / Под ред. Г.В.Морозова в 2-х томах.-М.: Медицина, 1988.-640C.

65. Рустанович А.В., Шамрей В.К. Клиническая психиатрия в схемах, таблицах и рисунках. - Спб.: ЄЛБИ-Спб, 2001.- 203 с.

бб.Сайс Л., Мисей А Стратегии уменьшения социальной изоляции лиц с психическими расстройствами // Обзор современной психиатрии. - 2000. -Вып.6. - С.32-34.

67.Сарторіус H. Розуміння класифікації психічних розладів МКХ-10: кишеньковий довідник/Пер. з англ. С.І.Михняка, І.Й. Влох. - Львів: Фенікс, 1999.-96 с.

68.Склар Д.А., Робинсон Л.М., Скаер Т.Л. и др. Антидепрессивная терапия-Экономическая оценка организации медицинского обслуживания // Социальная и клиническая психиатрия.- 1995.- № 1.- С.93 - 102

69.Сметанников П.Г. Психиатрия,- СПб.: СпбМАПО, 1997.-632с.

70.Смулевич А.Б., Морозова М.А. Эффекты тимолептиков в аспекте новой клинической систематики депрессивного синдрома. //Журн. невропатол и психиатрии им.С.С.Корсакова.- 1997. - № 7. - С.22-25.

71.Смулевич А.Б., Тиганов А.С., Дубницкая Э.Б., Фильц А.О. и другие. Ипохондрия и соматоформные расстройства. - М., 1992 г., - 176 с.

72.Стоукс П.Е. Флуоксетин: обзор за 5 лет // Социальная и клиническая психиатрия.- 1995.- В.5, № 2.-С.124-144.

73.Талалаенко А.Н., Абрамец И.И. Нейрохимические механизмы тревоги и анксиолитического действия психофармакологических средств // Журнал психиатрии и медицинской психологии.-1995.-№1-С.76-88.

74.Телешевская М.Э. Неврастения. - К.: «Здоровья», 1988. - 160с.

75.Телешевская М.Э., Буртянский Д.Л., Филатов А.Т. Реабилитация больных неврозами. - К.: «Здоровья», 1980. - с. 14.

76.Томпсон К. Серотонин и клинические характеристики сезонных аффективных расстройств // Депрессия и коморбидные расстройства / Под. ред. А. Б. Смулевича. - М., 1997. - С.98-102.

77.Тополянский В. Д., Струковская М.В. Психосоматические расстройства: Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1986. - 384 с.

78.Ушаков Г.К. Пограничные нервно-психические расстройства. - М.: «Медицина», 1987. - с. 303

79.Файнберг Н. Обсессивно-компульсивные расстройства // Медицина для всех. - 1997. - В.2, №4. - С.31.

80. Хилари М. Когнитивная терапия в лечении ипохондрии // Обзор современной психиатрии. - 2000. - Вып.6. - С.87-93.

81.Чуркин А.А., Мартюшов А.Н. Краткое руководство по использованию МКБ-10 в психиатрии и наркологии. - М.: «Триада-х», 2000. - с. 60 - 76

82. Шацберг А.Ф. Терапия флуоксетином коморбидных тревоги и депрессии // Социальная и клиническая психиатрия.- 1997. - № 2- С.142-157.

83.Шмуклер А.Б. Применение паксила (пароксетина) в клинической практике // Социальная и клиническая психиатрия. - 1997. - № 2.-С.134-139.

84. Шнайдер Ф. Нейропсихиатрические исследования эмоций // Социальная и клиническая психиатрия. - 1997. - № 2. - С.47-54.

85. Юрьева Л.Н. Кризисные состояния: Монография. - Днепропетровск: Арт-Пресс, 1998.-164 с.

86.Юрьева Л.Н. Реабилитация больных шизофренией, совершивших общественно опасные деяния: Монография. - Днепропетровск, 1996.-146 с.

87. Юрьева Л.Н., Полтавец В.И., Ерчкова Н.А. и др. Клинико-психопатологическое исследование и описание психического статуса: Учебное пособие. -Днепропетровск, 1994. -31 с.

88.Юр'єва Л.M. та ін.Медико-соціальна експертиза психічних та поведінкових розладів. - Дніпропетровськ, 2004.- 168с.

89.Яничак Ф., Дэвис Д., Прескорн Ш., Айд Ф. Принципы и практика психофармакотерапии (пер. с англ.).- К.: Ника-Центр, 1999.- 728с.

ЭО.Ясперс К. Общая психопатология: Пер. с нем. - М.: Практика, 1997.-1056 с.