Диференційна діагностика неврастенії з іншими розладами

Тривала психотравмуюча ситуація, відсутність неврологічних органічних симптомів і вказівок на перенесені соматичні захворювання свідчать на користь неврастенії. Однак такий діагноз сумнівний тоді, коли немає позитивного ефекту після вирішення конфліктної ситуації, а вірне лікування не мало результату.

Оскільки провідним при неврастенії є астенічний синдром, без різних варіантів якого важко собі уявити будь-який розлад, виникає необхідність диференційної діагностики неврастенії з різними розладами.

При відокремленні неврастенії від соматогенних астенічних станів враховують вказівки на нещодавно перенесені тяжкі соматичні й інфекційні захворювання (грип, пневмонія, дизентерія тощо). Це переважно глибока гіпостенічна форма астенічного синдрому по виходу з соматичного розладу або на його фоні.

Астенія при псевдоневротичній неврозоподібній шизофренії (F21.3) дуже виразна, в міру розвитку хвороби вона все менше залежить від зовнішніх умов і діяльності хворого. Роздратованість стає все більш неадекватною, вегетативні розлади змінюються сенестопатіями. Астенія досить часто поєднується з обсесивними, іпохондричними, афективними і деперсоналізаційними розладами. Вирішальне значення для диференційної діагностики в цих випадках мають ознаки прогредієнтності, притаманні шизофренії, поява негативних змін, поступове приєднання розладів, які відносяться до більш глибоких рівнів ураження.

Особливі труднощі виникають при відмежуванні невротичної астенії від

амбулаторних, маскованих депресій (F32), оскільки в їх клінічній картині відсутні класичні симптоми ендогенної депресії, а на передній план виступають численні порушення, що імітують соматичне захворювання з проявами астенії. При диференційній діагностиці потрібно пам'ятати, що стійкість клінічних проявів, які не піддаються терапевтичному впливу, навіть не різко виражені добові коливання настрою, сенесто-іпохондричні скарги без відповідного органічного фону і, нарешті, ефективність лікування антидепресантами свідчать на користь маскованої депресії.

У випадках органічних захворювань астенічний стан виступає в межах тієї чи іншої нозологічної форми і поєднується з притаманними цим захворюванням симптомами і типами перебігу (пухлини, сифіліс, ВІЧ-інфекція, психічні та поведінкові розлади пов'язані зі зловживанням алкоголем, наркотичними та токсикоманічними засобами тощо).

Так в початковій стадії прогресивного паралічу поряд з астенічними скаргами виявляється ряд неврологічних знаків і перші ознаки недоумкуватості: зниження критики, втрата колишніх морально-етичних настанов тощо.

При церебральному атеросклерозі звертають на себе увагу слабкодухість, розлади пам'яті, запаморочення, коливання артеріального тиску тощо.

При інших органічних захворюваннях прискіпливе обстеження виявляє притаманні їм неврологічні порушення, а також органічно зумовлені зміни інтелекту, пам'яті та особистості в цілому.

При зловживанні психоактивними речовинами астенічний синдром нагадує звичайну неврастенію. При цьому його не слід змішувати з інтоксикаційною слабкістю після алкогольного ексцесу напередодні, зі станом відміни, а також зі станом по виходу зі психозу. Тут мова йде про астенічний синдром в ремісії. При цьому хворі не скаржаться і не звертають на нього уваги, а пояснюють його випадковими обставинами. Визначати астенічні ознаки потрібно активно і допомагати хворим, оскільки такі ознаки часто є причиною рецидивів залежності.