Д-сть гет І. Брюховецького (1663-1668)

В червні 1663 р. у Ніжині на Чорній раді під тиском моск війська Брюх обрано гетьманом Лівобережної Укр.

Боротьба з Польщею -Три роки Брюх провів у війнах з поляками та правобережним гет Тетерею, проводячи відверто промосковську політику. В 1663—1664 рр. козаки відбили останню спробу поляків захопити Лівобережжя. Спроби Бр скорити собі Прав зазнали невдачі, хоча він на якийсь час захопив Канів, Черкаси й Білу Церкву.

Тим часом Бр не виправдав сподівань укр народу в проведенні внутр політики, розв'язанні соц питань. Відразу після обрання гетьманом Бр уклав з Моск держ Батуринські статті 1663 р., які надавили Москві більше влади, ніж це було встановлено Переяславськими ст. Свою булаву він намагався тримати за допомогою страху та жорстокостей. Найменший протест закінчувався конфіскаціями, ув'язненнями, стратами. Щоб захиститись од народного гніву, Бр задумав зміцнити свою владу за допомогою царя. 1665- підписав Московські статті, які значно обмеживши державні права Гетьманщини, посилили її адмін і фінансову залежність від Моск царства.

Під впливом всенародного обурення Андрусівським договором 1667 р., який означав зраду Москви у визвольної війні з Польщею та поділ Укр у містах Лівобережжя відбулися великі виступи проти моск залог, спричинених загальним обуренням діяльністю моск адміністрації в Укр. Він вирішив за допомогою Петра Дорошенка самому стати на чолі повстання проти Москви, щоб таким чином зняти з себе народну нелюбов. У січні 1668 р. на старшинській рада у Гадячі Бр висловився за ліквідацію моск влади в Гетьманщині та перехід Укр під турецький протекторат. Рада прийняла цю пропозицію. Одночасно Бр вступив у переговори з П.Дорошенком та вислав посольство до Стамбулу.

На весну Бр готувався до війни з моск військом, проте його вбили- 8 червня 1668.

15. Петро Дорошенко:

Р. – гетьман правобережжя

Р. – гетьман України

В 1663-1664 — ген осавул у гетьмана Тетері, з 1665 — полковник Черкаського полку.

10 жовтня 1665 Дорошенка вибрали тимчасовим гетьманом Прав Укр який було підтверджено у 1666 р. на раді Чигирині.

Провів ряд важливих реформ. -створив постійне 20-тисячне військо з найманих частин – сердюків. -встановив на укр кордоні нову митну лінію і почав карбувати власну монету. -на степовому пограниччі утв новий Торговицький полк, який довірив Степанові Щербині.-Розгорнув широку зовнішню політику. Метою Дорошенка було об'єднання під своєю владою Лівоб і Прав Укр. Після підписання між Моск і Польщею Андрусівського перемир'я 1667, Дор вирішив укласти військ союз з Кримським ханством і перейти під політ протекторат Туреччини. У вересні 1667 об'єднане укр-турецьке військо, розпочавши воєнні дії в Галичині, змусило пол уряд визнати широку автономію Прав Укр і встановити укр-пол кордон по річці Горині. Зміцнивши свої позиції на Прав, Дор на поч літа 1668 р. на чолі козацького війська перейшов на лівий берег Дніпра, де 8 червня 1668 його проголосили гетьманом всієї України. Дор, призначивши наказним гетьманом на Лів Д. Многогрішного. Відсутністю Дор у Лів скористалися противники гетьмана, які в середині березня 1669 у м. Глухові на основі Глухівських статей проголосили гетьманом Д. Многогрішного.

Дор уклав союзний договір з Туреччиною 10-12 березня 1669 у Корсуні. Навесні 1672 розпочалися широкомасштабні воєнні дії. Дор перейшов у наступ. В липні Дор розгромив на Поділлі під Четвертинівкою козацькі загони М. Ханенка. 27 серпня 1672 об'єднана укр-турецько-татарська армія, яку очолювали турецький султан Мохамед IV, кримський хан Селім-Гірей, та гет Дор здобула фортецю Кам'янець і рушила в Галичину. Не маючи засобів для продовження війни, пол уряд 5 жовтня 1672 уклав Бучацький мирний договір - поділено правобережну Укр: Польща отримала – Галичину, Волинь та Пн. Київщину, Туреччина – Подільське в-во з Камянцем, а Дор – Брацлавщину і Пд.. Київщину, але під протекторатом Туреч.

В червні 1674 моск армія Ромодановського і козацькі полки лівоб гет І. Самойловичем вступили у Правобережжя і взяли в облогу Чигирин. На допомогу Дор під Чигирин підійшла турецько-татарська армія візиря Кара-Мустафи, яка змусила І. Самойловича і моск війська відступити. Авторитет Д. почав падати серед укр населення. В цій ситуації розчарований політикою Туреч Дор вирішив зректися булави.

Восени 1675 на козацькій раді в Чигирині Дор склав гет клейноди, а І. Сірко прийняв від нього присягу на вірність цареві.