СПОД у фазі критичної дисфункції, загальний стан потерпілих украй тяжкий і

Критичний, наявні клінічні прояви дисфункції двох і більше органів і систем, які

Добре реагують на лікування.

СПОД у фазі поліорганної недостатності: загальний стан постраждалих критичний;

Наростають функціональні розлади, тяжкі ускладнення; при цьому реакція

На інтенсивну терапію збережена, але неадекватна.

СПОД у фазі поліорганної неспроможності: у структурі органних дисфункцій

Синдрому більшою мірою відображається повна втрата функцій центральної нервової,

Серцево-судинної систем і дихання; при цьому крім критичних функціональних

Розладів цих систем наявна абсолютна стійкість до будь-яких лікувальних

Заходів; процес, як правило, незворотний.

Травматичний шок і травматична хвороба — це типова посттравматична реакція,

Яка супроводжується дисфункцією життєво важливих органів і систем усього

Організму. Серед безпосередніх обставин та умов розвитку поліорганної недостатності

виділяють такі:

— характер і механізм ушкодження конкретних органів;

— різноманітна здатність органів протистояти гіпоксії;

— попередній функціональний стан найбільше травмованого органа.

Таким чином, дисфункція органа при шоку визначається його фізіологічним

Резервом і первинною здатністю протистояти метаболічним розладам. Якщо потерпілий

Мав будь-яке захворювання у дошоковий період, то здатність його організму

Протистояти руйнівним ефектам дефіциту мікроциркуляції та наростаючої

Гіпоксії надзвичайно низька.

Клінічно поліорганна недостатність — одночасне або послідовне ушкодження

Життєво важливих систем організму, що проявляється переважно тією чи іншою

органною недостатністю:

ТРАВМАТИЧНА ХВОРОБА. ПОЛІОРГАННА НЕДОСТАТНІСТЬ. ОСНОВИ ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ

— респіраторним дистрес-синдромом;

— гострою нирковою недостатністю;

— гострою печінковою недостатністю;

— синдромом дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ);

— гострою серцевою недостатністю;

— функціональними порушеннями з боку травного тракту і ЦНС.

Смертність при поліорганній недостатності визначають два провідних фактори —

Кількість ушкоджених органів або систем і терміни початку протишокової інтенсивної

Терапії. При ушкодженні однієї функціональної системи летальність становить

13 %, двох — 34 %, трьох — 80 %, чотирьох — 93 %, п’яти і більше — 100 %.

Поліорганну недостатність поділяють на первинну і вторинну. При первинній

Поліорганній недостатності дисфункція органів безпосередньо пов’язана з певним

Ушкоджувальним фактором — шокогенною травмою. Ушкодження клітин

При цьому, крім безпосереднього травматичного ушкодження тканин органа,

Спричинене порушенням перфузії та ішемією.

Будь-які тяжкі ушкодження, особливо якщо вони досить потужні, щоб зумовити

Первинну поліорганну недостатність, призводять до запуску реакції адаптаційної

Відповіді. Ця відповідь часто починається у вигляді місцевої запальної реакції,

Однак незабаром переростає у генералізовану посттравматичну системну

Запальну реакцію, яка проявляється вивільненням великої кількості стресових

Гормонів, особливо катехоламінів, що разом із медіаторами запалення призводять

Як до підвищення споживання тканинами кисню, так і до вираженого розладу

Метаболізму на тлі зниження ОЦК і порушення мікроциркуляторної перфузії.

Прогресування посиленої відповідної реакції спричинює розвиток вторинної

Поліорганної недостатності. Термін “вторинна” використовують для позначення

Ушкодження органів, зумовленого відповідними реакціями організму після тривалої

Ішемії, на відміну від безпосереднього ушкодження тканин і органів при первинній

Поліорганній недостатності. Ушкодження (вогнища травматичної деструкції)