D. Розвиток мереж у глобальному ринковому просторі

Інтернет-технологія – це зростаючий засіб обміну товарів, послуг та інформації в глобальному масштабі.

·Електронні покупки досягнули 10 % від обсягів світової торгівлі у 2007 році.

·Інтернет-технології дозволяють у будь-який час здійснювати обмін товарами, послугами та інформацією між компаніями та їх споживачами, що перебувають будь-де у будь-який час, за більш низькими цінами.

·90 % доходів від світової електронної комерції отримується від В2В-угод між десятьма країнами Північної Америки, Західної Європи та Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

·Компанії мають веб-сайти у різних країнах різними мовами з адаптованим змістом і спілкуються з клієнтами їхньою рідною мовою.

Розвиток міжнародного бізнесу вимагає усунення чималих недоліків в організації підприємництва і менеджменту.

Поширеними причинами невдач є:

- недалекоглядність керівництва компанії, їх орієнтація на іс­нуючі ділові сценарії;

- необ'єктивна уява про стан організації в цілому, неповне і суб'єктивне бачення проблеми;

- втрата контактів із споживачами;

- застаріла, консервативна нерухома структура організації.

Менеджери повинні вміти об'єктивно оцінювати міжнародне се­редовище, здійснювати ефективну політику адаптації та орієнтації на стратегічні зміни у світовому співтоваристві.

Існує чотири основні методи входу у міжнародний бізнес:

- експортування;

- ліцензування;

- створення спільного виробництва;

- управління власним філіалом.

Експортування — це процес виробництва продукції у власній державі та відправлення її за кордон з метою виходу на міжнародний ринок. Найбільша вигода цього методу полягає у тому, що він потре­бує найменше капіталу, якщо продукт не потрібно модифікувати.

Розрізняють експорт прямий і непрямий |. Прямий здійснюється: через експортний відділ вашої країни; через збутові відділи чи філіал за кордоном; через комівояжерів по експортних операціях; через зарубіжних дистриб'юторів чи агентів.

Непрямийекспорт здійснюється: через вітчизняного купця-експортера; через вітчизняного агента по експорту; через вітчизняну кооперативну організацію.

Слід зазначити, що серед фірм|фірма-виготовлювачів|, які тільки розпочинають свою експортну діяльність, найбільш поширена практика непрямого експорту.

Ліцензування – це угода, за якою одна організація надає обме­жені права іншій для використання її активів, таких як склади, техніка, марка фірми, обладнання та ін. Як правило, ліцензування дозво­ляє використовувати активи компанії на певній території та на пев­ний проміжок часу.

Контракт на виробництво означає, що фірма|фірма-виготовлювач| погоджується|, щоб|аби| іноземна компанія виробляла|виробляла| свою продукцію в даній країні. Фірма|фірма-виготовлювач| ж здійснює мар­кетинг| самих виробів і надає управлінський досвід|дослід|. У разі|у разі| контракту на управління фірма|фірма-виготовлювач| виступає|вирушає| лише в якості консультанта іноземних компаній.

Франчайзинг – це одна із стратегій виходу на ринок, що забезпечує найшвидше зростання. Понад 35 тисяч франчайзі американських компаній розташовані в країнах усього світу. Компанія McDonald's – перший глобальний франчайзер, понад 70 % ресторанів компанії перебуває у власності франчайзі, і понад 70 % обсягів продажу компанії відбуваються поза межами США.

Спільні підприємства – це угода, за якою об'єднують дві або більше організацій по виробництву продукції або послуг. Спільні підприємства надають прямі інвестиції для створення виробничих потужностей в іноземній країні.

Повне володіння філіалом – це діяльність на землі (території) іноземної країни, що належить і контролюється компанією з центром керування в іншій країні. Перевагою повного володіння є те, що головна компанія продає право на управління філіалом з урахуванням існуючих законів іноземної держави, де філіал розташований.

Порівняння цих форм за найбільш істотними|суттєвим| результативними озна­ками| діяльності фірми|фірма-виготовлювача| можна представити|уявляти| таким чином (табл. 2.1).

Таблиця 2.1