Суть, значення та принципи касаційного провадження.

Провадження в суді касаційної інстанції є стадією кримінального процесу, в якій перевіряється правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і правова оцінка встановлених обставин кримінального правопорушення [10, с.56].

Касація (від французького casser - ламати,скасовувати) виключно французький "винахід". Вона, як і французький тип кримінального процесу взагалі, виявилася класичною вихідною моделлю для побудови конструкції перегляду кримінальних справ у Бельгії, Італії, Іспанії, Португалії, Люксембурзі, франкомовних африканських державах і деяких арабських країнах, які знаходяться під впливом Франції, таких як Алжир і Туніс, державах Латинської Америки. Касація по-французьки "завоювала" більшість держав східної Європи, Індокитаю та Японію, вплинула на законодавство імперської Росії та традиційно сприймається країнами, що виникли на пострадянському просторі. З повним правом саме цю модель вважають найбільш розповсюдженою у світі [3, с.123].

Касаційне провадження не є обов'язковою стадією кримінального процесу. Вона виникає та існує тільки в результаті реалізації кимось із представників сторін чи потерпілим свого диспозитивного права на оскарження рішення суду першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку, а також судового рішення суду апеляційної інстанції, постановленого щодо відповідного рішення суду першої інстанції [16, с.320].

Будучи спрямованим на перевірку законності та обґрунтованості судових рішень, касаційне провадження є важливою гарантією дотримання прав і свобод особи, забез­печення її судовим захистом, виконання обов’язку держави щодо утвердження прав людини, передбачених ст. З Конституції України [7,с. 190].

Касаційне провадження - це стадія кримінального процесу, в якій суд вищого рівня перевіряє за касаційними скаргами судові рішення апеляційних судів і ухвали апеляційних судів, постановлені щодо цих вироків, які набрали законної сили [21 с.50].

Основними принципами касаційного перегляду судових рішень є:
1) свобода оскарження - кожний суб’єкт, якому за законом надано право подання касаційної скарги, може скористатися цим правом (ст. 425 КПК);
2) специфічність предмета оскарження — оскарженню підлягають рішення судів першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції та рішення судів апеляційної інстанції, які постановлені ними за результатами розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції (тобто судові рішення, які набули законної сили) (ст. 424 КПК);
3) дія правила про недопустимість погіршення і правового становища виправданого та засудженого (ст. 437 КПК);
4) ревізійні начала перевірки судом касаційної інстанції кримінального провадження, які полягають у тому, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, а також обгрунтованість їх правової оцінки обставин лише у межах касаційної скарги. Разом з тим якщо і задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, суд касаційної інстанції зобов’язаний прийняти таке рішення (ст. 433 КПК);
5) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної ін­станції може постановити лише одне із чотирьох рішень, передбачених ст. 436 КПК. Слід наголосити, що суд касаційної інстанції не наділений правом постановлення нового вироку [18, с.345-346].

У касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції; ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню (заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження); вирок суду першої інстанції на підставі угоди після його перегляду в апеляційному порядку, а також судове рішення суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на такий вирок можуть бути оскаржені в касаційному порядку:

1) засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4-7 ст. 474 цього Кодексу, у тому числі нероз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;

2) потерпілим, його представником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди потерпілого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; нероз'яснення потерпілому наслідків укладення угоди;

3) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст. 469 КПК угода не може бути укладена [9 с.67].

Ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають [20, с.730].

Касаційний суд не вправі посилити покарання, або застосувати закон про більш тяжкий злочин. Тут діє принцип "недопустимість повороту до гіршого". Попереднє судове рішення може бути скасоване у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин, або більш тяжке покарання лише у разі коли з цих підстав вніс подання прокурор, подав скаргу потерпілий чи його представник [19, с.235].

Призначення перегляду судових рішень у касаційному порядку у тому, щоб запобігти виконанню незаконного судового рішення і своєю діяльністю захистити громадянина і суспільство від незаконного і необгрунтованого засудження, і навпаки, не залишити безкарним осіб, які вчинили кримінальне правопорушення. З іншої сторони, не лише подвійний розгляд справи по суті, а й можливість перегляду його результатів судом касаційної інстанції створює у громадян впевненість у тому, що їхні права та охоронювані законом інтереси у випадку їх порушення будуть належним чином захищені і що жодне незаконне рішення не залишиться в силі [4 с.344].

Отже значення стадії касаційного провадження полягає у тому, що вона є:

1) гарантією від незаконного і необгрунтованого засудження підсудного або, навпаки, від уникнення покарання особами, які вчинили злочин;

2) ця стадія є механізмом та гарантією забезпечення прав і законних інтересів не тільки обвинуваченого (підсудного), а й потерпілого, цивільного позивача та інших учасників кримінального провадження;

3) касаційне провадження є формою судового контролю суду вищого рівня за діяльністю судів нижчого рівня, й сприяє формуванню однакового застосування ними законів на всій території України;

4) дана стадія забезпечує формування єдиної судової політики, що сприяє підвищенню якості як досудового провадження, так і судового розгляду кримінальних проваджень;

5) створює умови тому, щоб не було звернено до виконання незаконні та необгрунтовані рішення апеляційних судів і припинено виконання незаконних і необгрунтованих рішень судів першої інстанції;

6) сприяє виправленню помилок, яких припустилися місцеві суди та суди другої інстанції [25, с.111-112].