Розділ 1. Аналіз нормативно-правових актів

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. Аналіз нормативно-правових актів ……………………………...6

1.1. Склад земель історико-культурного призначення…………………………6

1.2. Використання земель історико-культурного призначення………………12

РОЗДІЛ 2. Розробка проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок на землях історико-культурного призначення …………………..18

2.1. Підготовчі роботи з розроблення проекту землеустрою, характеристика містобудівної документації……………………………………………………..18

2.2.Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки..19

2.3. Погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, землевпорядна експертиза проекту…………………………………………….23

2.4. Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки……………………………………………………………………………26

2.5. Перенесення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натуру (на місцевість)…………………………………………………………...26

2.6. Охоронні зони навколо об'єкта культурної спадщини………………… 27

РОЗДІЛ 3. Процедура виконання геодезичних робіт із землеустрою ……………………………………………………………………..32

3.1. Матеріали польових (геодезичних) робіт…..……………………………..32

3.2. Точність топографічних планів………………...…………………………..33

3.3. Польові роботи ……………………..……………………………………….35

3.4. Оцінка якості робіт …………………………………………………………38

 

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….42

 

ВСТУП

Актуальність теми. Виділення земель історико-культурного призначення в окрему категорію земель особливої державної охорони пов'язане з необхідністю збереження об'єктів культурної спадщини українського народу, які знаходяться на відповідних землях.

До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї садиби.

Мета курсової роботи - дослідження комплексного аналізу земель історико-культурного призначення, їх правового режиму, умов відведення земельної ділянки в постійне користування у межах населеного пункту.

Завдання курсової роботи:

- проаналізувати нормативно-правові акти;

- розробити проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок на землях історико-культурного призначення;

- виявити процедуру виконання геодезичних робіт із землеустрою.

Об’єкт дослідження – кодекс Земельного законодавства про ДЗК.

Предмет дослідження – аналіз нормативно – правових актів з кодексів Земельного законодавства про ДЗК, постанови кабміну, накази Держземагенства, аналіз наукових публікацій.

Огляд використаної джерельної бази. При написанні курсової роботи були використані: Земельний кодекс України, Закон України «Про землеустрій», Закон України «Про державний земельний кадастр», Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру» № 1051 від 17.10.2012 р., наказ Держкомзему України «Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель» № 548 від 23.07.2010 р., наказ Держкомзему України «Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель». Були використані підручники і навчальні посібники авторів: Г.М. Беженар, І.Б. Мачуська, В.С. Ковальський, М.Г.Ковтун, А.М. Мірошниченко. У цих підручниках і навчальних посібниках докладно викладений матеріал про розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок Також використовувались Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Методи дослідження. При написанні курсової роботи використані такі основні загальні та спеціальні методи наукового дослідження: метод аналізу, індукції, документальний, картографічний і статистичний.

Метод аналізу - поділ цілого на складові частини. Цей метод був використаний при характеристиці земель історико - культурного призначення у розділі 1 ( аналіз нормативно-правових актів).

Метод індукції - метод наукового пізнання, який полягає в дослідженні руху знань від одиничного до часткового або й загального. Цей метод був використанний при розгляді питання про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у підрозділі 2.2).

Метод документальний - це об'єкт дослідження, що містить інформацію на будь-якому матеріа­льному носієві за допомогою якої-небудь знакової системи. Цей метод був використаний при розгляді геодезичних робіт (у підрозділі 2.5; 3.1;), також використаний при розгляді державної експертизи землевпорядної документації у(підрозділі 2.3).

Картографічний метод - метод наукового дослідження, у якому карта виступає як модель досліджуваного об'єкта і проміжна ланка між об'єктом і дослідником. Цей метод був використованний при розгляді польових робіт, методів та способів геодезійної зьомки в документації землеустрію (у підрозділі 3.3).

