Рух справи та порядок її розгляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до ч.1ст.434 КПК касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 32 КПК. В свою чергу, ч.1 ст 405 КПК має також бланкетну диспозицію і відсилає до №3 глави 28 КПК. У такий спосіб законодавець уніфікує всі означені процедури розгляду, що важливо для стабільності відправлення правосуддя, але водночас вводяться необхідні відхилення, пов'язані, наприклад, із забороною досліджувати докази під час касаційного розгляду, тобто суд касаційної інстанції не вправі допитувати свідків, експертів тощо[22, с.766].

Правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правильність оцінки обставин здійснюється судом касаційної інстанції в межах касаційної скарги. Це означає, що судом касаційної інстанції рішення суду першої та апеляційної інстанції перевіряються лише з тих питань, які ставляться перед судом у тексті касаційної скарги, оскільки предмет дослідження судом касаційної інстанції матеріалів справи обмежений приписом ч.1 ст. 433 КПК України, а касаційна скарга може стосуватися лише окремих частин рішень, що оскаржуються[4, с.232].

Після виконання дій, передбачених ст.ст. 342-345 КПК, і вирішення клопотань учасників судового провадження суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї. Суддя-доповідач під час доповіді не вправі висловлювати свою думку щодо правильності або неправильності застосування норм матеріального та процесуального права судами першої та апеляційної інстанції, оцінювати обгрунтованість доводів касаційної скарги, висловлюватись щодо правової оцінки обставин. Він це може зробити, аргументуючи свою позицію під час прийняття судом підсумкового рішення в нарадчій кімнаті[18, с.90].

Однією з відмінностей касаційного провадження від провадження в суді першої інстанції є відсутність судових дебатів. Водночас у касаційному провадженні сторони наділені правом висловлювати доводи, які являють собою виступи (у разі потреби оформлені письмово) учасників кримінального провадження на підтримку касаційної скарги, обгрунтування або неправильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин, заперечень на касаційну скаргу. Законом встановлено логічний порядок висловлення доводів[5, с.412-413].

Справа розглядається касаційним судом у складі не менше трьох професійних судів (ч.5 ст.31 КПК), а провадження стосовно службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, згідно з ч.1 ст. 9 ЗУ "Про державну службу", та осіб, посади яких віднесено до першої категорії посад державних службовців, здійснюється колегіально судом у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше семи років (п.3 ч.9 ст.31 КПК).

Після закінчення касаційного розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення в межах, передбачених ст. 436 КПК. Під час ухвалення судового рішення ніхто, крім складу суду, який розглядає справу, не має права перебувати в нарадчій кімнаті. Судове рішення ухвалюється за результатами наради суддів шляхом голосування (простою більшістю голосів), від якого не має права утримуватися ніхто із суддів. У разі незгоди із судовим рішенням (у цілому чи частково) кожен суддя зі складу колегії має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення. Зазначимо, що можливість висловлення суддею окремої думки є гарантією реалізації засад рівності, незалежності та об'єктивності його правової позиції[23, с.322].

Суд касаційної інстанції відповідно до ч.1 ст.435 КПК України має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження (внаслідок вивчення матеріалів кримінального провадження, касаційної скарги та доданих до неї документів, заперечень на касаційну скаргу), якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності[6, с.659].