Або шоковий стан можуть бути вже усунуті, але саме в цей час вторинна

Поліорганна недостатність прогресує внаслідок дії імпульсів, що виходять з ушкоджених

Травмою органів, таких як легені, печінка, кишки і нирки. Вторинна

Поліорганна недостатність проявляється метаболічною недостатністю на тлі порушеної

Оксигенації в первинно неушкоджених органах.

Перебіг і клінічна картина. Виділяють такі періоди перебігу травматичної хвороби:

1) гострий період, який включає фазу шоку (12—48 год) та ранню післяшоко-

ву фазу (3—7 діб);

2) відновний період (1—4 тиж);

Період реконвалесценції (3 тиж — 6 міс).

Ці періоди не мають чітких часових термінів, але відповідна їм зміна провідних

Клінічних проявів має прямий зв’язок із ключовими патогенетичними механізмами

Протягом травматичної хвороби. Ускладнення, властиві кожному періоду,

Мають не обов’язковий, але ймовірний характер.

Гострий період. У перші 2 доби (фаза шоку) після травми головними причинами

Смерті поранених є декомпенсований і незворотний травматичний шок,

Гостра крововтрата, безпосередні ушкодження життєво важливих органів — реальна

Загроза виникнення первинної поліорганної недостатності.

РОЗДИ III. ХІРУРГІЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Клінічні прояви першого періоду залежать від специфічних симптомів окремих

Видів травм. Поранення і травми грудей супроводжує гостра дихальна недостатність.

Глибока гіпоксія і тяжкий респіраторний ацидоз при відкритому пневмотораксі

Майже без масивної крововтрати спричинюють глибоке послаблення

Кровообігу — плевропульмональний шок.

При черепно-мозковій травмі виникає тенденція до підвищення артеріального

Тиску, що може замаскувати симптоми гіпоциркуляції при шоку, зумовлені гострою

Крововтратою, ендотоксикозом. При супутній черепно-мозковій травмі

Класичні ознаки шоку звичайно з’являються із запізненням, але потім інтенсивно

Наростають.

Після тяжких травм хребта спостерігається перерозподіл циркулюючої крові

Внаслідок втрати периферійними судинами тонусу. Відносна гіповолемія, шо виникає

При цьому, дуже стійка (спінальний шок) і становить реальну небезпеку

Для життя потерпілого.

Ушкодження органів живота нашаровують на клініку шоку швидкопрогресив-

Ну симптоматику “катастрофи черевної порожнини” — поширення болю в животі,

Напруження м’язів передньої черевної стінки.

При масивних руйнуваннях кінцівок тяжкість стану постраждалих зумовлена

Масивним ендотоксикозом.

Якщо за допомогою інтенсивного протишокового лікування, у тому числі й

Хірургічного, вдається зберегти життя поранених у ці терміни, то виникає загроза

Розвитку другої хвилі поліорганної дисфункції.

У ранню післяшокову фазу гострого періоду збільшується небезпека розвитку

Тяжких функціональних розладів. Перший тиждень післяшокового періоду звичайно

Характеризується розвитком вторинної поліорганної дисфункції.

Нейрогуморальні та метаболічні порушення тканин, дисфункції життєво важливих

Органів виникають у шоковому стані на тлі розладів мікроциркуляторної

Перфузії і формують другий етап поліорганної недостатності.

З З—5-ї доби посттравматичного періоду загрозу для життя поранених і потерпілих

становлять:

— прогресивна дихальна недостатність за типом респіраторного дистрес-син-

дрому;

— коагулопатичні розлади з переходом у ДВЗ-синдром;

— жирова емболія;

— печінково-ниркова недостатність;

— серцева недостатність із розладами центральної гемодинаміки.

Респіраторний дистрес-синдром (синдром шокової легені) пов’язаний із первинним

Або вторинним ушкодженням усіх шарів альвеолярно-капілярної мембрани

Ендо- та екзотоксичними чинниками. Респіраторний дистрес-синдром є клінічною

Формою некардіогенного набряку легень, який проявляється легеневою гіпертензією