Хід військових дій у 1651-1653 рр.

Впродовж 1650 р. гетьман прагнув установити відносини Валахією, Трансільванією та Молдовою. Протягом серпня-вересня 1650 Б.Х. здійснює 1 молдовський похід, під час якого захоплює м. Ясси та укладає мир із молдовським господарем Василем Лупулом, який повинен розірвати союз з Польщею та видати свою дочку Розанду за Тимоша. Проте свої зобов’язання довгий час Лупул не виконував.

Військ дії між Укр і Польщею віднов 10 лютого 1651 р., коли пол війська напали на м. Красне на Поділлі. Боронив місто полк Данило Нечай, де й загинув. Наступ пол військ було зупинено поблизу Вінниці загонами І. Богуна. Осн сили поляків концентрувалися на Волині під м. Берестечком - вирішальна битва у 18-30 червня 1651 р. Татари і тут покинули поле бою, ще й захопили в полон Б. Х – козаки зазнали поразки, але вінницькому полковникові І. Богуну вдалося вивести частину козаків з оточення. В цей час на територію Укр насуваються литовські війська князя Радзивіла. У липні 1651 р. захопивши Чернігів і Київ (25 липня), вони зєдналися з пол військами. Перевага залишається на боці поляків і Б. Х., визволившись із полону, збирає нову армію, але був змушений у 18 вересня 1651 р. підписати нову мирну угоду у м. Білій Церкві з Річчю Посполитою. Автономія козацької держ обмежувалася тепер лише Київським воєводством, чисельність козаків скорочувалася до 20 тис., гетьман підпорядковувався владі коронного гетьмана, а пол пани могли повернутися у свої маєтки.

Б. Х накопичує сили і в 22-23 травня 1652 р. завдає удару полякам в урочищі Батіг на Поділлі -перемога козаків.. Такого нищівного розгрому не зазнавала жодна пол армія протягом XVI–XVIII. І хоч це не означало кінець війни, Білоцерківська угода втратила свою силу. Протягом квітня-травня 1652 р. Тиміш здійснює 2-й похід в Молдову, таким чином надає допомогу своєму тестеві у боротьбі за престол, йде на Валахію, але через поразку повертається в Укр. В той час Польща залучається підтримкою Валахії та Трансільванії. В серпні 1652 р. під час ще одного походу Тиміш був розбитий під Сучавою.

під м. Жванцем у вересні 1653 р козацько-татарське військо взяло в облогу пол табір. Але від цілковитої поразки поляків знову врятували татари- уклали з ними 5 грудня Камянецьку угоду. Стосовно Укр підтверджувались лише права і вольності козацтва. Про автономію на умовах Зборівської угоди навіть не згадувалось. Б Х звертається по допомогу до Московії. 1 жовтня 1653 Земський собор схвалює і цар виряджає в Укр посольство на чолі з боярином В. Бутурліним, а 31 грудня 1653 Росія оголошує війну Польщі.

5.Процес складання укр держ в роки Хмельниччини.

Другий важл етапом форм укр держ-період народного руху під проводом Б Х. Щоб усунути загрозу зникнення укр народу як етнічної спільності — ств і зміцнити держ нац утворення. Організаторами цієї держави стали козацька старшина та укр шляхта. Вони взялися за цю справу з перших днів війни. Вже у травні 1648 у Польщу почали надходити відомості, що Б.Х створює удільне князівство із столицею у Києві, а себе титулує князем Русі. На поч лютого 1649. Б. Х сам повідомив комісарів пол короля про свої наміри створити незалежну укр державу.

З початку форм укр держава мала основні її ознаки: органи публічної влади, які не збігалися з населенням, але виконували свої ф-ї на визначеній території; територію, яку охоплювала держ організація і населення, що на ній проживало: податки, що збиралися на утримання органів публічної влади. Форм укр держави здійснювалося у обстановці бойових дій, що обумовлювало її форму-для виконання держ ф-й пристосовувалася вже готова, перевірена практикою військ-адміністр, полково-сотенна організація козацтва –ця організація стала не тільки загальною для усіх повстанських сил, але й єдиною політико-адміністративною та судовою владою в Укр, їй не була підпорядкована тільки церква.

Створення укр нац держави вперше одержало правове оформлення та закріплення у Зборівському(серпень 1649), а потім у Білоцерківському(вересень 1651) договорах

Іноземні держави визнали вільну Укр за рівноправного суб'єкта міжнар відносин і охоче вступали з нею у договірні відносини. У 1648—1654 Укр підтримувала постійні дипломатичні зв'язки з сусідніми Валахією, Кримом, Молдавією, Трансільванією, Туреччиною. За договором 1649 турецького султана з "Військом запорізьким і народом руським", тобто вільною Укр, сторони взяли на себе такі зобов'язання: Туреччина — надавати Укр військ допомогу, а укр купцям — право вільно плавати по Чорному морю та безмитне торгувати у турецьк володіннях, а Укр — перешкоджатиме запоріз і донським козакам нападати на Османську імп