Статистичний метод - метод заснований на статистичній обробці кількісного матеріалу, зібраного у результаті інших досліджень (спостережень, експериментів, моделювань), що дозволяє його всебічно проаналізувати та встановити певні закономірності. Цей метод був використаний при розгляді питань топографічних планів (у підрозділі 3.2).

Курсова робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, обсяг -? сторінка.

У першому розділі розглядається аналіз нормативно - правових актів. У другому - розробляється проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок на землях історико-культурного призначення. У третьому розглядаються процедура виконання геодезичних робіт із землеустрою.

 

 

Польові роботи

Виконані польові роботи пред’являються на приймання безпосередньому керівнику робіт.

За підсумками контролю, який проводився протягом виконання робіт і під час їх приймання, безпосередній керівник робіт визначає ступінь їх відповідності вимогам діючих нормативно-технічних документів, оцінює їх якість та придатність для подальшої обробки або передачі замовнику.
На приймання пред’являються матеріали робіт, скомплектовані у відповідності до вимог діючих нормативно-технічних документів, перевірені й виправлені самим виконавцем.

Виконані роботи приймаються у міру їх готовності.
Приймання робіт від виконавців повинно бути здійснене, як правило, до виїзду з району польових робіт.

Якщо в процесі приймання робіт виявлено деякі помилки та недоробки, то матеріали повертаються виконавцю на виправлення.
У разі виявлення недоброякісних робіт матеріали у виконавця вилучаються, а роботи виконуються і приймаються заново. Кожен такий випадок береться на облік і розслідується згідно з діючими правилами.
Переробку і виправлення недоброякісних робіт здійснює сам виконавець без додаткової оплати або інший працівник за рахунок винного згідно з чинним законодавством.

Під час приймання завершених робіт безпосередній керівник перевіряє:

– комплектність матеріалів;

– повноту і правильність використання вихідних даних;

– точність одержаних результатів;

– якість кадастрової зйомки.

Прийняті, оформлені та укомплектовані відповідно до вимог діючих нормативно-технічних документів матеріали передаються на подальшу обробку в підрозділи камерального виробництва або замовнику.

В залежності від використаних методів польових вимірювань та геодезичного обладнання, яке застосовується для створення планової геодезичної основи (знімальної мережі) та виконання кадастрової зйомки земельної ділянки, можливі наступні варіанти представлення результатів виконання польових геодезичних робіт:

Враховуючи вказане при наповненні кадастрової бази точними, достовірними, повними та актуальними даними, при складанні документації із землеустрою, в залежності від використаних методів польових вимірювань та геодезичного обладнання, яке застосовується для створення планової геодезичної основи (знімальної мережі) та виконання кадастрової зйомки земельної ділянки, повинна обов’язково містити наступні матеріали польових геодезичних робіт:

В залежності від методів та способів геодезичної зйомки в документації із землеустрою мають бути:

1. У разі використання теодоліта:

- картографічна схема розташування об’єктів масштабів 1:2000 – 1:10000;

- схема планової зйомочної мережі, яка виконується на топографічній основі з позначенням пунктів прив’язки до Державної геодезичної мережі (далі по тексту – ДГМ); геодезичної мережі згущення (ГМЗ);

- журнал польових геодезичних вимірювань, польовий абрис земельної ділянки з описом її меж (завірений печаткою виконавця);

- довжини ліній виміряні:

а) світловіддалеміром;

б) електронною рулеткою;

в) металевою компарованою рулеткою;

- відомість обробки та врівноваження з характеристикою теодолітного ходу;

- метрологічне забезпечення засобів вимірювальної техніки;

- каталог координат пунктів прив’язки (вихідні) ДГМ, ГМЗ та їх джерело походження.

