Розрахунки з використанням пластикових карток.

Платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором операції. При виконанні розрахунків за допомогою карток в системі беруть участь: держателі (власники) карток, банк-емітент, торговельні установи та заклади сфери послуг, банк-еквайр, процесинговий центр. У системі електронних роздрібних банківських послуг може в деяких випадках існувати ще третій – розрахунковий банк. Він може використовуватись для проведення розрахунків в системі між банком-еквайром та банком-емітентом. Наявність розрахункового банку в системі не є обов'язковою.Держатель картки- уе клієнт банку,я кий використовує платіжну картку(ПК) для розрахунків. Банк-емітент- банк,який випускає ПК,укладає угоду з клієнтом щодо її обслуговування.Банк-еквайр- банк,в якому відкр рахунок торговця,з яким укладено договір на приймання до оплати ПК та здійснює його обслуговування. Процесинговий центр- юр.особа,учасник платіжної системи,яка здійснює усі необхідні процеси при використанні ПК.Схема можливого використання картки:
I. Купуючи товари, власник картки пред'являє її касиру, який перевіряє, чи картка належить власнику, за допомогою посвідчення. Якщо є можливість, касир перевіряє, чи не значиться номер картки в стоп-аркуші. Після цього він друкує квитанцію, в якій містяться дані про суму операції, дату, номер картки.II. Перевірка платоспроможності власника картки. Торговець або касир робить запит про наявність суми платежу на картковому рахунку. Запит робиться або за допомогою телефону, або за допомогою терміналу, зв'язаного з комп'ютером банку-екваєра або/і процесингового центру.III. Утвердження згоди чи незгоди на оплату передається торговцеві.
IV. Розрахунок з клієнтом:1) у разі позитивного рішення касир дає на підпис три примірника квитанції і видає товар;2) у разі негативного рішення касир повинен діяти відповідно до правил, прийнятих у магазині.V. Передача квитанції в банк і розрахунок з торговцем.VI. Розрахунок між банками.Якщо торговець і власник картки обслуговуються в різних банках, то за допомогою Міжбанківських розрахунків гроші перераховуються з банку-емітента до банку-екваєра.

Лізингові операції.

Лізинг- це форма довгострокової оренди, яка пов’язана з передачею в користування обладнання, трансп. засобів, іншого рухомого і нерухомого майна при збереженні права власності за орендодавцем на весь термін угоди-оренди.У лізинговій угоді беруть участь 3 сторони: Постачальник,який є виробником об’єкта лізингу; Лізингодавець,який оплачує об’єкт лізингу і здає його в лізинг;Лізингоодержувач,отримує і використовує об’єкт лізингу. Класифікація видів лізингу: 1)залежно від джерел придбання об'єкта лізингу:*прямий - коли лізингодавець купує майно у виробника і передає його в оренду;*зворотний - власник продає майно лізингодавцю, а потім бере його в оренду;2) залежно від об 'єкта лізингу:* лізинг рухомого майна;* лізинг нерухомого майна;3) залежно від обслуговування:* лізинг з обслуговуванням (надання лізингових послуг поєднується з наданням певних послуг, пов'язаних з утриманням і технічним обслуговуванням об'єкта лізингу);* пакетний лізинг - система надання в оренду об'єкта лізингу (будинок, магазин продаються у кредит, а обладнання - за лізинговою угодою);4) залежно від ступеня окупності майна:* лізинг з повною окупністю, коли протягом строку дії одного договору здійснюється повна виплата лізингодавцю вартості орендованого майна;* лізинг з неповною окупністю, коли протягом дії одного договору окупається тільки частина вартості орендованого майна;5) залежно від умов амортизації:* лізинг з повною амортизацією і, відповідно, з повною виплатою вартості об'єкта лізингу;* лізинг з неповною амортизацією і, значить, з частковою виплатою вартості.
Отже розрізняють: оперативний - лізинг з неповною окупністю; фінансовий - лізинг з повною окупністю. Існує два види оперативного лізингу:а) рейтинг - короткостроковий лізинг (від 1 дня до 1 року, без права наступного придбання лізингоодержувачем об'єкта лізингу);б) хайринг - надання об'єкта лізингу на строк понад 1 року без права викупу лізингоодержувачем об'єкта лізингу.Оперативний лізинг припускає багаторазове надання об'єкта лізингу в оренду. Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом твердо встановленого періоду сум, які достатні для повної амортизації капітальних вкладень і здатні забезпечити лізингодавцю прибуток. Лізингова операція відбувається таким чином: Постачальник купує майно за проханням клієнта (банка-орендодавця). Банк здає майно в оренду орендарю. Орендар сплачує орендну плату протягом дії договору. По закінченню дії договору майно або поверається орендодавцю, або залишається у клієнта(орендаря)