А. Зменшення економічного протекціонізму

· Протекціонізм – це практика захисту однієї або декількох галузей економіки країни від зарубіжних конкурентів за допомогою тарифів і квот.

а. Економічним аргументом на користь протекціонізму є те, що він обмежує скорочення робочих місць, сприяє політичній безпеці країни, зменшує економічну залежність від інших держав та стимулює розвиток національних галузей економіки.

b. Тарифи і квоти перешкоджають світовій торгівлі.

Світова торгівля тільки виграє від вільної та чесної торгівлі між країнами. Однак уряди багатьох країн використовують тарифи і квоти, щоб захистити свої внутрішні ринки. Чому? Протекціонізм вигідний для внутрішніх (національних) виробників, а також є джерелом доходу для уряду. Політика протекціонізму коштує японським споживачам від 75 до 110 млн дол. щорічно. Американські споживачі платять більше приблизно на 70 млн дол. щорічно через тарифи та інші захисні бар’єри.

Регіональні торговельні угоди між країнами Європейського Союзу (ЄС), Північноамериканська угода про вільну торгівлю (NAFTA) так само призводять до того, що країни-учасники угоди можуть мати пільгові квоти й тарифи, а всі інші позбавлені цієї можливості.

Протекціонізм у різних своїх формах порушує цікаві питання щодо глобальної етики. Тож чи можна його вважати етичною практикою, незалежно від форми застосування?

· Тарифи, тобто податки уряду на товари та послуги, що ввозяться до країни, встановлюють переважно для підвищення цін на імпорт.

а. Середня ставка тарифу на вироблені в промислово розвинених країнах товари становить 4 %. Однак між різними країнами існує велика відмінність.

b. Якби ринки були відкриті для імпорту за рахунок зниження тарифів, то відповідно були б нижчими ціни для споживачів.

· Квота – це обмеження кількості продукції, яка ввозиться або вивозиться з країни.

а. Квоти можуть бути обов’язковими або добровільними, можуть встановлюватись урядами законодавчо або шляхом переговорів.

b. Квоти на імпорт гарантують продуктам національних галузей доступ на національний ринок.

·За останні 50 років протекціонізм зменшився великою мірою завдяки Генеральній угоді про тарифи й торгівлю (General Agreement on Tariffs and Trade, GATT). Цей міжнародний договір обмежив торговельні бар’єри та сприяв світовій торгівлі шляхом зменшення тарифів, але він не регулював квоти і торгівлю послугами.

 

·Як наслідок, основні промислово розвинені країни світу заснували у 1995 році Світову організацію торгівлі (СОТ, World Trade Organization, WTO) для вирішення широкого спектру питань світової торгівлі.

а. СОТ налічує 152 країни-члена і охоплює понад 90 % світової торгівлі.

b. СОТ встановлює правила, що регулюють торгівлю між її членами, за допомогою групи експертів, які вирішують торговельні диспути між членами та приймають рішення щодо цих питань.

В. Зростання економічної інтеграції

Останніми роками багато країн із подібними економічними цілями сформували транснаціональні торговельні групи або підписали торговельні угоди для сприяння вільній торгівлі між країнами-членами та посилення своєї економіки. Три найвідоміші приклади:

1. Європейський Союз.

а. ЄС включає 27 країн-учасниць, які усунули більшість бар’єрів на своїх кордонах.

b. Як єдиний ринок, ЄС охоплює понад 380 мільйонів споживачів із загальним валовим внутрішнім продуктом, більшим ніж у США.

с. 12 країн ЄС визнали єдину валюту – євро.

d. Пан’європейські маркетингові стратегії можливі завдяки:

o Єдиним стандартам на продукцію й пакування.

o Меншій кількості обмежень на перевезення, рекламу та просування товару.

o Ліквідації більшості тарифів, які негативно впливають на ціноутворення.

Північноамериканська угода про вільну торгівлю (NAFTA).

а. NAFTA ліквідувала багато торговельних бар’єрів між Канадою, Мексикою і США, а також створила ринок із понад 400 млн споживачів.

b. Ведуться переговори стосовно розширення NAFTA для створення Зони вільної торгівлі Америки (Free Trade Area of the Americas), куди увійдуть 34 країни Північної Америки, Латинської Америки й Карибського басейну.

с. NAFTA стимулює торговельні потоки між країнами-членами, а також міжкордонний розвиток роздрібної торгівлі, виробництва й інвестицій.

3.Азіатські угоди про вільну торгівлю. Зусилля злібералізації торгівлі в Східній Азії зростають, що виявляється у зниженні тарифів, але ці торговельні угоди є менш формальними, ніж у межах ЄС та NAFTA.

С. Глобальна конкуренція між глобальними компаніями за глобальних споживачів

Виникнення величезного економічного світу без кордонів створило нові реалії для продавців.

1.Глобальна конкуренція з’являється тоді, коли виникають компанії, які виробляють свої продукти та послуги і продають їх у всьому світі.

а. Вона розширює конкурентні можливості для продавців.

b. Партнерські відносини також стають поширеною відповіддю на виклики глобальної конкуренції. Глобальні стратегічні альянси – угоди між двома та більше незалежними компаніями про кооперацію для досягнення спільних цілей, зокрема, отримання конкурентних переваг і створення споживчої цінності.

2. Глобальні компанії. Існує три види глобальних компаній:

а. Міжнародні компанії:

· Здійснюють торгівлю в інших країнах, як продовження своєї маркетингової стратегії на домашньому ринку.

· Займаються маркетинговою діяльністю у світі так само, як у своїй країні.

b. Багатонаціональні компанії.

· Розглядають світ як такий, що складається із окремих частин та окремих ринків у кожній із них.

· Використовують багаторинкову маркетингову стратегію, тобто мають стільки різних варіантів продукту, торговельних марок та рекламних програм, у скількох країнах вони представлені.

с. Транснаціональні компанії.

· Розглядають світ як спільний ринок та зосереджуються на культурних подібностях країн або універсальних потребах споживачів, а не на їх відмінностях.

· Використовують глобальну маркетингову стратегію – практику стандартизації маркетингової діяльності, коли існують культурні подібності, та адаптації – коли культури між собою різняться. Ця стратегія:

- дозволяє маркетологам реалізувати «економію на масштабах» у процесі виробничої та маркетингової діяльності.

- популярна серед багатьох маркетологів-практиків.

· Продають глобальний бренд, тобто бренд, який має однакову назву в багатьох країнах та однакові маркетингові програми, які централізовано координують.

- Глобальні бренди мають однакову концепцію продукту або послуги, надають однакові цінності споживачам та використовують однакові рекламні кампанії в різних країнах і культурах.

- Адаптація використовується лише в тих випадках, коли необхідно краще пов’язати бренд із споживачами на різних ринках

З досвіду успішних компаній