2. У разі використання електронного тахеометра:

- картографічна схема розташування об’єктів масштабів 1:2000 – 1:10000;

- схема планової зйомочної мережі, яка виконується на топографічній основі з позначенням пунктів прив’язки до ДГМ, ГМЗ (геодезичної мережі згущення);

- роздрукований електронний польовий журнал (завірений печаткою виконавця);

- відомість обробки та врівноваження теодолітного ходу;

- результати вимірювань в електронному вигляді – у файлі формату *.sdr;

- метрологічне забезпечення засобів вимірювальної техніки;

- каталог координат пунктів прив’язки (вихідні) ДГМ, ГМЗ та їх джерело походження.

3. У разі використання (глобальних навігаційних супутникових систем, далі по тексту – GNSS) – приймачів (з безпосередньою прив’язкою до пунктів ДГМ); інших перманентних мереж в т.ч. комерційного використання:

- картографічна схема розташування об’єктів масштабів 1:2000 – 1:10000;

- схема GNSS – спостереження;

- опис технології виконання спостереження
результати розрахунків координат вимірюваних точок
результати вимірювань в електронному вигляді – у файлі формату Rinex.2x);

- відомості врівноваження GNSS–спостережень (програмне забезпечення, що використовувалося (назва та версія);

- дата та час виконання врівноваження; результати розрахунків координат вимірюваних точок;

- результати оцінки точності вимірювань (принаймні, СКП);

- звіт про результати врівноваження, що генерується програмним забезпечення постобробки;

- файли “сирих” вимірювань з кожного GNSS — приймача (базових та роверів) у стандартному обмінному форматі (якщо використані перманентні GNSS станції, то тільки роверні станції);

- файли поправок до GNSS – вимірювань, отримані у постачальника сервісу та використані в процесі пост-обробки, у форматі Land XML (якщо використовувалися сервіси перманентних GNSS станцій);

- метрологічне забезпечення засобів вимірювальної техніки;

Оцінка якості робіт

Оцінка якості топографо-геодезичних та картографічних робіт здійснюється за результатами технічного контролю, що проводився в процесі виконання робіт та їх приймання.

Роботи, які за основними параметрами, що характеризують їх якість, відповідають вимогам нормативно-технічних документів, технічних проектів та спеціальним умовам замовника, оцінюються і приймаються як доброякісні.

Якщо роботи не відповідають цим вимогам, то їх переробляють і тільки після цього приймають і оцінюють заново. Причини незадовільної роботи розслідуються і винуваті притягуються до відповідальності.

Основними критеріями якості топографо-геодезичних та картографічних

робіт, які закладені в діючих нормативно-технічннх документах є:

• надійність закріплення і довговічність схоронності геодезичних пунктів та

нівелірних знаків;

• точність визначення координат і висот геодезичних пунктів та нівелірних

знаків;

• точність планово-висотної геодезичної основи для топографічних планів і

карт;

• середні і середні квадратичні помилки у плановому і висотному положенні

контурів та об'єктів місцевості та рисування рельєфу на оригіналах зйомки й

оновлення карт;

• повнота, правильність та чіткість зображення елементів змісту карти і

підписів назв об'єктів на оригіналах складання;

• чіткість і акуратнісіь графічного та штрихового оформлення відповідно до

вимог умовних знаків;

- видавничих оригіналів топографічних планів і карт;

- видавничих оригіналів спеціальних та інших тематичних карт;

• якість цифрових топографічних, спеціальних та інших тематичних карт;

• строгість математичної обробки результатів вимірювань;

• акуратність та охайність оформлення технічної документації.

Готові матеріали топографо-геодезичних і картографічних під час їх

приймання підписуються виконавцем, безпосереднім керівником робіт та

іншими особами, що приймають роботи.

Таким чином, згідно з ст. 79 п-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Крім того, всі сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Згідно з цією статтею, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

В роботі описано геодезичне забезпечення робіт з використанням сучасних електронних приладів, які допомагають підвищити точність, оперативність і якість робіт.

 

ВИСНОВКИ

Проаналізував вказані вище питання, можна зробити наступні висновки.

