Суб'єкти, строки та порядок касаційного оскарження. Суди, які розглядають справи в касаційному порядку.

У ст.425 КПК України визначено вичерпний та такий, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік учасників процесу, які мають право подати касаційну скаргу на рішення, передбачені ст.424 КПК України, а також встановлено перелік підстав та інтересів, з урахуванням яких той чи інший учасник процесу може звернутися з касаційною скаргою. Суб’єкти касаційного оскарження (особи, які мають право подати касаційну скаргу) (ч. 1 ст. 425 КПК України):

1) засуджений, його законний представник чи захисник – у частині, що стосується інтересів засудженого;

2) виправданий, його законний представник чи захисник – у частині мотивів і підстав виправдання;

3) підозрюваний, обвинувачений, його законний представник чи захисник;

4) законний представник, захисник неповнолітнього чи сам неповнолітній, щодо якого вирішувалося питання про застосування примусових заходів виховного характеру, – в частині, що стосується інтересів неповнолітнього; 5) законний представник чи захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

6) прокурор;

7) потерпілий або його законний представник чи представник – у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції;

8) цивільний позивач, його представник або законний представник – у частині, що стосується вирішення цивільного позову;

9) цивільний відповідач або його представник – у частині, що стосується вирішення цивільного позову. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ч. 1 ст. 426 КПК України) [13, с.198].

Встановлення законодавцем меж оскарження судового рішення через використання формулювання "у частині, що стосується інтересів (засудженого, неповнолітнього, потерпілого)" свідчить про наявність обмежень права учасників судового провадження на оскарження судового рішення в тій частині, яка не стосується їх інтересів, не має жодного правового значення для конкретного учасника судового провадження або ж, навпаки, може слугувати погіршенню його правового становища, та вказує на необхідність контролю (перевірки) судом касаційної інстанції дотримання цих меж з метою уникнення невиправданої тяганини судового провадження, безпідставного перегляду судових рішень та погіршення становища його учасників [1, с.34].

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом 3 місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. Якщо суд апеляційної інстанції постановив судове рішення за наслідками письмового провадження, строк на касаційне оскарження починає спливати з дня отримання учасниками судового провадження копії такого рішення.

Виняток, з якого обчислюється тримісячний строк на подання касаційної скарги, встановленого для засудженого, який тримається під вартою. Він має право подати касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня вручення йому копії судового рішення суду апеляційної інстанції
[21, с.78-79].

Суд касаційної інстанції може поновити строк касаційного оскарження, якщо знайде причини його попуску поважними. Під поважними причинами пропущення строку на касаційне оскарження слід розуміти неможливість особи подати таку скаргу у визначений законом строк у зв'язку з триманням під вартою або відбування покарання, обмеженням свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військової події, стихійного лиха або інших подібних обставин); відсутність особи за місцем проживання потягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжкою хворобою або перебування у закладі охорони здоров'я у зв'язку с лікуванням або вагітністю (за умови неможливості тимчасового залишити цей заклад); смертю близьких родичів, членів сім'ї, чи інших близьких осіб або серйозної загрози їхньому життю, а також коли особу належним чином не було повідомлено про час і місце судового засідання або такій особі вчасно не було надіслано рішення, прийняте за її апеляційною скаргою, тощо[17, с.56-57].

Строк не вважається пропущеним, коли скаргу до закінчення строку здано на пошту або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі,- коли скаргу подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку [24, с.564].

Касаційне подання і скарги на судові рішення подаються через суд, який постановив вирок або виніс ухвалу чи постанову, а на інші рішення – безпосередньо до касаційного суду (ст. 387 КПК). До скарги, подання додаються стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується. Цей обов'язок не поширюється на засудженого, який перебуває під вартою [7, с.134].

Касаційні скарги і подання розглядаються:

1) колегією суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України — на судові рішення, постановлені Апеляційним судом Автономної Республіки Крим, апеляційними судами областей, міст Києва та Севастополя, вироки районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів;

2) колегією суддів Військової судової колегії Верховного Суду України — на судові рішення, постановлені військовими судами регіонів і Військово-Морських Сил, судові рішення військових судів гарнізонів [19, с.89].