Наслідки надходження касаційних скарг чи подання і порядок призначення їх до касаційного розгляду.

Суд касаційної інстанції протягом п'яти днів з дня надходження касаційної скарги зобов'язаний відкрити касаційне провадження, якщо немає підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги відповідно до ст.429 КПК України, або немає підстав для відмови у відкритті касаційного провадження у зв'язку із тим, що:

а) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку;

б) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає [8, с.443].

Суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано на рішення, яке не підлягає перегляду в касаційному порядку, повинен відмовити у відкритті касаційного провадження без перевірки касаційної скарги. Про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно, тобто не пізніше наступного дня, надсилається особі, яка подала касаційну скаргу [18, с.143].

У разі встановлення невідповідності касаційної скарги встановленим ст. 427 КПК України вимогам, суд касаційної інстанції виносить ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначає, які саме вимоги не дотримано, і встановлює строк для усунення цих недоліків скарги. Строк не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу, без урахування часу поштового обігу. Копія такої ухвали суду невідкладно, не пізніше наступного дня, надсилається особі, яка подала касаційну скаргу.

Недоліки касаційної скарги можна умовно поділити недоліки форми касаційної скарги та недоліки, пов'язані із ненаданням документів [2, с.88].

Касаційна скарга повертається у випадках:

1) якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений строк;

2) подання скарги особою, яка не має права подавати касаційну скаргу;

3) подання скарги після закінчення строку касаційного оскарження без порушення питання про поновлення цього строку.

Повернення касаційної скарги не позбавляє особу права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому КПК для первинного звернення до суду з касаційною скаргою, у межах строку на касаційне оскарження [21, с.231-232].

Після постановлення колегією суддів суду касаційної інстанції ухвали про відкриття касаційного провадження суддя-доповідач, визначений відповідно до ст.35 КПК автоматизованою системою документообігу суду зі складу колегії, на розгляді якої перебуває касаційна скарга і додані до неї документи, протягом десяти днів, без виклику сторін, здійснює підготовку до касаційного розгляду. Суддя-доповідач вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, що оскаржуються, з підстав, які, на думку заявника, свідчать про незаконність оскарженого судового рішення. Зупинення виконання судового рішення полягає в забороні ухвалою уповноваженого судді касаційного суду привести до виконання судове рішення, яке набрало законної сили.

Отже, якщо суддя-доповідач після проведення підготовчих дій та отримання матеріалів кримінального провадження переконається, що немає ніяких перешкод для подальшого руху справи, він має постановити ухвалу про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду.

Особи, зазначені у ст.425 КПК, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу протягом встановленого судом касаційної інстанції строку [25, с.567-568].

Важливою гарантією свободи оскарження судових рішень є надання можливості учасникам судового провадження відмовитися від касаційної скарги, доповнити чи змінити її. Відповідно до вимог ст.ст. 432,403 КПК відмовитися від касаційної скарги скаржник може лише до закінчення касаційного розгляду, тобто до виходу колегії суддів до нарадчої кімнати для прийняття рішення [1, с.54].