ТОП 10:

Зберігання електронних документів



28. Оперативне зберігання електронних документів в органі виконавчої влади, підготовка і передача їх до архівної установи здійснюються з додержанням вимог нормативних актів, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи.

29. Строк зберігання електронних документів повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

 

Додаток 1
до Типового порядку

Зразок

ПОВІДОМЛЕННЯ
про відхилення електронного документа

До _____________________________________________________________________________
(назва органу виконавчої влади)

на адресу _________________________________________________________________________
(електронна і поштова)

________________________ надійшов ___________________________________________________
(дата і час надходження) (вид документа)
в електронній формі від __________________________________ за N ________________________,
(дата) (реєстраційний номер)
відправлений _______________________________________________________________________
(назва органу виконавчої влади та його електронна і поштова адреса)

 

Документ відхилено з причини ______________________________________________________
(відсутності надійних засобів

__________________________________________________________________________________
цифрового електронного підпису, надходження не за адресою,

__________________________________________________________________________________
зараження вірусом, порушення цілісності або непідтвердження

__________________________________________________________________________________
справжності накладеного на нього електронного цифрового підпису

__________________________________________________________________________________
(підписів))

_______________
Примітка. Дата фіксується трьома парами розділених крапкою арабських цифр (число, місяць, рік), а час - двома парами розділених двокрапкою арабських цифр (години, хвилини).

 

Додаток 2
до Типового порядку

 

Зразок

РЕЄСТРАЦІЙНО-КОНТРОЛЬНА КАРТКА

Відправник або адресат Вид документа Строк виконання
Дата і час реєстрації, вхідний реєстраційний номер Дата і реєстраційний номер
  Дата і час реєстрації адресатом, реєстраційний номер у адресата
Заголовок або короткий зміст
Резолюція або кому направлено, відповідальний виконавець
Позначка про виконання Позначка про одержання
Контрольні відмітки
фонд N опис N опис N
       

 

 

Додаток 3
до Типового порядку

 

ПЕРЕЛІК
обов'язкових реквізитів реєстраційно-контрольної картки

Реквізит Пояснення
Вид документа заповнюється відповідно до назви документа, що реєструється. Під час реєстрації листів графа не заповнюється
Відправник (адресат) під час реєстрації документа, що надійшов, записується найменування органу виконавчої влади - відправника документа. Під час реєстрації документа, що відправляється, записується найменування органу виконавчої влади - адресата. Допускається застосування скороченого найменування органу виконавчої влади
Дата дата, зазначена на документі органом виконавчої влади - відправником
Реєстраційнийномер реєстраційний номер, наданий документові, що надійшов або відправляється, органом виконавчої влади
Дата і час надходження дата і час надходження документа до органу виконавчої влади
Вхідний реєстраційний номер реєстраційний номер, наданий документу органом виконавчої влади - адресатом. Після виконання документа доповнюється номером справи згідно з номенклатурою справ або іншими індексами
Дата і час реєстрації адресатом дата і час реєстрації вихідного документа органом виконавчої влади - адресатом згідно з повідомленням про прийняття та реєстрацію документа
Реєстраційний номер у адресата реєстраційний номер, наданий вихідному документу органом виконавчої влади - адресатом згідно з повідомленням про прийняття та реєстрацію документа  
Заголовок або стислий зміст згідно із заголовком, зазначеним на документі. У разі відсутності заголовка формулюється стислий зміст документа
Резолюція основний зміст доручення згідно з документом "Резолюція", прізвище посадової особи органу виконавчої влади, яка його склала, і дата, зазначена на документі
Відповідальний виконавець ініціали та прізвище відповідального виконавця згідно з документом "Резолюція" із зазначенням номера телефону (за наявності)
Строк виконання кінцева дата виконання документа. Під час реєстрації документа, створеного за ініціативою органу виконавчої влади - відправника, записується очікувана дата одержання відповіді
Відмітка про виконання стисло викладається зміст питання по суті або дата і реєстраційний номер документа-відповіді

______________

Примітка. Дата фіксується трьома парами розділених крапкою арабських цифр (число, місяць, рік), а час - двома парами розділених двокрапкою арабських цифр (години, хвилини).

