Р-к літератури у др.пол XVIIст.

впливи релігійної полеміки початку XVII ст., а навіть і пізніше довгий час переважали в літературі духовні інтереси над світськими в значній мірі внаслідок того, що більша частина авторів були духовні особи.- полемічні твори, автори -представники вищої православної ієрархії – Галятовський (збірник «Ключ до розуміння»,1659) та трактат «Наука албо способ зложення казання» (1659); ігумен Пустинно-Миколаївського монастиря Антоній Радивиловський- «Огородок Марії Богородиці» (1676), «Вінець Христов» (1688); Лазар Баранович -збірка «Меч духовний» (1666) та «Труби словес проповідних» (1674),”Нова міра нової віри” ,Інокентій Гізель –“Мир з Богом людині”(1669),трактат “Правдива віра”(1688),у 1691-брав участь у редагуванні “Києво-Печерського патерика”

П'єси писалися викладачами Київської колегії, а виконавцями були школярі. Від 1673 до 1095 р. збереглося понад 20 текстів шкільних драм.

- поезія — вірші різних примхливих форм: у вигляді хреста, вази, яйця, півмісяця; акростихи, «раки» — вірші, які можна читати з початку та з кінця; І. Величківський (помер у 1726 році)-емблематичні збірки «Млеко», «Зегар» та збірки епіграм; ієромонах Климентій Зінов'єв (кінець XVII початок XVIII ст.)- сатирик; Дмитро Тупталов (1651-1709), Стефан Яворський (1658-1722).

Р-к літератури у XVIII

XVIII –справедливо вважають періодом розквіту укр..літ. Підвищення зацікавлення до вітчизняної історії спонукало до створення багатьох історико- літературних творів. Велику популярність мала рукописна “Історія Русів” невідомого автора(деякі вчені –О.Лазаревський,В.Горленко, І. Борщак-приписують авторство Григорію Андійовичу(у 1767 обраний від Лубенського полку до комісіє для складання “Нового уложення”) та Василю Григорійовичу Полетикам).

Василь Капніст(1758-1823)-“Ода на рабство ”(написана після офіційного запровадження кріпосного права в Укр-1783, а видана-1806.) – яскравий вияв протесту проти царської сваволі, ліквідації в 1783 козацьких полків і запровадження кріпацтва. Однак більшість укр.еліти не підтримувала таких радикальних задумів і була лояльною до царської влади.

Пилип Орлик- “Алкід російський”,1695,присвяч. Мазепі;”Гіппомен Сарматський”,1698,присвяч. І.Обидовському;блискучі маніфести:”Вивід прав України”(1712),”Маніфест до європейських урядів”(1712), “Діаріуш”(“Щоденник подорожнього”,1720-1732).

Паломницька літ.-Василь Григорович-Барський “Подорож”

Семен Дівович(перекладач Ген військ канц.) “Разговор Великороссіи с Малороссіею”(1762),форма діалогу-відстояння ідей державної самостійності козацької держ.

Тріумф літ-ри – 1798-“Енеїда” Котляревського- перший твір народною мовою.

Популярні істор. пісні, думи, балади.

-Ф.Прокопович+ “Слово провладу й честь царську”(1718), “Правда волі монаршої”(1722)-ідеї освіченого абсолютизму, “Духовний регламент”(1721).+істор. драма«Володимир»(1705).

53. Архітектура,скульптура та живопис на укр.землях удр пол. XVII ст Архітектура й будівництво в другій половині XVII ст. в Україні продовжували розвиватися на місцевій самобутній народній основі. Водночас вони зазнавали впливу російської і західноєвропейської архітектури.

-прийоми стилю бароко (від італійського barocco — вигадливий, химерний)-декоративна пишність, вигадливість, мальовничість.

на Правобережжі міста майже не розвивалися, міста Лівобережжя й Слобожанщини, насамперед Київ, Чернігів, Переяслав, Новогород-Сіверський, Батурин (у ньому з 1669 по 1708 р. перебувала гетьманська резиденція), Харків, Суми, Стародуб інтенсивно розбудовувалися.

Наприк. XVII ст. в Києві російський.зодчий Йосип Старцев збудував кам'яні собори Микільського (1690—1696) і Братського (1690—1693) монастирів, архітектор Йоганн Баптіст — Троїцький собор у Чернігові (1679—1695). Він же з Мартином Томашевським -Преображенський собор Мгарського монастиря біля Лубен (1684—1692), Покровський собор у Харкові (1689). 80-ті роки XVII ст Іллінська церква в Суботові, збудована при Богдані Хмельницькому, і Троїцька церква Густинського монастиря біля Прилук.

Загальна тенденція у розвитку образотворчого мистецтва -ширший відхід художників від релігійних тем і підвищення інтересу до світських сюжетів, реального життя, образів і переживань людей. Найважливішими пам'ятками монументального живопису є іконостаси, зокрема іконостас Єлецького монастиря в Чернігові (1669—1676), Богородчанський іконостас, створений для скиту Манявського майстром Іовом Кондзелевичем з Волині, іконостаси, виготовлені в 1667—1700 рр. Іваном Рутковичем із Жовкви, та ін.

Др пол XVII ст. вважається золотим віком українського мистецтва- українське бароко.-І.Мазепа -1690-1705-збуд. 12 храмів, до 20 храмів, зреставрованих: собор Св. Софії, Михайлівсько-Золотоверхий манастир, Св. Успенський собор Лаври, Троїцька церква над Святою брамою Лаври, церкви — в Переяславі, Глухові. Чернігові, Батурині, Межигір'ї, Мгарський манастир тощо.