Капітал банку, його структура і формування.

Капітал банку - це власні кошти, залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов'язань.

Капітал комерційного банку складається з суми основного та додаткового капіталу за мінусом відвернень з урахуванням основних засобів.
Основний капітал складається з:
— фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу банку;
— дивідендів, які направлені на збільшення статутного капіталу;
— емісійних різниць (різниць між ціною первинного розміщення акцій та їх номінальною вартістю);
— резервних фондів, які створюються за рахунок прибутку банку;
— прибутку минулих років.
Додатковий капітал складається з:
— резервів під стандартну заборгованість інших банків;
— резервів під стандартну заборгованість за кредитами, які надані клієнтам;
— загальних резервів;
— результату переоцінки основних засобів;
— поточних доходів.

Статутний капітал банку, створеного у формі акціонерного товариства, формується шляхом випуску та продажу двох видів іменних акцій —звичайних та привілейованих.

Власники звичайних акцій беруть участь в управлінні банку та поділяють з ним усі його доходи, збитки та ризики. Якщо банк не одержує прибутку, власники звичайних акцій не отримують дивідендів, їм нічого не гарантується і при ліквідації банку. Однак збитки власників звичайних акцій не можуть бути більшими, ніж первісна вартість їхніх інвестицій, а дохід, у разі прибуткової діяльності банку, вони можуть отримувати значний, тому що розподіл залишку прибутку відбувається тільки між власниками простих (звичайних) акцій.

Власники звичайних акцій вкладають свій капітал на весь період функціонування банку. Вони, як правило, не можуть продати їх назад банку-емітенту. В окремих випадках, якщо збори акціонерів ухвалять рішення про скорочення кількості учасників банку, частка простих акцій може бути викуплена банком-емітентом. Звичайні акції вільно купуються та продаються на вторинному ринку цінних паперів (фондовій біржі).

Привілейовані акції дають право їхнім власникам на отримання фіксованого розміру дивідендів, що не залежить від одержаного банком прибутку. Власники привілейованих акцій у разі ліквідації банку та розподілу його майна мають переваги порівняно 3 власниками звичайних акцій: їм повертається вартість привілейованих акцій, однак після того, як будуть задоволені грошові вимоги кредиторів банку.

Власники привілейованих акцій не беруть участі в управлінні банком.

 

Прибутковість банку.

Прибутковість банку — це сумарний позитивний результат його господарсько-фінансової та комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються всі його операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій.

Прибутковість банку залежить, насамперед, від оптимальної структури його балансу (активи і пасиви) та від цілеспрямованої роботи банківського персоналу. Важливими умовами забезпечення прибутковості банку є оптимізація структури доходів і витрат, визначення мінімально допустимої процентної маржі, виявлення тенденцій дохідності кредитних операцій, планування мінімальної дохідної маржі для прогнозування орієнтованого рівня процентів за активними та пасивними операціями. Дохідність банківської діяльності залежить також від підтримки ліквідності, управління банківським ризиком та його мінімізації.

Структура банківських доходів має такий вигляд:
Доходи від проведення активних операцій: доходи від кредитування, доходи від інвестиційних операцій.
Доходи від комісійних операцій: доходи від розрахунково-касового обслуговування, доходи від трастових операцій, доходи від факторингових операцій, доходи від лізингових операцій, інші доходи від комісійних операцій.

Двома найважливішими показниками прибутковості банку е показники:

1) ROA — прибутковість активів банку;

2) ROE — прибутковість акціонерного капіталу банку.

Доходи від кредитування складаються з процентів по банківських позиках, а також з облікових процентів, що одержуються при обліку векселів. Близько 70 % доходів банки отримують саме від надання позик.
Важливе значення для зростання дохідності банків має інвестиційний портфель цінних паперів банку. Обсяги доходу з цього джерела залежать від розміру й структури інвестиційного портфеля, а також дохідності різних видів цінних паперів.
Основну масу доходу від комісійних операцій банки отримують у вигляді комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів. Інші види комісійних доходів становлять незначну частку в загальному обсязі доходів з причини нерозвинутості ринку таких послуг, як трастові, факторингові, лізингові та інші.
До інших видів доходу від комісійних операцій належать:
- комісія за надання гарантій та порук;
- плата за акцептні операції банку;
- плата за фінансування капітальних вкладень та інші інвестиційні послуги;
- комісійні за здійснення валютних операцій;
- комісійна винагорода за консалтинговими послугами.