ПЕРЕЛІК

додаткових реквізитів реєстраційно-контрольної картки

Гриф (позначка) обмеження доступу до електронного документа.
Внутрішнє переадресування електронного документа.
Код згідно з тематичним класифікатором.
Ключові слова.
Кількість сторінок.
Наявність додатків.
Проміжні строки виконання.
Перенесення строків виконання.
Строк зберігання електронного документа.
Статус електронного документа (версія, оригінал, дублікат, копія, витяг).
_______________
Примітка. Додаткові реквізити вносяться до реєстраційно-контрольної картки залежно від виду електронного документа та характеру завдань щодо його використання. Формат заповнення визначається органом виконавчої влади.


Додаток 4
до Типового порядку

Зразок

 

ПОВІДОМЛЕННЯ
про прийняття і реєстрацію електронного документа

До __________________________________________________________________________
(назва органу виконавчої влади)

на адресу _________________________________________________________________________
(електронна і поштова)

_______________________________ надійшов ___________________________________________

(дата і час надходження) (вид документа)
в електронній формі від __________________________ за N ___________________________,
(дата) (реєстраційний номер)

відправлений ________________________________________________________________________
(назва органу виконавчої влади та його електронна

________________________________________________________________________________
і поштова адреса)

Справжність накладеного на електронний документ електронного цифрового підпису (підписів) та цілісність цього документа підтверджено.

Документ прийнято і зареєстровано ___________________________
(дата, час і номер реєстрації)

 

______________

Примітка. Дата фіксується трьома парами розділених крапкою арабських цифр (число, місяць, рік), а час - двома парами розділених двокрапкою арабських цифр (години, хвилини).

 

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В Авід 8 грудня 2010 р. N 1117 Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них(Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1051 від 17.10.2012, N 1156 від 21.11.2012) Відповідно до статей 12 і 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: 1. Затвердити такі, що додаються: (Абзац другий пункту 1 втратив чинність на підставі Постанови КМ N 1051 від 17.10.2012) Порядок присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера. 2. Установити, що дія Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого цією постановою, не поширюється на об'єкти нерухомого майна, права на які виникли до набрання ним чинності, крім випадків вчинення правочинів щодо такого нерухомого майна. 3. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2011 р., крім абзацу третього пункту 1 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2012 року. Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ (Порядок складення та затвердження індексних кадастрових карт (планів) і кадастрових планів земельних ділянок, вимоги до їх оформлення втратив чинність на підставі Постанови КМ N 1051 ід 17.10.2012) ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 р. N 1117 ПОРЯДОКприсвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера 1. Цей Порядок установлює механізм присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера під час проведення державної реєстрації права власності на об'єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав). У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" . 2. Реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна (далі - реєстраційний номер) є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на об'єкт, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. 3. Реєстраційний номер складається з цифр, що розміщуються в певній послідовності та утворюють числа натурального ряду, який формується автоматично за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна і використовується для ідентифікації такого об'єкта. 4. Реєстраційний номер присвоюється таким об'єктам нерухомого майна, як земельна ділянка, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівля, споруда або їх окремі частини, квартира, житлове та нежитлове приміщення.(Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1156 від 21.11.2012) 5. Реєстраційний номер присвоюється державним реєстратором прав на нерухоме майно об'єкту нерухомого майна, право власності на який реєструється вперше в Державному реєстрі прав. 6. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни опису (даних) об'єкта нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється. 7. Реєстраційний номер не присвоюється земельній ділянці, яка перебуває у складі земель державної або комунальної власності, розмежування яких не проведено, та право власності на яку не зареєстровано в Державному реєстрі прав, під час проведення державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, права користування чужою земельною ділянкою (сервітуту), права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) або для забудови (суперфіцію). 8. Реєстраційний номер не присвоюється об'єкту нерухомого майна, який є складовою частиною складної речі та призначений для обслуговування іншої (головної) речі, пов'язаний з нею спільним призначенням та є її приналежністю. 9. У разі поділу, об'єднання, знищення об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна одночасно із закриттям державним реєстратором прав на нерухоме майно відповідного розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна скасовується. 10. Об'єкту нерухомого майна, який утворився у результаті поділу, об'єднання або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, присвоюється новий реєстраційний номер. 11. Скасований реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна не може бути присвоєно іншому об'єкту нерухомого майна. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 22 грудня 2010 р. N 1166

Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних
засобів, що експлуатуються

Відповідно до абзацу одинадцятого статті 4 Закону України "Про дорожній рух" та частини першої статті 20 Закону України "Про автомобільний транспорт" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: 1. Установити, що конструкція та технічний стан колісних транспортних засобів, що експлуатуються, повинні відповідати єдиним вимогам згідно з додатком. 2. Міністерству інфраструктури за погодженням з Міністерством внутрішніх справ визначити вимоги до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки, технологічні вимоги до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу. Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ

Додаток
до постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. N 1166

ЄДИНІ ВИМОГИ
до конструкції та технічного стану колісних
транспортних засобів, що експлуатуються

1. Ці вимоги встановлюються до конструкції та технічного стану зареєстрованих в установленому порядку Державтоінспекцією колісних транспортних засобів, що експлуатуються (далі - колісний засіб). Класифікацію колісних засобів наведено у додатку. 2. Вимоги до конструкції та технічного стану колісного засобу, технічного стану предметів спеціального обладнання залежно від призначення наведено в маркуванні колісного засобу, його складників, а також у: єдиних технічних приписах - Правилах Європейської економічної комісії ООН з поправками, що додаються до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання і частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів у 1958 році з поправками 1995 року, чинними на дату першої реєстрації колісного засобу; Європейській угоді, що доповнює Конвенцію про дорожній рух, відкриту для підписання у м. Відні 8 листопада 1968 р.; сертифікаті відповідності; документах з експлуатації та ремонту колісного засобу, затверджених його виробником; нормативних документах, зокрема технічних умовах; документах щодо переобладнання колісного засобу; міжнародних угодах України з питань автомобільних перевезень, що містять вимоги до конструкції та технічного стану колісного засобу. 3. Конструкція колісного засобу повинна відповідати ідентифікаційним даним, визначеним на дату його реєстрації (з урахуванням змін), згідно з документами, зазначеними у пункті 2 цих вимог. 4. Технічний стан колісного засобу загального призначення повинен відповідати вимогам щодо експлуатаційної безпечності систем управління, зокрема оглядовості з місця водія, установки світлотехнічного обладнання, інших частин електроустановки, шасі, рами та встановлених на ній складників колісного засобу, обсягу викидів забруднювальних речовин, рівня акустичного шуму, ступеня ущільнення порожнин складників колісного засобу, що містять робочу рідину, стану засобів запобігання надмірному забрудненню навколишнього природного середовища та створенню надмірного рівня електромагнітних завад, що передбачені документами, зазначеними в пункті 2 цих вимог. 5. Вимоги до технічного стану колісного засобу, призначеного для виконання спеціальних робочих функцій, повинні відповідати вимогам до технічного стану колісного засобу загального призначення, на базі якого він виготовлений. Вимоги до технічного стану додаткових предметів спеціального обладнання повинні відповідати вимогам, що передбачені документами, зазначеними в пункті 2 цих вимог для колісних засобів: категорії L; категорій M2, M2G, M3 чи M3G, зокрема шкільних автобусів, автобусів для перевезення інвалідів; категорій M1, M1G чи N/M, що використовуються як пасажирські таксі; категорій N чи NG, що пристосовані для перевезення пасажирів; категорій M, N, N/M чи О, оснащених системами живлення двигунів стисненим природним чи зрідженим нафтовим газом; обладнаних як засоби швидкої та невідкладної медичної допомоги; пристосованих для навчання водінню; великогабаритних і великовагових; призначених для перевезення небезпечних вантажів. Додаток
до Єдиних загальних вимог