Землеустрій – це складний соціально–економічний процес, який постійно розвивається і не може бути одноразовим заходом. Тому проекти землеустрою, насамперед внутрішньогосподарського, мають періодично обновлятися (складатися заново або коригуватися). Існує також законодавчо закріплений процес – землевпорядний. Цей процес охоплює складання проекту землеустрою (з підготовчими роботами), його затвердження, перенесення проектних рішень у натуру і видачу проектної документації замовникам.

Право власності на землі історико-культурного призначення — це право володіти, користуватися і розпоряджатися ними. Указані форми власності набуваються і реалізуються на підставі Конституції, Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (статті 78-91, 116-129, 131, 132). При цьому Закон України «Про охорону культурної спадщини» передбачає особливості здійснення права власності на такі землі в залежності від об'єктів культурної спадщини, що визнані пам'ятками.

З метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, комплексів (ансамблів) навколо них встановлюються зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару.

Складання проекту, його розгляд, узгодження, затвердження і виконання є найважливішим у землевпорядному процесі як за значністю, так і за трудомісткістю. Отже, землевпорядне проектування – основна стадія землевпорядного процесу.

Згідно з цією статтею, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Ключовою проблемою сучасного землеустрою переважно є відсутність на планово‑картографічних матеріалах меж об'єктів історико-культурного призначення, їх охоронних зон, а також відсутність затвердженого в установленому порядку складу та змісту проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Межі об'єктів історико-культурного призначення, їх охоронних зон часто не встановлюються через недостатнє державне та місцеве фінансування, незацікавленість у їх встановленні органів державної влади та місцевого самоврядування.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Беженар Г.М., Бердніков Є.С., Бондар Л.О., Гавріш Н.С., Гуревський В. К. Земельне право України: Підручник / Одеська національна юридична академія / О.О. Погрібний (ред.), І. І. Каракаш (ред.). — К.: Істина, 2003.

2. Ковальський В.С. Науково-практичний коментар Земельного Кодексу України, Юрінком Інтер, 2004.

3. Ковтун Микола Григорович. Земельне право: Курс лекцій. — К.: Юмана, 2008.

4. Мачуська І.Б. Земельне право: Навч.-метод. посібник для самост. вивчення дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К.: КНЕУ, 2005.

5. Мірошниченко А.М. Земельне право України: Навч. посіб. / Інститут законодавства Верховної Ради України. — К.: Ін-т законодавства ВРУ, 2007.

6. Використання земель історико-культурного призначення (Стаття 54), [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uazakon.ru/ukr/zku/54/default.htm

7. Постанова кабінету міністрів України № 677 від 26.05.2004 „ Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

8. Про затвердження Порядку реєстрації об'єктів державної експертизи землевпорядної документації та типової форми її висновку:Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 р. № 974 [Електронний ресурс].

9. Про державну експертизу землевпорядної документації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1808-15

10. Земельний кодекс України.

11. Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками: Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 р. № 376 [ Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ cgi-bin/ Laws/main.cgi?nreg=z0391-10=.

12. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 8 червня 2000 року № 1805-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/Laws/main.cgi? nreg=1805-14.

13. Закон України «Про землеустрій»

14. Закон України «Про державний земельний кадастр»

15. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру» № 1051 від 17.10.2012 р.

16. Наказ Держкомзему України «Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель» № 548 від 23.07.2010 р.

17. «Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000-1:500, ГКНТА -2.04-02-98» № 56 від 09.04.1998 р.

