Походження та Розвиток невротичних, пов'язаних зі стресом та соматоформних розладів

1. Невротичний синдром - наслідок конверсії психічної енергії.

Згідно психоаналітичної теорії, невротичний синдром виникає внаслідок конверсії або зміщення психічного конфлікту та його вирішення за рахунок появи різних фізичних симптомів у різних частинах тіла (наприклад, втрата чутливості або відсутність рухливості кінцівок). При цьому енергія лібідо з несвідомого перевтілюється в соматичну сферу. Завдяки такому "переносу" лібідінозного наповнення з поясу психічного у пояс тілесного патогенний конфлікт вилучається зі свідомості.

2. Невротичний синдром - наслідок вирішення конфлікту у вегетативній
нервовій системі (Александер).

Згідно моделі вегетативного неврозу, якщо конфлікт несвідомого не має виходу у відповідній зовнішній поведінці, то він призводить до появи емоційної напруги, яка супроводжується збудженням вегетативної нервової системи, та появи так званої соматовегетативної симптоматики.

3. Невротичний синдром - наслідок використання недозрілих механізмів
захисту.

У достатньо зрілої особистості психологічний конфлікт вирішується за рахунок звичайних засобів соціальної взаємодії: обговорення актуальних проблем та конфліктів або копіювання рольової поведінки, використання зрілих механізмів захисту (витіснення, сублімації) та інше. У випадках, коли використання нормальних (як у здорової людини) механізмів захисту недостатньо, підключаються невротичні (патологічні) захисні механізми (депресія, нав'язливість, фобія тощо). Якщо захисні механізми впливають на поведінку особистості в цілому, то формується так званий невротичний розвиток особистості. При подальшій декомпенсації можливе виникнення механізму соматизації або навіть психотичне симптомотворення.

4. Невротичний синдром - наслідок переживання втрати об'єкту любові.

Типовий приклад - втрата близької людини або професійної діяльності.

5. Невротичний синдром -.наслідок алексітімії.

Алексітімія - своєрідна «душевна сліпота». Алексітімічні особистості не в змозі усвідомлювати свої емоції та почуття, виявляти емпатію по відношенню до оточуючих або переносять свої відчуття на інших.

6. Невротичний синдром - наслідок когнітивних порушень,

Невротичні симптоми виникають внаслідок специфічного тлумачення реальності.

7. Невротичний синдром - наслідок дисфункції родинної системи.

Невротичні симптоми виникають в дисфункціональних родинах, тобто в Родинах, які не забезпечують особистісного зросту кожного члена родини.

 

8. Клініко-теоретична теорія коморбідності при депресіях (Холландер і співавт., 1993, МакЭлрой, 1994):

Депресивні та маніакальні стани можуть супроводжуватись іншими, близькими за походженням, клінічними проявами та тропністю до терапії - так званими коморбідними розладами, або сприяти їх появі.

Більшість коморбідних розладів можливо розташувати у вигляді континуума перехідних форм на вісі «компульсивність - імпульсивність».

- обсесивно-фобічний розлад,

- дисморфофобія,

- нервова анорексія,

- трихотіломанія - патологічне прагнення висмикувати в себе волосся -поведінковий еквівалент тривоги,

- іпохондричний синдром.

Ці розлади більш асоційовані з рекурентною (уніполярною) депресією, їх патогенез пов'язаний з порушенням серотонінергічної функції.

До більш імпульсивних (у рядку зменшення імпульсивності) відносять:

- порушення контролю імпульсивних потягів,

- експлозивний розлад

- патологічний потяг до гри

- клептоманію

- піроманію

- синдром гіперактивності (дефіциту уваги) в дітей.

Ці порушення більш асоційовані з біполярним афективним розладом, в патогенезі більшу роль відіграють норадренергічні механізми.

Межове положення займають:

- нервова булімія;

- патологічний потяг до купівлі;

- панічний розлад та агорафобія.

Таблиця 1.2