ТОП 10:

Українська історіографія др.. пол.. ХХ ст. – поч.. ХХІ ст. про соц.-екон. Розвиток України (17-18 ст.)



Позитивним здобутком є започаткування публікації документів судово-адміністративних установ ранньомодерної України. Це найперше книга київського підкоморськог осуду, актова книга Житомирського гродського та реєстри Володимирського гродського суду. Видання «Волинські грамоти 16 ст.», в якому вміщені дарчі, продажі, заставні, відновні, устіпчі записки, вибрані з Володимирських земських книг. Вкладом укр.. істориків є публікація Петром Кулаковським книги за 1652-11673 рр. та випуск документів т.зв. Руської (Волинської) Метрики. У праці подано характеристику книг метрики, вказано фактори функціонування Руської канцелярії, її склад, організацію роботи, наведена класифікації її продукції.

Також було розпочато вивчення укр.. станової еліти – шляхти та козацької старшини. Дослідження Наталі Яковенко, в якому розглянуто основний комплекс проблем з формування цього стану, його персонального і чисельногосатну, а також правового та майнового статусу в тогочасному суспільстві. Дещо більше праць присвячено козацькій еліті. У праці Віри Панасенко про соціальну елітуГетьманщини розглянуто широкий спектр питань. Зазначено, що формування стану козацької старшини відбувалося не лише за рахунок шляхти, а й з представників міських урядовців, духовенства. Значну вагу приділено становищу вищого православного духовенства та монастирів. Проблемі політико-культурних орієнтацій еліти Гетьманщини присвячена праця Олексія Струкевича. Науково-популярним стилем позначені роботи Володимира Кривошеї про козацьку старшину доби Гетьманщини. Праця Володимира Маслійчука присвячена козацькій старшині Харківського полку.

Серед нечисленних монографій заслуговує на увагу праця Василя Балушка, присвячена обрядовості укр.. цехових ремісників, в які основну увагу приділено питанням етнографічного кола, на щ оменшу увагу звертали попередні історики. Хронологічно першою була книга Тетяни Балабушевич, в якій висвітлювалася аграрна історія Галичини в др.. пол.. 18 ст. Авторка ґрунтовно показала перерозподіл земельної власності, становище селянства, організацію і розвиток с/г, місце ремесел і промислів у системі аграрних відносин, а також внтрішнюі зовнішню торгівлю й організацію системи фінансів у господарстві магнатів. Значний вклад у вивчення історії ук. селянства внесла Ірина Ворончук, яка опублікувала серію статей про волинське селянство 16-17 ст.плідно працює над історією укр.. селянства 16-17 ст. і Віктор Атаманенко.

82. Сучасна українська історіографія про становище Української Православної Церкви в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

Історія православної церкви в Україні є однією з найпроблемніших ділянок сучасної історичної науки.
По-перше, до початку 1990-х рр. ця тема перебувала під “табу” радянської політичної системи.
По-друге, цим, фактично, було вилучено з наукового обігу величезну кількість першоджерел, частина з яких була втрачена назавжди, а частина стала доступною для широкого кола дослідників лише тепер. Сьогодні історія Православної церкви в Україні після тривалого радянського періоду заборон та обмежень досліджується дуже активно. Великий внесок у дослідження УПЦ у другій пол.. ХVІІ – ХVІІІ ст. зробив Валерій Ластовський. Автор уперше в укр. історіографії залучив значний масив історіографічних джерел (понад 700 позиці).
Перший розділ присвячено аналізу сучасного стану наукової розробки і джерельної бази із задекларованої проблеми.
Четвертий розділ присвячено висвітленню в працях істориків ролі укр.. православного духовенства в системі соц.. відносин. Докладно висвітлюються позиції у цьому питанні таких дослідників, як М. Закревський, М. Максимович, О. Глоблин, А. Яковлів та ін. У п’ятому розділі книги розглядаються важливі проблеми, пов’язані з участь УПЦ в політичних процесах кінця ХVІІ – ХVІІІ ст.У розділі визначено низку історіографічних

83. Сучасна українська історіографія про становище Української Греко-Католицької Церкви в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст.

Перші наук. праці з історії Церкви, хоч здебільша писані в політ. цілях, появилися в колах Київської Академії з правос. боку, а з кат. — в середовищі вчених Василіянського Чину. До них належать праці архієп. Ю. Кониського, М. Бантиш-Каменського («Историческое известие о возникшей в Польше Унии», 1795, вид. 1805), кат. митр. Л. Кишки та ін. Історія Української греко-католицької церкви протягом усього періоду викликала значний інтерес у дослідників різних спеціальностей - богословів, істориків, релігієзнавців, філософів, соціологів. Проте в різні періоди як церковні діячі, так і науковці, торкаючись теми УГКЦ, ставили перед собою різні завдання - від звеличення Церкви і спроби об'єктивного висвітлення її історії та діяльності, до спроб дискредитації та засудження, що було притаманним для радянського періоду. Звичайно, частково історіографія політики радянської влади щодо греко-католицької церкви знайшла своє відображення в дисертаціях, монографіях та окремих статтях сучасних дослідників: В. В. Марчук1 , Я. І. Білас2 , О. О. Волинець3 , С. І. Гнот4 , О. Є. Лисенко5 , О. І. Сурмач6 та інші науковці продовжують історіографічні розвідки в процесі висвітлення окремих аспектів діяльності УГКЦ. Певний внесок у вивчення церковно-релігійних відносин у Львівській, Перемишльській та Луцькій єпархіях на зламі XVII-XVIII ст. зробила світська історіографія, зокрема краківські та львівські вчені (Й.Шуйський, М.Бобржинський, А.Даровський, В.Лозинський, С.Лісієвич, Л.Фінкель, Й.Талько-Гринцевич) та історики-краєзнавці (С.Баронч, Т.Стецький, А.Роллє, М.Гаузер). Унійні процеси на зламі XVII-XVIII ст. розглядаються ними в контексті суспільно-політичного розвитку Речі Посполитої. У контексті основних теоретико-ідеологічних підстав тогочасної церковної історіографії слід розглядати напрацювання В.Антоновича та Ф.Тітова, які яскраво ілюструють ідею оскарження історичної Польщі на прикладі гніту православ’я і запровадження унії. Роль василіянського чину в унійних процесах другої половини XVII - початку XVIII ст. розкриває дослідження М.Петрова.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-29; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.203.142 (0.003 с.)