КЛАСИФІКАЦІЯ
колісних транспортних засобів

До колісних транспортних засобів (далі - колісний засіб) категорії L належать: L1 - колісний засіб з двома колесами, робочий об'єм двигуна внутрішнього згоряння якого не перевищує 50 куб. сантиметрів або максимальна конструктивна швидкість якого не перевищує 50 кілометрів на годину в разі використання також двигуна іншого типу (двоколісний мопед); L2 - колісний засіб з трьома колесами, робочий об'єм двигуна внутрішнього згоряння якого не перевищує 50 куб. сантиметрів або максимальна конструктивна швидкість якого не перевищує 50 кілометрів на годину в разі використання також двигуна іншого типу (триколісний мопед); L3 - колісний засіб з двома колесами, робочий об'єм двигуна внутрішнього згоряння якого перевищує 50 куб. сантиметрів або максимальна конструктивна швидкість якого перевищує 50 кілометрів на годину в разі використання також двигуна іншого типу (мотоцикл); L4 - колісний засіб з трьома колесами, асиметрично установленими відносно середньої поздовжньої вертикальної площини, робочий об'єм двигуна внутрішнього згоряння якого перевищує 50 куб. сантиметрів або максимальна конструктивна швидкість якого перевищує 50 кілометрів на годину в разі використання також двигуна іншого типу (мотоцикл з боковим причепом); L5 - колісний засіб з трьома колесами, симметрично розташованими відносно середньої поздовжньої вертикальної площини, робочий об'єм двигуна внутрішнього згоряння якого перевищує 50 куб. сантиметрів або максимальна конструктивна швидкість якого перевищує 50 кілометрів на годину в разі використання також двигуна іншого типу (мототрицикл); L6 - колісний засіб з чотирма колесами, маса якого у спорядженому стані не перевищує 350 кілограмів без урахування маси акумуляторних батарей, якщо в такому засобі застосовано електричний двигун; колісний засіб, обладнаний двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, робочий об'єм якого не перевищує 50 куб. сантиметрів, або двигуном внутрішнього згоряння іншого типу потужністю (нетто) не більш як 4 кВт, або електричним двигуном з неперервною віддачею енергії, потужністю не більш як 4 кВт (легкий мотоквадрацикл); L7 - колісний засіб з чотирма колесами, що належить до категорії L6 , маса якого у спорядженому стані, придатному для перевезення пасажирів, не перевищує 400 кілограмів (або 550 кілограмів для перевезення вантажів) без урахування маси акумуляторних батарей у разі використання електричного двигуна потужністю (нетто), яка не перевищує 15 кВт (мотоквадрацикл). До колісних засобів категорії М належать самохідні колісні засоби, що мають не менш як чотири колеса та призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, автобуси), зокрема: М1 - колісний засіб, що призначений для перевезення пасажирів, у якому кількість місць для сидіння, крім місця водія, не перевищує восьми; М2 - колісний засіб, що призначений для перевезення пасажирів, у якому кількість місць для сидіння, крім місця водія, перевищує вісім, максимальною масою не більш як 5 тонн; М3 - колісний засіб, що призначений для перевезення пасажирів, у якому кількість місць для сидіння, крім місця водія, перевищує вісім, максимальною масою більш як 5 тонн. До колісних засобів категорії N належать колісні засоби, що мають не менш як чотири колеса і призначені для перевезення вантажів: N1 - колісний засіб максимальною масою не більш як 3,5 тонни; N2 - колісний засіб максимальною масою більш як 3,5 тонни, але не більш як 12 тонн; N3 - колісний засіб максимальною масою більш як 12 тонн. До колісних засобів категорії О належать причепи (напівпричепи): О1 - максимальною масою не більш як 0,75 тонни; О2 - максимальною масою більш як 0,75 тонни, але не більш як 3,5 тонни; О3 - максимальною масою більш як 3,5 тонни, але не більш як 10 тонн; О4 - максимальною масою більш як 10 тонн. Для позначення колісного засобу, що належить до категорій M1, N та придатний для руху поза дорогами, використовується також літера G (наприклад M G). Колісні засоби категорій багатоцільового призначення (вантажопасажирські), що позначаються літерами M/N, MG/NG, M1 /N2 тощо, відносяться до категорій, передбачених документами з офіційного затвердження їх типу.