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. Аналіз нормативно-правових актів ……………………………...6

1.1. Склад земель історико-культурного призначення…………………………6

1.2. Використання земель історико-культурного призначення………………12

РОЗДІЛ 2. Розробка проектів землеустрою, щодо відведення земельних ділянок на землях історико-культурного призначення …………………..18

2.1. Підготовчі роботи з розроблення проекту землеустрою, характеристика містобудівної документації……………………………………………………..18

2.2.Розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки..19

2.3. Погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, землевпорядна експертиза проекту…………………………………………….23

2.4. Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки……………………………………………………………………………26

2.5. Перенесення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натуру (на місцевість)…………………………………………………………...26

2.6. Охоронні зони навколо об'єкта культурної спадщини………………… 27

РОЗДІЛ 3. Процедура виконання геодезичних робіт із землеустрою ……………………………………………………………………..32

3.1. Матеріали польових (геодезичних) робіт…..……………………………..32

3.2. Точність топографічних планів………………...…………………………..33

3.3. Польові роботи ……………………..……………………………………….35

3.4. Оцінка якості робіт …………………………………………………………38

 

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..40

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………….42

 

ВСТУП

Актуальність теми. Виділення земель історико-культурного призначення в окрему категорію земель особливої державної охорони пов'язане з необхідністю збереження об'єктів культурної спадщини українського народу, які знаходяться на відповідних землях.

До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї садиби.

Мета курсової роботи - дослідження комплексного аналізу земель історико-культурного призначення, їх правового режиму, умов відведення земельної ділянки в постійне користування у межах населеного пункту.

Завдання курсової роботи:

- проаналізувати нормативно-правові акти;

- розробити проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок на землях історико-культурного призначення;

- виявити процедуру виконання геодезичних робіт із землеустрою.

Об’єкт дослідження – кодекс Земельного законодавства про ДЗК.

Предмет дослідження – аналіз нормативно – правових актів з кодексів Земельного законодавства про ДЗК, постанови кабміну, накази Держземагенства, аналіз наукових публікацій.

Огляд використаної джерельної бази. При написанні курсової роботи були використані: Земельний кодекс України, Закон України «Про землеустрій», Закон України «Про державний земельний кадастр», Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку ведення Державного земельного кадастру» № 1051 від 17.10.2012 р., наказ Держкомзему України «Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель» № 548 від 23.07.2010 р., наказ Держкомзему України «Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель». Були використані підручники і навчальні посібники авторів: Г.М. Беженар, І.Б. Мачуська, В.С. Ковальський, М.Г.Ковтун, А.М. Мірошниченко. У цих підручниках і навчальних посібниках докладно викладений матеріал про розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельних ділянок Також використовувались Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Методи дослідження. При написанні курсової роботи використані такі основні загальні та спеціальні методи наукового дослідження: метод аналізу, індукції, документальний, картографічний і статистичний.

Метод аналізу - поділ цілого на складові частини. Цей метод був використаний при характеристиці земель історико - культурного призначення у розділі 1 ( аналіз нормативно-правових актів).

Метод індукції - метод наукового пізнання, який полягає в дослідженні руху знань від одиничного до часткового або й загального. Цей метод був використанний при розгляді питання про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у підрозділі 2.2).

Метод документальний - це об'єкт дослідження, що містить інформацію на будь-якому матеріа­льному носієві за допомогою якої-небудь знакової системи. Цей метод був використаний при розгляді геодезичних робіт (у підрозділі 2.5; 3.1;), також використаний при розгляді державної експертизи землевпорядної документації у(підрозділі 2.3).

Картографічний метод - метод наукового дослідження, у якому карта виступає як модель досліджуваного об'єкта і проміжна ланка між об'єктом і дослідником. Цей метод був використованний при розгляді польових робіт, методів та способів геодезійної зьомки в документації землеустрію (у підрозділі 3.3).

Статистичний метод - метод заснований на статистичній обробці кількісного матеріалу, зібраного у результаті інших досліджень (спостережень, експериментів, моделювань), що дозволяє його всебічно проаналізувати та встановити певні закономірності. Цей метод був використаний при розгляді питань топографічних планів (у підрозділі 3.2).

Курсова робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, обсяг -? сторінка.

У першому розділі розглядається аналіз нормативно - правових актів. У другому - розробляється проект землеустрою, щодо відведення земельних ділянок на землях історико-культурного призначення. У третьому розглядаються процедура виконання геодезичних робіт із землеустрою.

 

 

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