Специфіка міжнародної діяльності бізнесу

 

Україна прямує на міжнародні ринки

 

·Донедавна освоєнням міжнародних ринків займалися переважно великі міжнародні корпорації, яких у світі було відносно небагато. Вони представляли здебільшого капітал розвинених країн і працювали лише в певних «глобальних» галузях. Нині міжнародні корпорації дедалі частіше виникають у різних країнах, а також у тих галузях, які традиційно не є глобальними.

 

·Українські підприємства мають неоднакові стартові умови для виходу на зарубіжні ринки порівняно із західними корпораціями, які встигли зайняти міцні позиції на багатьох ринках в умовах, коли ринки не були розподілені між сильними конкурентами, і конкуренція була менш інтенсивною.

 

· а. Здебільшого стратегія виходу українських підприємств на зарубіжний ринок зводиться до вибору між непрямим та прямим експортом.

 

· b. Деякі компанії, які починали свою міжнародну діяльність за допомогою експорту, вже використовують досить широкий арсенал методів присутності на зовнішніх ринках, аж до придбання та будівництва заводів для власного виробництва своєї продукції.

 

·Перехід від експорту до більш глибоких форм присутності на зарубіжних ринках характерний для компаній, які працюють в галузях з найбільш високою інтенсивністю конкуренції на внутрішньому ринку.

 

·Досить успішно виходять на міжнародний ринок також українські підприємства високотехнологічних галузей (вантажне та військово-транспортне літакобудування, ракетоносії, технології електрозварювання тощо), які мають конкурентні переваги завдяки кваліфікованим кадрам та розвитку в країні споріднених та підтримуючих галузей.

Динаміка світової торгівлі

 

·За останнє десятиліття грошовий обсяг світової торгівлі зріс більше ніж удвічі, й у 2008 році перевищить 11,5 трлн дол.

·Обсяг вироблених товарів становить 75 % світової торгівлі; галузі послуг належить решта 25 % світової торгівлі.

А. Потоки світової торгівлі

Потоки світової торгівлі відображають взаємозалежність між галузями, країнами й регіонами.

Глобальна перспектива

а. Сполучені Штати Америки, Європа, Канада, Китай і Японія разом становлять понад дві третини світової торгівлі.

b. Від 15 до 20 % світової торгівлі здійснюється як зустрічна торгівля, тобто використовується бартер, а не оплата грошима. Така практика поширена в багатьох країнах Східної Європи та в азіатських країнах.

с. Експорт та імпорт – це взаємодоповнювальні економічні потоки: імпорт країни впливає на її експорт і навпаки. Це явище називають ефектом зворотного зв’язку в торгівлі, і воно переконує в корисності вільної торгівлі між націями.

Ситуація в Україні

а. Українська економіка значною мірою орієнтована на експорт, який становить понад 50 % ВВП. Але структура українського експорту несприятлива. Відмінності в структурі національного та світового експорту свідчать про закріплення за Україною статусу країни-експортера сировинних та низькотехнологічних товарів.

b. Україна є експортером залізної та марганцевої руд, прокату, чорних металів, сталевих труб, глинозему, транспортних засобів, продукції електротехнічного й енергетичного машинобудування, окремих видів верстатів і приладів, мінеральних добрив, соди, цементу, меблів тощо. Із продовольчих товарів експортуються кондитерські вироби, макаронні вироби, сіль, олія, овочеві та фруктові консерви, соки, вина, пиво та горілчані вироби.

с. Різниця між грошовою вартістю національного експорту й імпорту називається торговельним балансом.

·Якщо обсяг експорту країни перевищує обсяг її імпорту, це призводить до позитивного залишку в торговельному балансі. Коли імпорт перевищує експорт, виникає дефіцит.

·У 90-х роках Україна мала негативне сальдо, тобто імпорт постійно перевищував експорт. Вперше позитивний залишок торговельного балансу Україна отримала у 2000 році. Ця тенденція тривала п’ять років. У 2005 році знову виник дефіцит обсягом 1854,3 млн дол.

d. Основними імпортерами українських товарів є Росія, Туреччина, Італія, Німеччина, США, Польща, Білорусь та Казахстан.

e. Країни, які є найбільшими експортерами до України: Росія, Туркменістан, Німеччина, Польща та Китай.

Міжнародна діяльність бізнесу – це діяльність, яка ведеться за національними кордонами з метою отримання прибутку. Вона за­безпечує імпорт сировини, реалізацію товарів та послуг серед закор­донних клієнтів чи переведення капіталів своїм філіалам в інших країнах.

Чотири тенденції в минулому десятиріччі значно вплинули на глобальний менеджмент і маркетинг:

Тенденція 1: Поступове зменшення економічного протекціонізму окремими країнами.

Тенденція 2: Формальна економічна інтеграція та вільна торгівля між країнами.

Тенденція 3: Глобальна конкуренція між глобальними компаніями за глобальних клієнтів.

Тенденція 4: Розвиток мереж у глобальному ринковому просторі.