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

 

П О С Т А Н О В А
від 29 грудня 2010 р. N 1253

 

Про затвердження Методики визначення мінімальної суми
орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб

Відповідно до підпункту 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, що додається.

2. Рекомендувати органам місцевого самоврядування сіл, селищ, міст, на території яких розміщене нерухоме майно, що надається в оренду, визначати мінімальну вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі такого майна за формулою, що міститься у затвердженій цією постановою Методиці.

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. N 1787 "Про затвердження Методики визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 47, ст. 2432).

 

Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1253

 

МЕТОДИКА
визначення мінімальної суми орендного платежу
за нерухоме майно фізичних осіб

1. Відповідно до цієї Методики орендарі (крім орендарів - фізичних осіб, що не є суб'єктами господарювання), які згідно з підпунктом 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України є податковими агентами платників податку - орендодавців, визначають під час нарахування доходу від надання в оренду (суборенду), житлового найму (піднайму) нерухомого майна (включаючи земельну ділянку, на якій розміщується нерухоме майно, присадибну ділянку), крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю (далі - оренда нерухомого майна), мінімальну суму орендного платежу за повний чи неповний місяць такої оренди.

Мінімальний розмір плати за користування житловим приміщенням за договором піднайму визначається відповідно до цієї Методики з урахуванням статті 95 Житлового кодексу Української РСР.

2. У цій Методиці терміни вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

3. Мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна за такою формулою:

П = З х Р,

де П - мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно у гривнях;

З - загальна площа орендованого нерухомого майна у кв. метрах;

Р - мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна з урахуванням його місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно (далі - орган місцевого самоврядування), у гривнях.

4. Органам місцевого самоврядування рекомендується визначати мінімальну вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна за такою формулою:

Рн
Р = ---------,

К х 12
де Р - мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна у гривнях;

Рн - середня вартість 1 кв. метра новозбудованого об'єкта, подібного до орендованого, яка обчислюється залежно від ринкової вартості, у гривнях;

К - коефіцієнт окупності об'єкта у разі надання його в оренду, що відповідає проектному строку експлуатації такого об'єкта (від 5 до 100 років).

5. Органи місцевого самоврядування можуть застосовувати під час визначення мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна такі додаткові коефіцієнти:

М - місцезнаходження об'єкта нерухомого майна. У разі розміщення такого об'єкта у центральній, курортній, історичній або заповідній зоні населеного пункту зазначений коефіцієнт дорівнює 2, близько від центру - 1,5, далеко від центру - 1;

Ф - вид функціонального використання об'єкта нерухомого майна. У разі використання такого об'єкта для провадження виробничої діяльності зазначений коефіцієнт дорівнює 2, іншої комерційної діяльності - 3, некомерційної діяльності, у тому числі для проживання фізичних осіб, - 1;

Т - інші якісні характеристики об'єкта (висота житлового приміщення, внутрішнє оснащення, технічний стан тощо).

У разі застосування додаткових коефіцієнтів мінімальну вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна рекомендується визначати за такою формулою:

 

Рн
Р = ---------- х М х Ф х Т,

К х 12

 

де Рн - середня вартість 1 кв. метра новозбудованого об'єкта, подібного до орендованого, яка обчислюється у гривнях, залежно від вартості будівництва.

При цьому формула, зазначена в пункті 4 цієї Методики, не застосовується.

6. Якщо орган місцевого самоврядування не визначив мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна чи не оприлюднив її до початку звітного податкового року у спосіб, найбільш доступний для жителів територіальної громади, об'єкт обкладення податком на доходи фізичних осіб визначається орендарем (крім орендарів - фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання) виходячи з розміру орендної плати, передбаченого в договорі оренди.

 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 23 листопада 2011 р. N 1278

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.219.167.194 (0.014 с.)