Досягнення результативності процесу розуміння вихованців вихователем.

Для ефективної організації виховного процесу необхідно, щоб процес розуміння вихованців вихователем загалом був результативним. Отже, педагог повинен володіти такими якостями:

— здатністю сприймати й адекватно інтерпретувати поведінку дитини у кожний момент її діяльності та спілкування, фіксувати зміни в почуттях і вчинках, визначати причини, що призвели до цих змін;

— умінням виявляти та порівнювати характер змін, які настають у вербальній і невербальній поведінці вихованців, робити правильні висновки;

— умінням уникати суб’єктивного пояснення й оцінювання поведінки вихованців;

— здатністю вчасно сприймати і правильно оцінювати емоційний стан дитини через експресивні моменти спілкування (міміка, поза, жести і рухи, інтонація і темп мовлення).

Зазначені напрями діяльності вихователя, безумовно, не вичерпують того широкого кола завдань, які необхідно розв’язувати щодня, водночас усі вони повинні становити чітко продуману систему корекційних впливів на учнів, розраховану на тривалий час, і таку, яка б впливала на особистість школяра загалом. Суттєвим при цьому є дотримання єдності й узгодженості педагогічних впливів на вихованця з боку всіх суб’єктів виховання, а також дотримання послідовності в корекційно-виховній роботі.

 

Висновки:

Отже,виховання — процес, який починається задовго до вступу дитини до школи і триває усе її життя: людина накопичує і вдосконалює свій життєвий досвід, розширює та поглиблює свої знання, оволодіває новими цінностями. Однак саме шкільні роки — час найбільш інтенсивного розвитку особистості, формування характеру й її поведінки. Пластичність і сприйнятливість центральної нервової системи є підґрунтям для формування та розвитку особистості школяра. Тому саме у цей період здійснюється спеціально організований виховний вплив у межах навчального закладу.

Центральною фігурою процесу виховання у спеціальному освітньому закладі є педагог, який забезпечує організацію цілеспрямованого корекційно-виховного впливу на особистість учнів з метою формування необхідних якостей у поєднанні з організацією повсякденного життя та діяльності вихованців відповідно до наявного в них розладу і вторинних порушень.

Питання ефективної організації процесу виховання дітей із порушеннями психофізичного розвитку завжди були і залишаються в центрі уваги науковців (А. С. Бєлкін, М. М. Буфетов, Л. С. Вигот-ський, О. І. Дьячков, Г. М. Дульнєв, І. Г. Єременко, М. І. Земцова, С. О. Зиков, В. Ф. Мачихінатаін.). Визначаються основні принципи, завдання, форми і методи виховання, виокремлюються основні напрями виховної роботи (моральне, трудове, фізичне, естетичне та ін.), подаються рекомендації щодо організації роботи з учнівським колективом тощо. У загальній і спеціальній психології та педагогіці здійснено глибокі та різноаспектні дослідження проблеми формування підростаючої особистості (В. Бондар, І. Бех, В. Ворон-кова, Н. Коломийський, В. Липа, Г. Мерсіянова, В. Синьов, О. Хохліна, Л. Шипіцинатаін.).

У сучасних дослідженнях наголошується на тому, що результативність корекційно-виховного процесу спеціального закладу освіти для розумово відсталих дітей багато в чому визначається тим, до якої міри дитина залучена в соціальні відносини, наскільки широкими є її стосунки з людьми; наскільки успішно вона входить у світ предметів і явищ навколишнього світу; опановує соціальний досвід, оволодіває мовленням, предметними діями, різними формами поведінки, звичками; набуває життєво, соціально, особистісно значущих якостей, навичок і вмінь, здатних забезпечити оптимальний рівень функціонування.

Таким чином, зважаючи на недостатній рівень підготовленості випускників до життя, актуальним на сьогодні є не лише оновлення змісту виховання та визначення поведінки школяра як об’єкта процесу виховання, але й чітке окреслення основних напрямів діяльності вихователя, спрямованої на формування особистості школяра, здатного опанувати власну поведінку.

Література:

1. Бех І. Д. Виховання особистості: у 2 кн. — К.::Либідь, 2003.
2. Висоцька А. М. Поведінка школяра як об’єкт процесу виховання в допоміжній школі // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спец, школі: наук.-метод. зб.; вип. 10 / за ред. В. І. Бондаря, В. В. Засенка. - К., 2008. - С 33-40.
3. Еременко И. Г. Олигофренопедагогика. — К., 1985.
4. Основні орієнтири виховання учнів 1—12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Програма. — Тернопіль: Навч. книга — Богдан, 2008.