ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Стаття 25. Попереднє засідання господарського суду



1. Попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше двох місяців та десяти днів, а у разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Закону. Обов’язок щодо такого повідомлення суд може покласти на розпорядника майна або боржника.

2. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються:

розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов’язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

Стаття 29. План санації боржника

1. Протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених цим Законом, зобов’язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.

Керуючий санацією зобов’язаний попередньо погоджувати план санації державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п’ятдесят відсотків, з органом, уповноваженим управляти державним майном. Цей орган у десятиденний строк з дня одержання проекту плану санації зобов’язаний його розглянути та надати свій висновок про погодження або відмову у погодженні плану санації.

Дії (бездіяльність) уповноважених державних органів щодо погодження плану санації можуть бути оскаржені керуючим санацією до господарського суду у межах провадження справи про банкрутство.

У разі наявності інвесторів план санації розробляється за участю інвесторів та підписується інвесторами. Інвестор - особа, яка приймає рішення щодо внесення власних, позичених та залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування та несе відповідальність за невиконання своїх зобов’язань.

Інвестор має право:

брати участь в обговоренні плану санації;

брати участь у судових засіданнях під час процедури санації;

знайомитися з матеріалами справи про банкрутство, бухгалтерськими, статистичними документами боржника;

оскаржувати судові рішення, прийняті під час процедури санації.

План санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника.

План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Законом.

План санації може містити умови про:

виконання зобов’язань боржника третіми особами;

задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству;

відшкодування коштів, витрачених на проведення зборів акціонерів та (або) засідань органів управління боржника відповідно до цього Закону.

План санації обов’язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

2. Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути:

реструктуризація підприємства;

перепрофілювання виробництва;

закриття нерентабельних виробництв;

відстрочення та/або розстрочення платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода;

ліквідація дебіторської заборгованості;

реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону;

продаж частини майна боржника;

виконання зобов’язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;

відчуження майна та погашення зобов’язань боржника шляхом заміщення активів;

звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації;

одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Закону позачергово за рахунок продажу майна боржника;

інші способи відновлення платоспроможності боржника.

3. Під реструктуризацією підприємства розуміється здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов’язань до юридичної особи, що не підлягає санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, підвищенню ефективності виробництва, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції та повному або частковому задоволенню вимог кредиторів.

4. У разі якщо планом санації передбачено звільнення працівників, праця яких не може бути задіяною під час його виконання, керуючий санацією до передбачуваного звільнення має подати первинній профспілковій організації відповідну інформацію, а також провести консультації з профспілками щодо вжиття заходів для запобігання звільненню, зведення кількості звільнених працівників до мінімальної або пом’якшення наслідків будь-якого звільнення. Вихідна допомога в такому разі виплачується за рахунок боржника або коштів від продажу майна боржника, або кредиту, одержаного для цієї мети.

У разі провадження боржником діяльності, пов’язаної з державною таємницею, план санації має містити заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці.

У разі якщо боржник є балансоутримувачем державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарського товариства у процесі приватизації (корпоратизації), таке майно не підлягає відчуженню у процедурі санації.

5. План санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Законом.

6. План санації вважається схваленим, якщо він підтриманий на засіданні комітету кредиторів більш як половиною голосів кредиторів - членів комітету кредиторів.

7. Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень:

схвалити план санації та подати його до господарського суду;

відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов’язків керуючого санацією та про призначення нового керуючого санацією в порядку, встановленому цим Законом. Зазначене рішення має містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації.

Схвалений комітетом кредиторів план санації (зміни до нього) та протокол засідання комітету кредиторів про введення процедури санації подаються арбітражним керуючим до господарського суду.

Рішення комітету кредиторів мають бути обґрунтованими, містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їх прийняття.

У разі схвалення комітетом кредиторів плану санації, який передбачає більший строк санації боржника, ніж початково встановлений, господарський суд продовжує строк санації в межах строку, встановленого частиною першою статті 28 цього Закону, якщо є підстави вважати, що продовження строку санації і виконання плану санації приведе до відновлення платоспроможності боржника.

8. Господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника і виносить ухвалу про затвердження плану санації.

Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не буде поданий план санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

 

 

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 14 травня 1992 року

№ 2343-XII

ЗАКОНУКРАЇНИ Про заставу (Вводиться в дію Постановою ВР N 2655-XII від 02.10.92, ВВР, 1992, N 47, ст.643)(Із змінами, внесеними згідно із ЗаконамиN 4035-XII від 25.02.94, ВВР, 1994, N 27, ст.223, N 287/94-ВР від 14.12.94, ВВР, 1995, N 1, ст. 3N 90/95-ВР від 14.03.95, ВВР, 1995, N 14, ст. 93, N 496/95-ВР від 22.12.95, ВВР, 1996, N 2, ст. 3N 583/97-ВР від 21.10.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 3, N 82-XIV від 08.09.98, ВВР, 1998, N 42, ст.259N 2056-III від 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436, N 2181-III від 21.12.2000 - набирає чинностіз 1 квітня 2001 року, ВВР, 2001, N 10, ст.44, N 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247N 898-IV від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.313, N 1255-IV від 18.11.2003, N 2709-IV від 23.06.2005, ВВР, 2005,N 32, ст.422, N 2801-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 48, ст.480, N 997-V від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440,N 2435-VI від 06.07.2010, N 2518-VI від 09.09.2010, N 4498-VI від 13.03.2012, N 406-VII від 04.07.2013, N 1206-VII від 15.04.2014, ВВР, 2014, N 24, ст.885, N 1404-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, N 30, ст.542) (ВИТЯГ)Стаття 12. Зміст договору застави У договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. (Частина перша статті 12 в редакції Законів N 583/97-ВР від 21.10.97, N 1255-IV від 18.11.2003) Опис предмета застави в договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо). (Статтю 12 доповнено частиною згідно із Законом N 997-V від 27.04.2007) При укладанні договору застави за згодою сторін або на вимогу однієї із сторін може бути проведена аудиторська перевірка достовірності та повноти балансу або фінансового стану відповідноїсторони договору застави та оцінка предмета застави відповідно до законодавства. (Статтю 12 доповнено частиною другою згідно із Законом N 90/95-ВР від 14.03.95; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2801-IV від 06.09.2005) Президент України Л.КРАВЧУК м. Київ, 2 жовтня 1992 року N 2654-XII

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про оренду землі

 

(Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1019-XIV від 08.09.99, ВВР, 1999, N 44, ст.386 N 1458-III від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 14-15-16, ст.121 N 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10 N 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92 N 3116-III від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 32, ст.234 N 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, N 10-11, ст.86) (В редакції Закону N 1211-IV від 02.10.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.102) (Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1344-IV від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250 N 2285-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 N 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267, N 3235-IV від 20.12.2005, N 489-V від 19.12.2006, N 107-VI від 28.12.2007 - зміни діють по 31 грудня 2008 року, N 309-VI від 03.06.2008,

N 509-VI від 16.09.2008, N 1509-VI від 11.06.2009, N 1702-VI від 05.11.2009, N 2469-VI від 08.07.2010

N 2480-VI від 09.07.2010, N 2756-VI від 02.12.2010, N 3038-VI від 17.02.2011, N 3613-VI від 07.07.2011,

N 5059-VI від 05.07.2012, N 5070-VI від 05.07.2012, N 5245-VI від 06.09.2012, N 406-VII від 04.07.2013,

N 191-VIII від 12.02.2015, N 818-VIII від 24.11.2015, ВВР, 2016, N 2, ст.16)

Розділ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Оренда землі

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.156.32 (0.01 с.)