Невроз виснаження (неврастенія внаслідок перевтоми)

Невроз виснаження виникає внаслідок тривалого перевантаження, перенапруження, перевтоми, які не зникають після відпочинку. Розвивається через 3-6 місяців після виникнення «патогенних обставин».

Для його початку характерні нестійкість та незначна виразність симптомів. У одних хворих формується вияв гіперстенічного синдрому: запальність, роздратованість, збудженість, дратівливість. У інших - гіпостенічного: кволість, втомлюваність, слабкість, зниження активності. У третіх має місце сполучення обох типів розладів або їх зміна.

На початковому етапі частіше спостерігається сонливість до 12-14 годин на добу, суб'єктивне зниження працездатності (великі зусилля при виконанні

звичайного обсягу робіт).

Для неврозу виснаження характерно:

- описані раніше вегетативні та емоційні розлади;

- короткочасний відпочинок сповна не ліквідує, але суттєво полегшує хворобливі явища;

- тривалість хвороби (якщо невроз розпізнається на початковій стадії) -3-5 місяців;

- одужання настає через 3-4 тижня після припинення перенапруження.
Якщо перенапруження не зникає або додається додаткове трудове

навантаження, то розвивається етап «розквіту» хвороби. Для нього типова поява постійних, нестерпних, стійких головних болів. Частіше головний біль виникає в зв'язку із втомою у другій половині дня, а у деяких хворих з'являється при пробудженні. Іноді головний біль супроводжується нудотою та блюванням і стає настільки різким, що хворі звертаються по невідкладну допомогу. В проміжках між такими нападами зберігається постійний головний біль, але меншої інтенсивності.

Значної вираженості набувають вегетативні розлади:

- гіпергідроз;

- різка «гра вазомоторів»;

- скороминучі коливання AT з тенденцією до гіпотензії;

- тахікардія, лабільність пульсу;

- біль у ділянці серця (при нормальній ЕКГ);

- задишка;

- запаморочення з відчуттям нестійкості;

- темні плями перед очима;

- послаблення апетиту;

- сухість слизової рота;

- біль у животі;

- іноді запор.

Накопичуються ознаки власне астенії:

- погіршене самопочуття;

- слабкість;

- втомлюваність;

- нездужання;

- розбитість;

- зменшення активності та продуктивної діяльності;

- особливі труднощі при виконанні творчої роботи та засвоєння нового матеріалу.

Для емоційної сфери типовим є:

- немотивоване занепокоєння;

- відчуття, нібито нависла біда і повинно відбутися щось виключне;

- немотивований страх.

Часто виникає описаний у інволюційних хворих симптом Шарпантьє: стук у двері, телефонний дзвінок, телеграма - викликають посилення занепокоєння, яке супрводжується серцебиттям, спітнінням, тремором. На цій стадії відзначається стійка сталість хворобливих симптомів та втрата паралелізму між виявом розладів та змінами навколишніх умов. Покращання стану настає лише після відпочинку протягом тижнів. Тривалість цієї стадії 3-5 років. Патогенна ситуація при неврастенії внаслідок перевтоми не знаходить прямого відображення у клініці, оскільки не відповідає критерію «зрозумілого зв'язку». Обставини, які примушують надмірно і напружено працювати, звичайно є джерелом емоційних переживань - хвилювання, почуття відповідальності, побоювання не вкластися в строк. Емоційний акомпанемент, у свою чергу, є стимулом для подальшого виконання напруженої роботи з переборюванням утоми. Це призводить до зриву, надлому психічної діяльності.

Неврастенія перевтоми (невроз виснаження) - рідкісне захворювання. У кожному випадку її причиною є не повсякденна діяльність, а особливі, надзвичайні обставини (академічна заборгованість, тривале поєднання праці та навчання, тривала праця по 16-18 годин на добу, «внутрішня праця», яка не знайшла вираження у результатах діяльності тощо).